Головна » Реферати » Реферати 1 РєСѓСЂСЃ » Екологія

Екологічна ситуація в Одеській області



РЈСЂРёРІРєРё

Одеська область розташована в південно-західній частині України, займає територію північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману і простягається від моря на північ, у глибину суші на 200-250 км. Займає значну територію – 33,3 тис.км2 – найбільшу серед інших областей України. Розміщена в лісостеповій та степовій ландшафтних зонах. Головна особливість економіко-географічного положення області – її приморське і прикордонне положення. Територія Одещини потенційно небезпечна з точки зору кліматоутворюючих факторів. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню речовин в атмосферному повітрі; значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також призводить до інтенсивного забруднення великих територій. Завдяки географічному положенню і особливим природним умовам область виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, сільськогосподарським виробництвом, розвиненими галузями соціальної сфери. Земельний фонд Одеської області складає 3,3 млн. га. Значна частка земельної площі майже 78% - це сільськогосподарські угіддя. Показники землезабезпеченості в області помітно вищі середніх у країнах. На мешканця області пересічно припадає 0,97 га сільськогосподарських угідь, що на 17% вище показників середньої землезабезпеченості в Україні. Половина земель області (48%) еродована, з них 35% - середньо і сильно змиті. В межах області розміщено понад 1100 ярів площею 13,7 тис. Га, майже 3500зсувонебезпечних ділянок, близько 20% території області уражено карстом. Площа лісового фонду області складає 222,9 тис. Га, з яких вкрито лісом – 198,9 тис. га. Загальна лісистість території області становить 5,9%, а за площею суші – 6,3%. Проблемними питаннями в сфері діяльності об’єктів природно-заповітного фонду, що потребують вирішення залишаються: відсутність проектів землеустрою та проектів організації територій у більшості з них, державних актів на користування землею, що сприяє чисельним порушенням природоохоронного режиму та створює умови до нецільового їх ви користування, в тому числі й органами місцевого самоврядування, внаслідок незадовільного фінансування; відсутність встановленого порядку сплати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду. Одеська область характеризується наявністю різноманітних видів корисних копалин. Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини місцевого значення – піски, суглинки, гравій, галька, які використовуються як будівельні матеріали. З інших корисних копалин виявлені: залізо, камяна сіль, фосфорити, кольорові метали, золото, камяне та буре вугілля, лікувальні грязі. Одещина має широкий спектр різноманітних типів мінеральних вод, але їх запаси підраховано лише частково. На території області налічується п’ять родовищ мінеральних вод: Одеське, Куяльницьке, Сергіївське, Короліно-Бугазьке, Чорноморське. Зсуви відносяться до найбільш небезпечних процесів, що викликають руйнування споруд, втрати цінних сільськогосподарських земель. В цілому на території області зареєстровано більше 5 тисяч зсувів, найбільша їх частина формується на півночі області. Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів. Площа зсувонебезпечних ділянок складає майже 20% території області. Протизсувні заходи в області носять локальний характер і виконуються в останні роки тільки у разі аварійного стану споруд, руйнування транспортних мереж. Набрали загрозливого характеру масштаби підтоплення населених пунктів області. Активізація цього процесу обумовлена незбалансованою водогосподарською діяльністю, засвоєнням та забудовою території без виконання належного комплексу інженерно-технічних заходів, засипання яружно-балочної мережі. Всього на території області під впливом підтоплення різного ступеню знаходяться 390 населених пунктів. При цьому систематично підтоплюються 72 населених пункти, зокрема с. Мирне і Яськи Біляївського р-ну, с. Багате та смт Суворово Ізмаїльського р-ну, с. Струмок Татарбунарського р-ну, сільські населенні пункти Великомихайлівського, Косовського, Розділянського, Фрунзільського, Саратського. Основними джерелами водопостачання регіону служать річки Дністер і Дунай, екологічний стан басейнів яких характеризується як надзвичайний. Постійно з території країн, які розташовані вище течії (Республіка Молдова та Румунія) відбуваються аварійні скиди забруднених стічних вод. Річка Дністер – єдине джерело водопостачання центральної частини Одеської області, у якій розташовані міста Одеса, Іллічівськ, Южне, Білгород-Дністровськ, населенні пункти Біляївського, Овідіопольського Комінтернівського та Іванівського районів у радіусі майже 100 км. На цій території мешкає понад 50% населення області і зосереджено 80 % промислового та транспортного потенціалу. Для забезпечення населення якісною питною водою негайного розв’язання потребує сьогодні проблема реконструкції водоочисної станції „Дністер”. Централізованим водопостачанням охоплено лише 57% населених пунктів, у 38% з них вода не відповідає вимогам державного стандарту „питна вода”. Дефіцит питної води в області становить більше як 600 тис.