Грецькі колонії у Північноу Причорномор'ї
Головна » Реферати » Реферати 1 курс » Історія України

Грецькі колонії у Північноу Причорномор'ї

Як скачати? Дана робота є авторською і абсолютно унікальною, а тому платною. Але, спеціально для студентів в період СЕСІЙ діє знижка (50%), і отримати роботу Ви можете всього за 29.95 грн. (60 грн.).
Детальніше Про Отримання Доступу До Роботи >>>
Тип матеріалу: доповідьПредмет: Історія УкраїниПетроОлег ВернадськийКупили: 99

Оплатили роботу і отримали код? Введіть його сюди, натисніть "Скачати роботу"



Колонії античні (лат. ед. ч. colonia, від colo — обробляю, живу, населяю), поселення, що ґрунтувалися древніми народами в чужих землях. В основі колонізації лежала необхідність обмеження чисельності населення міст-держав, обумовлена недостатнім рівнем розвитку продуктивних сил. Класова боротьба інтенсифікувала колонізаційний процес. Він йшов двома шляхами: Колонії виводила сама держава з метою зм'якшення соціальних протиріч, або потерпілі поразку в політичній боротьбі залишали рідне місто (метрополію) і улаштовувалися на чужині. В обох випадках колонії були відособленими від метрополії громадами з власним державним устроєм, часом відмінним від метрополії. В економічних відносинах колонії розрізнялися між собою: одні носили землеробський характер, інші — торговельний.

Нужно изготовить ритуальный памятник? Антик предлагает широчайший выбор готовых ритуальных памятников, а также возможность заказать ритуальные памятники из гранита под индивидуальные потребности. Антик работает без наценок и без посредников, благодаря чему Вы получаете справедливое соотношение цена-качества.
Ще наприкінці 3-го тисячоріччя до н.е. ассірійські купці з міста Ашшур заснували ряд торговельних колоній у країні хетів (у Каппадокии, Мала Азія). Найбільш значним з них був Каниш. Ассірійські колонії користувалися самоврядуванням, але підкорялися верховній владі Ашшура. Одночасно з ассирийцями в Малу Азію прибували купці з Аккада, в ассірійських колоніях виявилося змішане населення і своєрідна культура. Близько 16 в. до н.е. почалася колонізаційна діяльність фінікійців. Фінікійські колонії ґрунтувалися на островах і в прибережних районах Середземномор'я на схрещенні торговельних шляхів. Найважливішими центрами колонізації були Сидон і Тир. Жителі Сидона освоювали переважно Східне Середземномор'я, вивівши колонії на Кіпр, Родос, південь Малої Азії, а жителі Тиру — Західне Середземномор'я, заснувавши ряд колоній у Сицилії, Сардинії, в Іспанії (Гадес), в Африці (Карфаген, Тингис, Целис і ін.).
Епоха так називаної великої грецької колонізації охоплює 8—6 вв. до н.е., час формування полисного устрою. Грецькі колонії — апойкиї (буквально — «висілки») мали землеробський або торгово-землеробський характер. При цьому часто підставі колонії передувало створення торговельної факторії. Звичайно організацію колонії очолювали виборній або призначені в метрополії керівники (ойкисти), що відали наділенням колоністів землею і приймали участю у встановленні форми правління в К. Будучи суверенними полісами, колонії були зв'язані культурними, релігійними і торговельними відносинами з метрополією. Грецька колонізація йшла в трьох напрямках:
1) північно-східному (Потидея, Абдера, Візантій, Кизик, Синопа, Трапезунт і античні міста Північного Причорномор'я);
2) південному (Навкратис, Кирена й ін.);
3) західному (іонійські — Куми, Неаполіс, Елея, Наксос, Леонтіні, Качана, Занкла; ахейскі — Сибаріс, Посейдонія, Кротон, Метапонт; дорійські — Тарент, Локри в Італії, Сіракузи, Гела, Селинунт і ін.;. Найбільше інтенсивно займалися колонізацією Милет, Халкида Евбейськая, Коринф, Мегара і Фокея. Грецька колонізація 8—6 вв. до н.е. сприяла розвиткові продуктивних сил, поширенню класових відносин і еллінської культури за межами власне Греції. Крім колоній-апойкий, з 6 в. до н.е. афинянє засновували на захоплених або союзних землях колонії-клерухиї — військово-землеробські поселення, жителі яких залишалися афінськими громадянами.

Північне Причорномор'є
Назва північного узбережжя Чорного й Азовського морів в історичній літературі. Значна частина належала Київської Русі; з кін. 18 в. - у Новоросії.
Античні міста Північного Причорномор'я, міста, що виникли в ході грецької колонізації на північному березі Чорного моря в 6—5 вв. до н.е. Наприкінці 7 в. до н. э. на північних берегах Чорного моря виникли грецькі торговельні пункти — емпорії. У 6 і 5 вв. до н.е. Північне Причорномор'я входило в сферу колонізації руху греків, який залучали сюди родючі землі, достаток риби в устях рік, можливість вести широку торгівлю з племенами северочерноморских степів — скіфами, синдами, меотами й ін. У 6 в. до н.е. на північному березі Чорного моря виникли грецькі міста, засновані переселенцями з Іонії, М. Азії і з островів Егейського моря: Тиру, Ольвія, Феодосія, Пантікапей, Нимфей, Киммерик, Тиритака, Мирмекий, Фанагорія, Гермонасса, Кепи й ін. У 422 до н.е. виник Херсонес, у 3 в. до н. э. — Танаіс.
А. р. Північного Причорномор'я жили самостійним життям, зберігаючи зі своїми метрополіями торговельні і культурні зв'язки. Велику роль у їхньому економічному житті грала торгівля з містами Греції і містами Азії і з племенами северочорноморських степів. Міста ввозили з басейну Егейського моря вино, маслинову олію, металеві вироби, мармур, кераміку, дорогі тканини й ін. і вивозили хліб, худобу, шкіри, солону рибу, рабів. Важливу роль у їхньому господарстві грали промисли, ремесло, землеробство і скотарство.
По соціальному і політичному пристрою усі колонії Північного Причорномор'я спочатку були рабовласницькими полісами. Деякі міста, розташовані навколо Керченської протоки, вже в 480 до н.е. об'єдналися навколо Пантікапея в єдину Боспорську державу. Колонії Північного Причорномор'я досягли розквіту в 4 в. до н.е., коли вони були найважливішими постачальниками хліба й інших продуктів споживання для багатьох міст Греції і М. Азії. Колонії Північноого Причорномор'я (особливо босфорські й Ольвія) мали тісний контакт із місцевими племенами. Вони робили економічний і культурний вплив на місцеві племена, сприяли розкладанню в них родового ладу, розвиткові майнової диференціації і визріванню класових відносин.
Мистецтву колоній Північного Причорномор'я властиві багато рис, характерні для всієї художньої культури античного світу. Міста мали регулярне планування (т.зв. система Гипподама), у культових і суспільств, будівлях застосовувався ордер, був розповсюджений тип житлового будинку з перистилем. З Греції в колонії широко ввозилися різноманітні художні вироби — скульптура, дрібна пластика, геми, прикрашені розписом вази. У той же час мистецтво, що створювалося в колоніях, відзначено ознаками місцевої своєрідності. У ньому знайшли відображення життя навколишніх народів (скіфів, синдів, меотів і ін.), їхні релігійні представлення і ритуали (золотий гребінь з кургану Солоха, 4 в. до н.е., з рельєфом, що зображує скіфів у бої; електрова судина з Куль-Оби, 4 в. дон. э., з рельєфами на теми скіфського побуту). В колоніях склалися самобутні різновиди похоронного спорудження (перекритий уступчастими зводами підкурганний кам'яний склеп з коридором-«дромосом»), декоративного стінного розпису, скульптурні надгробки-стели, расписної кераміки (ольвійські і боспорські вази зі стилізованими рослинними мотивами, боспорські «акварельні» пелики). Своєрідні ольвійскі бронзові дзеркала зі стилізованими зображеннями на рукояттях (6—5 вв. до н.е.). Самобутні устремління художньої культури А. м. С. П. повніше всего проявилися в мистецтві Боспорської держави. Це позначилося й у релігійному представленнях мешканців колоній; у них поряд з чисто грецькими божествами (Аполлон, Деметра й ін.) одержали поширення і культури негрецьких божеств, наприклад таврської богині Діви й ін.
У 3 в. до н.е. колонії випробували значні економічні утруднення, зв'язані з ослабленням торговельних зв'язків із Грецією і з ускладненням обстановки в Північне Причорномор'я. Скіфи, що тісняться з придонських і придніпровських степів сарматами, почали натискати на міста узбережжя. В 2 в. до н.е. скіфський цар Скилур підкорив ослабілу Ольвию. Його син Палак відняв у Херсонеса його володіння. Херсонесці звернулися по допомогу до понтийського царя Митридату VI Евпатору, і місто потрапило під його владу. Наприкінці 2 в. до н.е. на Боспору спалахнуло повстання під Предводительством Савмака. Після придушення повстання військами Митридата VI Евпатора він став царем Боспору. Під його владу потрапила й Ольвія. Т. о., Митридат опанував усіма колоній Північного Причорномор'я. У боротьбі з Римом (89—63 до н.е.) Північне Причорномор'я використовувалося їм як база для постачання його армій і джерело поповнення його військ. Після загибелі Митридата VI на Боспору відбувалася запекла боротьба за престол, у яку втручалися римлянє і вожді племен, що оточували Боспор. Боспорські міста були сильно зруйновані і прийшли в занепад. У перших століттях н.е. колонії знову пережили період підйому. Однак Ольвія, відновлена з руїн після руйнування її гетами в середині 1 в. до н.е., далеко не досягла колишнього рівня розвитку. В 2-й половині 1 в. до н.е. вона підкорялася скіфським царям, у 2 в. н. э. потрапила під владу Римської імперії. Херсонес залежав то від Боспорської держави, то від Римської імперії.
У перших століттях н.е. в економічному, політичному і культурному житті колоній усе велику роль грають негрецькі, головним чином сарматські, елементи. У середині 3 в. н.е. А. Колонії Північного Причорномор'я піддалися руйнівній навалі готів. Ольвія була цілком зруйнована. На Боспору готи і союзні їм племена тимчасово захопили владу і зробили його базою для своїх піратських набігів на узбережжя Чорного й Егейського морів. Більш успішно пручався готам Херсонес, що, відомо, наприкінці 3 в. н.е. увійшов до складу Римської імперії. У середині 3 в. почався швидкий занепад Боспорської держави, різко упала торгівля, скоротилося ремесло, відбувалася натуралізація господарства, у 1-й третині 3 в. припинилося карбування монети. Наприкінці 4 в. на Північне Причорномор'я обрушилися спустошливі завойовницькі походи гунів, що довершили занепад античних міст.
Колонії Північного Причорномор'я зіграли велику роль в історії народів Східної Європи як провідники найбільш передових для їхнього часу рабовласницьких соціально-економічних відносин і культури, як посередники між цими народами і центрами античного рабовласницького світу Середземномор'я.




Як скачати роботу?



  

Повна інформація про роботу

доповідь "Грецькі колонії у Північноу Причорномор'ї" з предмету "Історія України". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 03.02.2011 в 12:27. Автором даного матеріалу є Петро. З моменту опублікування роботи її переглянуто 6371 та скачано 99 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Петро...

отличная работа


Чи справді характеристика роботи відповідає її змісту? Прокоментуй...