Вступ...3
I. Культура та побут населення України
1.1. Поселення та житло…...….....…4
1.2. Народний одяг…......…...…5
1.3. Харчування…......6
1.4. Повсякденні страви......…...7
1.5. Побут і звичаї......8
1.6. Календарні свята та обряди..….....…9
1.7.Сім’я….....…11
II. Рушники
2.1. Рушники ви мої рушники….…12
2.2. Роль вишитого рушника в очах українського суспільства...16
Висновок…...…21
Використана література….....….…22

Вступ

В межах досліду неможливо розглянути всі аспекти розвитку української культури протягом навіть останнього тисячоліття, але деякі елементи культури можуть бути не тільки цікавими, а й корисними.
Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки професіональної творчості. Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художне ремесло стали національною основою сучасного народного мистецтва, пов'язаного з трудовою діяльністю людини, виготовленням речей, практично необхідних, зручних у користуванні й ошатних за формою та оздобленням.
З далекого минулого прийшло до нас і рукоділля - рук діло - життя, плетіння, в'язання, вишивання, різьблення, ткацтво тощо. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити їі власними руками.
Відповідно до двох аспектів проблеми походження української культури – побут й рушники – наше дослідження складається з двох частин. У першій частині йдеться про найдавніше населення на нашій землі, розвиток його культури, яка стала основою для північного й південно-західних культур сучасних держав. Особлива увага приділяється виникненню рушників, бо вони є джерелом енергії українського народу. Друга частина присвячена життю українців. Тут викладаються сучасні погляди вчених на виникнення української цивілізації
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце минулих століть.. Органічно розвиваючись, ці культурні набуття сприяли існуванню української нації у їі важкі історичні часи, підтримували дух народу у моменти суворих випробувань, що їх зазнавала Україна, і є невід'ємною частиною державної незалежності України.
Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живе на перекресті шляхів в центрі Европи і впливає на політичні події на всьому континенті.

Висновок

Здається, про рушник вже все відомо. Та ні. Тільки тепер, вивчаючи свою спадщину, дізнаємося, що різне призначення давало рушникам різні назви: божник - для образів, подарунковий - для подарунку, утирач - для рук та обличчя.
Протягом багатьох віків у кожного народу виробляється певна методика виконання, колорит і характер орнаменту. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому візерунку, барвам. Тому за кольором, орнаментом, способом розподілу орнаменту на виробак, фактурою вишивки можна визначити місце їі виготовлення.
Часто у вишивці використовувалися рослинні мотиви - дубове листя, виноградне гроно, а також зображення соловейка, голуба, півня, зозулі. Дуб і калина - мотиви, що найчастіше зустрічаються на сорочках. Калина - дерево нашого українського народу. У сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця, Зорі. (Демонструє рушник). Дуб - священне дерево, уособлювало Перуна - бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя.
Ружа - улюблена квітка українців, iї дбайливо плекали під вікнами хати, адже ця квітка нагадує Сонце. І тому пишні ружі розквітали на сорочкак і рушниках багатьох областей України.
Стигле гроно і виноградне листя асоціюється з напоєними Сонцем днями, щедрими дарами осені, достатком, з насолодою життя. Сад-виноград - це життєва нива, на якій чоловік - сіяч, жінка - ростить і плекає дерево їхнього роду.
Хміль - здавна улюблена в нашому народі рослина. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносимо до молодіжної символіки, бо вона несе в собі значення розвитку, молодого буяння.
Птахи - то символи людських душ. Розташовували їх при корені, в середині стовбура і віття, з обох боків дерева - Дерева життя. У філософському розумінні минулого, сучасного, майбутнього. Це свідчить про міцність та незнищенність роду.
Співаймо славу життєдайному Сонцю, Україні. Вишиймо сорочку чи рушник на радість, на здоров'я! Не забуваймо вишити узор-оберіг.
І сьогодні зберігається традиція стати на рушничок під час весілля.
Матеріал виявився набагато цікавішим, ніж я вважав на початку написання роботи, і на превеликий жаль, значний його обсяг не вдалося вмістити в рамки цієї дослідницької роботи . Але, на мій погляд, викладений матеріал дає деяке поняття про життя та про громадський устрій українців-селян останні 500 років. Також дається маленький календар свят з описами, що за сучасної практики святкування народних свят допомагає розуміти витоки та зміст того чи іншого свята.

Література

1. О.Воропай. Звичаї нашого народу. 1991
2. Ф.Вовк. Этнографические особенности украинского народа.
3. В.Горленко. Нариси з історії української етнографії.
4. О.Кравець. Сімейний побут та звичаї українського народу.
5. Культура і побут населення України. Під ред. В.Наулко.