м3/добу. Майже половина населення області використовує підземні води. В області експлуатується більш як 5,5 тис. артезіанських свердловин. Однак забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить 28%. В області діє 36 комунальних, 317 відомчих та 558 сільських водопроводів, а також 5700 джерел централізованого водопостачання (криниць, каптаж). У системах централізованого водопостачання експлуатується 36 водопровідних насосних станцій, 52 резервуари чистої питної води. Норма споживання води на 1 людину за добу становить:м. Одеса – 350 літрів, міста і селища – 140-220 літрів. Великою проблемою з точки зору погіршення якості води у водоймах області є скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти. Більш 45% каналізаційних очисних споруд і мереж знаходяться в незадовільному технічному стані, вони фізично та морально застаріли; 37% мереж перебуває в аварійному стані. Це очисні споруди та каналізаційні мережі міст Ананьїв, Кодима, Рені. Погіршення якості питної води є причиною виникнення багатьох захворювань, особливо інфекційних. На території Біляївського р-ну Одеської області на площі 280 га розміщені золошлаковідвали Молдавської ДРЕС, які експлуатуються з порушенням технологічного регламенту. Відпрацьовані секції золошлаковідвалів не рекультивуються, спостерігається значне розпилювання мілких фракцій з підсохлої поверхні полігону. Все це призводить до негативного впливу на стан прилеглої території, у т.ч. водозбірної території р. Дністер. Одеська область – високо розвинутий, індустріальний регіон, промисловість якого займає значну частку у структурі народногосподарського комплексу України. На її території розміщені підприємства машинобудування і металообробки, хімічної і нафтохімічної, харчової та легкої промисловості. В області 7 морських торговельних портів: Одеса, Юний, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ. В останні роки відмічається збільшення обсягу викидів стаціонарними джерелами. Так вже у 2004 році повітряний басейн стаціонарними джерелами надійшло 28,9 тис. тонн шкідливих речовин. Порівняно з 2003 роком викиди в атмосферу зросли на 3 тис. тонн, але з 1990 роком – зменшились майже у 5 раз. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами свідчать, що починаючи з 2001 року, обсяги викидів постійно збільшуються. Рівень забруднення атмосферного повітря залишається ще досить високим, у середньому на одну особу населення у 2004 році тільки від стаціонарних джерел припадає 11,9 кг шкідливих речовин. На стан атмосферного повітря населених міст області значною мірою впливають викиди пересувних джерел, автомобільного транспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту домінують над викидами від стаціонарних джерел і складають 77 відсотків від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря. Причиною цього є значне зростання кількості приватного транспорту, його незадовільний технічний стан, низька якість палива та відсутність дійового контролю за його якістю та ін. Відсутність необхідного обладнання, ефективних технологій та очисних установок, брак коштів на ремонт обладнання та удосконалення технологічних процесів уповільнюють вирішення проблеми уловлення та утилізації шкідливих речовин. Промислові токсичні відходи та відходи аграрного сектору економіки вносять значний вклад у формування техногенного навантаження на природні ресурси та екосистеми регіону. Найбільш небезпечні для навколишнього середовища і здоров’я населення пестициди, які є джерелами забруднення ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод високотоксичними хімічними елементами і їх сполуками (ртуть, миш’як, кадмій, сурма, фтор, хлор та інші). В області налічується більше 1500 тонн непридатних, заборонених, непізнаних сумішей хімічного захисту рослин (ХЗЗР), що зберігаються з порушенням порядку зберігання, більшість із складів залишаються фактично безхазяйними. Це склади у Великомихайлівському, Ізмаїльському, Ширяєвському, Миколаївському, Овідіопольскому та ін. районах. За статистичними даними обсяг утворення побутових відходів в області складає майже 4,0 млн м3. З 345 полігонів ТПВ на території області практично відсутні такі, що відповідають санітарним та технологічним вимогам. Так, у м. Одесі щорічно утворюється близько 1,4 млн м3 твердих побутових відходів. За розрахунковими даними до 2005 року обсяг побутових відходів збільшиться до 2,5 млн м3. тому будівництво сміттєпереробного заводу є на сьогодні актуальним і першочерговим завданням. Розпорядженням облдерж адміністрації від 25 серпня 1998 р. №699/А-98 „Про організацію роботи щодо впорядкування поводження з відходами” передбачалося будівництво підприємств з утилізації та переробки відходів м. Одеса, яке з-за відсутності коштів не здійснено. Одним із основних завдань регіональної політики в області є відновлення природного екологічного балансу в районі оз. Сасик та Придунайских озер. На сьогодні цей регіон являє собою комплекс проблем екологічного, соціального, епідеміологічного характеру, на вирішення яких спрямовані зусилля облдержадміністрації, місцевих органів влади та самоврядування, природоохоронних органів. Розв’язання цих проблем передбачено у рамках програми „Регіональна ініціатива 2002-2006 роки”, схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 12 лютого 2003 р. №87/А-2003.




Повна інформація про роботу

доповідь "Екологічна ситуація в Одеській області" з предмету "Екологія". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 03.02.2011 в 22:22. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 3811 та скачано 93 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали