Головна » Реферати » Реферати 1 РєСѓСЂСЃ » Історія економічних учень

Австрійська школа граничної корисності



РЈСЂРёРІРєРё

Австрійці повернули теорію у бік вивчення інтересів і мотивів дій споживачів. Тим самим вони сприяли створенню теорії споживацької поведінки, формуванню галузі знань, яка отримала назву економічної психології. Чимало класиків проблемами особистого споживання практично не цікавилося, не включало їх у предмет політичної економії. Вони вважали, що звички і пристрасті споживачів непередбачувані. Менгер, на відміну від них, твердив, що людина зі своїми потребами і своєю владою над засобами задоволення останніх – висхідний і кінцевий пункт усякого людського господарювання.
Граничні величини – один із відправних параметрів сучасної теорії ціни, аналізу взаємозв´язку між попитом і пропозицією. Зрівноважуваль-на функція ціни складається із взаємодії кінцевих величин. Аналіз конкуренції, ринкових ефектів і парадоксів опирається на вивчення потреб людини і законів їх задоволення.
Без розуміння мотивів економічної поведінки різних соціальних груп неможливо виробити скільки-небудь результативну економічну політику. У сучасних умовах особливо важливими є «клімат довіри», розуміння інтересів і дій споживачів і фірм.
Підходи австрійців знайшли своє застосування не лише у сфері споживання та обміну. По суті, вся господарська діяльність будується на поєднанні граничних величин – мінімізації і максимізації; на порівнянні витрат і результатів грунтується оцінка ефективності. Австрійська школа політичної економії стала висхідною для розвитку маржиналізму, який є одним із математичних напрямів у економічній науці.
Австрійська школа маржиналізму отримала назву "суб´єктивно-психологічної", оскільки в основу теоретичних досліджень її представників були покладені суб´єктивні фактори: індивідуальні оцінки корисності, зіставлення вигод і втрат, очікування тощо. Засновником нової школи став відомий австрійський вчений К. Менгер (1840—1921), один з першовідкривачів теорії граничної корисності, яка знайшла продовження у суб´єктивних теоріях витрат виробництва, капіталу та процента, започаткованих його учнями Ф. Візером (1851 — 1926) та Е. Бем-Баверком (1851 — 1919).

Теоретико-методологічні особливості австрійської школи

Послідовний та безкомпромісний суб´єктивізм та психологізм. Визначивши у якості основи економічної діяльності психологію суб´єкта господарювання, яка зумовлює його потреби, мотиви діяльності та економічну поведінку, представники австрійської школи побудували систему економічних категорій, засновану на суб´єктивній оцінці корисності благ як визначального чинника ціни товарів споживчого і виробничого призначення.
Дослідження представників австрійської школи — це різкий відхід від панівної в минулому ортодоксії з її вірою в "об´єктивне" за своєю сутністю економічне знання, таке саме точне і кількісно визначене, як в природничих науках, з її наголосом на точний прогноз як на основну мету і з її прагненням формалізувати і математизувати економічні явища. На противагу цьому австрійська школа аналізує людську діяльність у світі невизначеності. Вона досліджує людину, суб´єктивний і непередбачуваний вибір якої чинить опір будь-яким спробам загнати себе в рамки механістичної науки.Н.П. Беррі
Строгий методологічний індивідуалізм. Пояснюючи економічні явища як рівнодію індивідуальних переваг і рішень, представники австрійської школи виступали проти будь-якого агрегування. Вони були переконані, що складні суспільні явища можуть бути адекватно пояснені як логічні наслідки дій, суб´єктивного сприйняття і психологічних настанов окремих індивідів. Зосередившись на мікроекономічному рівні аналізу, "австрійці", за образ ним виразом К. Маркса, "населили економічну теорію своїми робінзонами".
Дедуктивний підхід, причинно-наслідковий аналіз та відмова від математичних міркувань і побудов. Наголошуючи на тому, що в економічних дослідженнях необхідно "об´єкти нашого наукового спостереження досліджувати через їх причинний зв´язок і закони, якими вони управляються", засновник австрійської школи маржиналізму К. Менгер стверджував, що узагальнення, які стосуються "сутності економічних дій", можуть бути виведені дедуктивно, без звернення до історичних даних та емпіричних перевірок.
Ні Менгер, ні Візер, ні Бем-Баверк у жодній своїй праці ніколи не користувались справжніми алгебраїчними рівняннями або геометричною побудовою. У листі Вальрасу від 1884 р. Менгер наполягав на тому, що математика неспроможна допомогти економістові добратися до якісної суті таких явищ, як вартість, рента і прибуток.
М. Блауг поширивши принцип суб´єктивізму на всі види економічної діяльності, "австрійці" поставили в центр досліджень економіку, засновану на] обміні. Відносини обміну та споживання вони трактували як такі, що визначають пропорції виробництва і надають йому відповідного характеру.
Реалістичність економічного аналізу, врахування фактора часу, невизначеності, очікувань та сподівань суб´єктів господарювання. Аналізуючи економіку як процес, що здійснюється у реальному світі, та пов´я зуючи ціннісні судження індивідів з "періодом передбачливості", представники австрійської школи вказували на невизначеність, яка уможливлює паї учасників обміну, перешкоджаючи встановленню економічної рівної ваги і формалізації економічного аналізу.

Список літератури

1. Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Історія економічних учень Навчальний посібник / К.: Знання, 2004.- 1300 c.
2. Юхименко П. І., Леоненко П.М. Історія економічних учень Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2005.- 583 c.
3. Корнійчук Л.Я., Татаренко Н.О., Поручник А.М. Історія економічних учень Навчальний посібник / К.: КНЕУ, 1999.- 562 c.




Повна інформація про роботу

реферат "Австрійська школа граничної корисності" з предмету "Історія економічних учень". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 24.05.2011 в 19:55. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 499 та скачано 34 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали