Дата: Четвер, 02.06.2011, 23:06 | Повідомлення № 1
Вчора у Львові пройшов польсько-український день дитини, запроваджений три роки тому дружиною польського президента, покійною нині Марією Качинською. Близько 800 дітей із польських та українських родин провели разом Міжнародний день захисту прав дітей, спілкувались і пізнавали культуру обох сусідніх народів. Із кожним роком усе більше випускників Західної України їдуть до Польщі здобувати вищу освіту.
Дітлахи у шарфиках кольорів українського і польського державних прапорів приїхали до Львова з українських і польських шкіл Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.
«Це дуже потрібні такі спільні зустрічі для кращого порозуміння між дітьми. Нам треба дбати про майбутнє держави, а не вести суперечки довкола історії», – зауважила вчителька львівської школи Марія Кульматицька.
У Польщі школярі бачать більше перспектив, аніж на батьківщині
Польсько-український день дитини покликаний об’єднати дітей, щоб вони пізнали історію та культуру обох сусідніх народів. Були ті, які мають польське і українське коріння, які мешкають поруч в одному галицькому містечку і навіть навчаються в одній школі. У польських родинах Західної України розмовляють і польською, і українською, бережуть свої традиції і звичаї.
У розмові 12-13-річні підлітки жваво говорили про те, що часто бувають у Польщі, що хотіли б навчатись і працювати у сусідній державі. Вчителька Мостиської школи з польською мовою навчання Олександра Головач розповіла, що їхню школу відвідують переважно діти з польських родин, інколи прикордонників, які планують навчання дітей у Польщі. Більшість цьогорічних випускників уже стала студентами польських вишів, а в Україні залишаються 10-20 відсотків.
Молодь позбавлена стереотипів і упередження
Попри те, що між певними осередками в Україні та Польщі триває гостре і кардинальне протистояння довкола історичного минулого обох народів, це не відлякує безробітних українців їхати на роботу до Польщі, а молодь – на навчання. Їм вдається налагоджувати особисті контакти по обидва боки кордону, яким би замкненим він не ставав для громадян України. За словами польського консула Анджея Дрозда, молодь – це те середовище, яке не знає ніяких бар’єрів, упереджень і стереотипів, швидко вміє налагоджувати спілкування і приязнь.
Щороку до польського консульства у Львові звертається все більше молодих людей із України з проханням по студентську візу, повідомив польський дипломат. А це свідчення того, що зростає кількість осіб, які воліють здобувати ocвiту не в українських, а в польських університетах.
уже давно час ламати стереотипи наших батьків, ми нічим не відрізняємся від Поляків. Це розумієш, коли тут поживеш і повчишся 1 рік. Відчуваєш себе частиною Європейської спільноти, де раса, релігія та інші відмінності не рахуються. Ми розумні і коли ми не можемо себе реалізувати в Україні , то потрібно розширювати кордони. Можливо це вимога часу, а можливо данина моді, проте це таки має дати результат. Хто має можливість їдбте на навчння, хто не має, шукайте стипендільні програми і учіться на совість. для мене Польща це тільки траплін в подальшій карєрі. При виборі університету головне не помилитися. Тут багато нюансів і їх усі потрібно враховувати. https://www.perspektywy.pl/index.p....mid=836 це тільки один із них, де рейтинг вимірюється чесно, наприклад як багато студентів працюють по спеціальності, як часто викладачів з університету цитують по ЗМІ і т.д.
Я там навчався в Польщі))) Дехто говорить що поляки погано ставляться до ниших, але як і будь де. Як ти сее покажеш, так до тебе і віднесуться.
У мене половина друзів з Рівного їхала через Аспект. Ось сайт https://up-study.net можеш прочитати про університети і про знижки та стипендії на навчання
Зараз я вже навчаюся на магістратурі в Англії, буде цікаво розкажу, що і до чого