Головна » Реферати » Реферати 4 курс » Інформаційний менеджмент

Сутність і особливості інформаційного менеджменту



Уривки

1. Інформаційний менеджмент: деякі трактування та визначення
Виникнення інформаційного менеджменту як самостійного виду діяльності рівною мірою зумовлене, з одного боку, необхідністю підвищення ефективності при прийнятті управлінських рішень власне у сфері інформатизації (внутрішні задачі ІМ), а з іншого, - збільшенням впливу інформаційних технологій на ефективність основної діяльності суб’єктів господарювання (зовнішні задачі ІМ).
Передумовою введення спеціалізованого інформаційного менеджменту, як складової системи менеджменту будь-якої організації стали:
• хронічне перевищення фактичних витрат на проекти інформаційних систем порівняно з запланованими сумами, що часто супроводжується незадовільною якістю результатів розробки;
• надмірне зростання витрат на обслуговування ІС, які вже знаходяться в експлуатації, що гальмувало створення і розвиток нових систем або підсистем через брак коштів;
• поглиблення суперечності між централізованими і децентралізованими технічними і технологічними рішеннями.
Визначити дату і місце виникнення проблеми інформаційного менеджменту досить важко. Вона усвідомлювалася паралельно менеджерами в різних сферах діяльності.
Останнім часом інформаційний менеджмент почав усе частіше розглядатися як самостійна галузь управління, нарівні з фінансовим, операційним, стратегічним, інноваційним або менеджментом персоналу тощо [11]. Навчальна дисципліна з такою назвою включена до навчальних планів різних університетів як в Україні (Київський національний економічний університет [12, 14], Київський національний університет культури і мистецтв, Дніпропетровський університет економіки та права й ін.), так і в Росії (введена Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти Росії з 2000р. як загальнопрофільна навчальна дисципліна по спеціальності 351400 "Прикладна інформатика" [13]) та інших країнах [5]. Більше того, Національний технічний університет “КПІ” у 2004 р. відкрив спеціальність “Інформаційний менеджмент”. З’являються перші навчальні посібники [10, 15, 16], що вже саме по собі свідчить про визнання, легалізацію й одночасно певний рівень вивченості нового напрямку.
Разом із тим говорити про сформованість концепції інформаційного менеджменту як самостійного наукового напрямку в теорії менеджменту ще зарано. Існує велика розбіжність щодо змістовного наповнення поняття інформаційний менеджмент серед фахівців різних країн і різного наукового спрямування.
Одні з них сприймають його як управління процесами обробки інформації в організації, і тоді кажуть про управління інформацією. Дійсно управління процесами обробки інформації має на меті документаційне забезпечення управління організацією, що без сумніву є складовою частиною інформаційного менеджменту, але не вичерпує його суті.
Інші фахівці вважають, що інформаційний менеджмент - це управління процесами впровадження і використання інформаційних технологій у діяльності фірми. Видається, що тут доречніше ввести поняття менеджмент інформаційних технологій або ІТ-менеджмент і похідне від нього ІТ-менеджер для позначення відповідної спеціальності. Зазначимо, що останнє набуває все більшого поширення. Однак, такий підхід, хоча і перекриває значну частину професійного змісту інформаційного менеджменту в організації, також не повністю охоплює усі його аспекти.
Розуміння інформаційного менеджменту як власне менеджменту також навряд чи є коректним, оскільки менеджмент завжди має за об'єкт впливу конкретні організації, фірми. У цьому випадку краще говорити про управління, а не про менеджмент.
Зазначимо, що нині однією з найважливіших для кожної країни світу, глобальною є проблема управління сукупними інформаційними ресурсами суспільства. Для підприємств набувають ваги питання раціонального використання зовнішніх і організації внутрішніх інформаційних ресурсів, які вирішуються, звичайно, в контексті всієї інформаційної діяльності організації, а не ізольовано, самостійно. Таким чином управління інформаційними ресурсами – це ще одна складова інформаційного менеджменту в організації як сукупності процесів, пов’язаних з управлінням інформаційною діяльністю будь-якого об’єкта.
Розглянемо в ретроспективі як змінювалось і формувалось сучасне бачення змісту інформаційного менеджменту.
