Основні заходи рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації осередка ядерного ураження

З усього списку рятувальних і невідкладних робіт будуть розглянуті лише ті, які мають пряме відношення до рятування в осередках ураження і до надання першої медичної допомоги.

Розвідка осередку ураження Успішне проведення рятувальних і інших невідкладних робіт багато в чому залежить від добре організованої і ретельно проведеної розвідки, яка повинна бути активною, безперервною своєчасною, а дані її достовірними.

Розвідка проводиться в вихідному районі і в районі розосередження та евакуації населення, на маршрутах вирушення сил ЦО до осередку та в самому осередку ураження.

На розвідку покладають наступні завдання:

• · визначити центр (епіцентр) ядерного вибуху;
• · ймовірну потужність використаного боєприпасу;
• · приблизні кордони зон пошкодження споруд і комунально — енергетичної мережі;
• · стан захисних споруд;
• · кількість потерпілих;
• · дороги підходу і під'їзду до об'єктів рятувальних робіт.

Розрізняють повітряну, річкову (морську) і наземну розвідку.

Найбільш важливе значення має наземна розвідка. Для проведення розвідки залучають розвідувальні підрозділи механізованих військових частин, розвідувальні групи штабу ЦО районів, об'єктів народного господарства, розвідкові ланки рятувальних бригад (команд), розвідкові групи (ланки) формувань спеціального призначення. На об'єктах народного господарства кожна розвідкова група складається з 3−5 ланок по 3−4 розвідника в кожній ланці.

Розвідкові підрозділи обладнуються засобами ведення розвідки, індивідуального захисту, зв’язку та транспорту.

В осередку ядерного ураження головна увага приділяється своєчасному проведенню радіаційної, інженерної, пожежної, медичної розвідки.

Радіаційна розвідка організується для швидкого вияву і визначення ступеня радіоактивного забруднення місцевості, місцевих об'єктів зовнішнього середовища і вододжерел на маршрутах введення сил ЦО і в самому осередку ураження.

Інженерна розвідка уточнює шляхи руху формувань ЦО до осередку і можливості використання цих шляхів для евакуації потерпілих, характер руйнувань та обсяг інженерних робіт в осередках ураження.

Пожежна розвідка встановлює осередки пожеж, розміри та шляхи розповсюдження вогню, місце розташування людей і ступінь небезпеки для них пожежі, можливість вибуху горючих і вибухонебезпечних матеріалів. На пожежну розвідку покладається також визначення необхідних сил і засобів для гасіння пожеж.

Медична розвідка уточнює кількість та стан потерпілих їх розподіл по об'єктах рятувальних робіт, визначає обсяг роботи і необхідну кількість сил і засобів МСЦО, стан шляхів евакуації, безпечні місця для потерпілих перед їх посадкою на транспортні засоби, можливості використання для потреб МСЦО непошкоджених споруд, місцевих ресурсів, збережених лікувально-профілактичних закладів у місті наявність незабруднених джерел води, санітарно епідеміологічний стан.

Локалізація та гасіння пожеж Рятування людей з палаючих та напівзруйнованих споруд, задимлених приміщень проводять формування протипожежних служб (пожежні команди, добровільні пожежні дружини). Для рятування людей з палаючих і напівзруйнованих споруд в першу чергу використовують збережені коридори, сходові клітини, віконні та інші отвори. При необхідності встановлюють тимчасові спуски, переходи, трапи — настили, можна робити проломи в стінах і перегородках суміжних приміщень. Широке використання повинна знайти різна техніка протипожежної та інженерної служб: автокрани, автовежі, приставні, канатові, пожежні та інші сходи тощо.

Для захисту людей, від опіків при форсуванні відкритих ділянок пожеж необхідно мати вологі покривала, рушники, простирадла. Задимлені місця долають повзком або пригнувшись.

Найбільші труднощі зустрінуться при порятунку дітей, літніх людей, а особливо тяжко уражених.

Розшук уражених і витягання їх з — під завалів Розшук потерпілих та витягання їх з — під завалів, зруйнованих та палаючих споруд, загазованих та задимлених приміщень являють собою особливо складні рятувальні роботи. Людей витягують з-під завалів, розбираючи завали або роблячи в ньому лаз-прохід. У таких вузьких проходах можливі вторинні обвали, які можуть привести до додаткових жертв.

При діставанні поранених з — під завалів можна використовувати підручні матеріали (фанера, листи заліза, плащі, простирадла тощо.).

Рятування людей із завалених сховищ та укриттів — важкий захід який вимагає певної кваліфікації та навичок від рятівників, а також відповідних технічних засобів.

Порятунок людей з завалених захисних споруд виконують у певній послідовності. У першу чергу після відшуку сховища або укриття встановлюють зв’язок з людьми і з’ясовують обстановку. При необхідності в сховище подають повітря.

Розкриття заваленого сховища (укриття) може бути зроблене декількома способами: наприклад, розчистка завалу основного входу або аварійного виходу, влаштування отворів в одній із стін або перекритті, пробивання отвору у стіні з підземного виробітку. Перед розкриттям споруд заздалегідь відключають мережі водопроводу, газопроводу, каналізації та теплопостачання.