Постановка проблеми. 
Виховна робота у ВНЗ з розвитку соціальної компетентності студентів із особливими потребами

У зв’язку з розгортанням світових інтеграційних процесів, демократичним поступом українського суспільства, розширенням кола можливостей для вияву людиною соціальної активності надзвичайно актуальною стає проблема розвитку соціальної компетентності студентської молоді, вирішення якої пов’язано не тільки з підготовкою до професійної самореалізації, а й із розвитком здатності розв’язувати складні проблеми, що висуває перед людиною сучасне життя.

Актуальність дослідження. Потреба у розвитку соціальної компетентності студентів в Україні зумовлюється сьогодні загостренням у всіх сферах життєдіяльності молодої людини соціальних проблем: зростанням безробіття, деградацією моральних цінностей, зниженням рівня соціальної інтеграції людини в суспільство, зменшенням професійної відповідальності, низькою соціальною грамотністю та правовою захищеністю громадян тощо.

Важливість ґрунтовного вивчення питань розвитку соціальної компетентності молоді посилюється у зв’язку із зростанням в соціальній структурі населення країни значного числа осіб із ознаками обмеження життєдіяльності й недостатнім рівнем включення в освітнє та соціальне середовища, серед яких люди з обмеженими психофізичними можливостями є однією з найбільш численних груп.

Метою статті є висвітлення теоретико-методологічних питань розробки системи розвитку соціальної компетентності студентів з особливими потребами у ВНЗ як спеціально організованого, керованого і поетапного процесу.

Аналіз стану наукової розробки досліджуваної проблеми доводить, що у працях вітчизняних (Ю. Богінська, В. Бондар, А. Капська, В. Ляшенко, О. Рассказова, М. Сварник, П. Таланчук, В. Тесленко, В. Харченко, О. Хорошайло, А. Шевцов) та зарубіжних (В. Басова, Д. Воронцов, Ю. Габермас, О. Крузе-Брукс, Дж. Равен, В. Слот, Р. Уайт, С. Учурова) дослідників, де порушуються питання навчання, виховання та соціалізації осіб із особливими потребами, висвітлено лише окремі аспекти розвитку їх соціальної компетентності, до того ж, спостерігається дефіцит сучасних досліджень й щодо проблеми соціального розвитку студентської молоді з особливими потребами.