Одне з перших визначень інформаційного менеджменту належить Д. Дачену (D. Duchen). На його думку інформаційний менеджмент (ІМ) ідентифікує та визначає види інформації, способи її добування з даних, час її подання та коло осіб, що обслуговуються. Це вузьке коло діяльності не виключає всього циклу інформаційного обслуговування. Менеджер з інформації повинен обмежувати обсяги інформування з ключових проблем до рівня, що забезпечить прийняття рішення (1982 р.) [цит. за 5].
Деякі вчені акцентують увагу на стратегічному значенні ІМ для підприємства (організації). Так Хейнц Хубер (Heinz Huber) наголошує: “Для того, щоб керувати бізнесом, необхідно керувати майбутнім, а для управління майбутнім необхідно керувати інформаційними ресурсами” (1984 р.) [цит. за 5].
На думку Дж. Борбелі (J. Borbely) інформаційний менеджмент - це нова стратегія управління інформаційними ресурсами і він повинен бути узгодженим зі стратегічними цілями організації. Він охоплює низку дисциплін, що вивчають та визначають ефективне управління інформаційними ресурсами, суміжними продуктами, послугами, технологією, кадрами, а також їх використанням. Він наголошує на тому, що ІМ - це стратегічна дія, або, у крайньому випадку, елемент стратегічного управління інформацією (1984 р.) [цит. за 5].
За визначенням Мейсона (E.M. Mason), ІМ - це “процес планування, організації, підбору кадрів, управління, координації різних видів інформаційної діяльності та контролю за ними, включаючи означення інформаційних послуг, систем та форматів з метою досягнення цілей організації” (1984 р.) [цит. за 5].
Згідно визначення, запропонованого П. Шолтісом (P. Sholtys) функції ІМ полягають в координації всіх процесів, пов’язаних з обробкою інформації та формуванням відповідного середовища організації, в скороченні дублювання та забезпеченні ефективного використання інформаційних ресурсів та продуктів. Він бачить ІМ як метод організації інформації та інформаційної технології з метою задоволення потреб організації через оптимізацію використання інформації, мінімізацію витрат та чіткий розподіл обов’язків (1985 р.) [цит. за 5].
В. Стайбік (V. Stibic) вважає, що ІМ - це сукупність різноманітних функцій, до яких відносять загальне управління, технічні та програмні засоби, обчислювальний центр, комунікації, друк, копіювання та видавництво, інформаційні ресурси, стандартизацію та захист інформації і даних, підготовку кадрів. Це визначення радше окреслює об’єкти ІМ ніж його функції (1986 р.) [цит. за 5].
Згідно з визначенням Т.Латка (T. Lutg), ІМ - це володіння та управління одним з найкритичніших ресурсів організації (йдеться про інформаційні ресурси), що здійснюється окремими особами. Він виділяє декілька функцій управління, що відповідають ІМ менеджменту: управління кадрами; придбання, розподіл інформаційних ресурсів та управління ними; планування, розробка та просування ідей; досягнення результатів; звітність; відповідальність за ресурси, результати та помилки (1990 р.) [цит. за 5].
Наведені визначення свідчать, що у більшості з них наголошується на використанні однієї або декількох традиційних функцій управління, наприклад, організації, планування, роботи з персоналом для керівництва у сфері інформаційної діяльності. З цієї точки зору найбільш повним (вдалим) є визначення ІМ, запропоноване Роетсом і Буном (Y. Roets та I.A. Boon): “Інформаційний менеджмент - це управління (іншими словами, контроль, планування, розвиток, інтеграція, організація використання, розподіл обов’язків та координація) інформацією на стратегічному рівні як критичним корпоративним ресурсом, необхідним для досягнення цілей організації, задоволення її потреб та створення необхідного клімату” (1992 р.) [цит. за 5].
Значний вклад у розвиток концепції ІМ внесли німецькі фахівці. Не будемо наводити визначення, які вони використовують, зазначимо, що всі вони відзначають різноманітність підходів до інтерпретації поняття “інформаційний менеджмент”.
В основу всіх різноманітних трактувань покладено ті зміни, що відбулися в галузі обробки, передачі, зберігання та використання інформації, тобто в сфері інформаційної діяльності [6]:
• швидке зростання потреб суспільства в інформації, більш різноманітне та інтенсивне її використання у виробничій і комерційній діяльності;
• перетворення інформації в один з найважливіших організаційних ресурсів підприємства (організації), який є основою будь-якого процесу прийняття рішення;
• бурхливий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, що супроводжується мініатюризацією засобів, збільшенням швидкості передачі та обробки інформації;
• створення автоматизованих офісів і зміна умов праці під впливом нових інформаційних та комунікаційних технологій.
Ними виділяються два підходи до визначення ІМ - звужений та більш загальний, системний. Перший підхід припускає, що ІМ є “синонімом” внутрішньофірмового управління обробкою даних, або дещо ширше, управління інформаційними ресурсами.
Згідно з більш широким трактуванням, ІМ охоплює систематичне планування, організацію і контроль інформаційної діяльності та інформаційних процесів, а також комунікації підприємства з метою поліпшення його роботи. До нього входить вирішення таких задач, як забезпечення технічними та програмними засобами, концептуальні та організаційні розробки (правила), які визначають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства, а також кадрова політика та юридичні питання, всі питання обробки даних, які включають телефонний зв’язок, діловодство, бланкове господарство та ін. Тобто ІМ трактується як повне управління всією інформаційною системою підприємства та її окремими компонентами, інформаційними ресурсами включно.
Слід відзначити підвищення інтересу до проблем інформаційного менеджменту у вітчизняних фахівців. Характерно, що їх підходи до визначення цього поняття вкладаються у зазначені раніше більш вузьке та комплексне (системне його розуміння). Так Л.Хижняк [4] сконцентрувала увагу на розвитку першого, тобто більш вузького трактування цього поняття. Вона розглядає інформаційний менеджмент як нову галузь інформаційної діяльності до якої відносить оволодіння певними способами використання інформації з метою досягнення максимальної ефективності використання її в плануванні діяльності організації. Соціологічне забезпечення інформаційного менеджменту розглядається автором як один із способів досягнення цієї мети, яке включає вивчення фактичного стану інформаційних потоків та форм надання інформації користувачам, а також забезпечення їх інформаційних потреб. Інформаційний менеджмент дає можливість виявити інформаційні дефіцити, співставити інформаційні потреби з можливостями їх задоволення як із внутрішніх, так і зовнішніх по відношенню до організації джерел. На її думку за допомогою інформаційного менеджменту, по-перше, забезпечується зв’язок між учасниками інформаційного обміну, по-друге, надається допомога користувачам при визначенні реальної або потенційної цінності та ціни інформаційного продукту (послуги), по-третє, здійснюється управління процесом використання зовнішнього потоку інформації та управління інформаційною діяльністю в самій організації.
Прибічником більш загального, системного підходу є А. Нестеренко [3]. Розглядаючи задачі ІМ на рівні підприємства та державного управління, він робить висновок, що вони ідентичні, охоплюють стратегічні, адміністративні та оперативні задачі. Різниця полягає у ступені деталізації та обсягах інформації, які незрівнянно більші на рівні державного управління. Усі три групи задач вирішують практично однакові проблемні питання:
– розробка інформаційної інфраструктури,
– управління технологією,
– управління даними,
– розробка системної концепції організації.
На його думку, на рівні підприємства, ІМ забезпечує обробку інформації, діловодство, юридичну та соціальну практику, зв’язок, розвиток технологій, консалтингу, зростання професійного рівня кадрів. На рівні державного управління - успішне вирішення цих задач можливе тільки поряд з розробкою та впровадженням системної концепції організації управління. Складність полягає в тому, що на відміну від підприємства, об’єкт управління не має чітких меж, а функції управління часто чітко не визначені.

Як скачати роботу?



Повна інформація про роботу

лекція "Сутність і особливості інформаційного менеджменту" з предмету "Інформаційний менеджмент". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 16.09.2010 в 22:50. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 2352 та скачано 53 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

відмінна робота


Подібні матеріали

Чи справді характеристика роботи відповідає її змісту? Прокоментуй...


(25.03.2012 20:58 Неділя)
Ім'я : Соболь Наталья
СПАСИБО!!!))
0  
(19.03.2012 15:36 Понеділок)
Ім'я : Соболь Наталья
подскажите, а как скачать всю роботу ?
0  
(19.03.2012 19:21 Понеділок)
Ім'я : Хорольський Сергій
Натисніть на це посилання, дивно, що посилання НЕ відображається.
+1  
(17.10.2010 22:04 Неділя)
Ім'я : Виталий
огромное спасибо!!!!!!!!!! очень помогли!!!! smile
+1