Вступ
1. УЦР і загальна українізація
2. З чого починалася радянська українізація
3. Рівність націй у країні Рад
Висновок
Література

Вступ

Цього року виповнилося 82 року з тих пір, як в Україні, за версією ряду публікацій, була почата політика українізації. Її генезис погоджується з рішеннями XII з'їзду РКП(б) (1923 р.) по національному питанню. У них підкреслювалася необхідність використовувати в органах госвласти національних республік рідну мову, сприяти розвиткові національної культури, висувати представників корінного населення в партійний і державний апарат.
Але історичні документи свідчать, що термін «українізація» і відповідна політика зв'язані, насамперед, з діяльністю Української Центральної Ради. У резолюції від 22 квітня 1917 р. УЦР визначила, що свою діяльність вона проводить, «коштуючи на принципі українізації всього життя на Україні». Мова йшла про українізацію як про всеосяжний процес усього національного, „государствосозидающего”, політичного, соціально-економічного і духовного розвитку українського народу. Українізація в такому розумінні проголошувалася «принципом» і «програмою» УЦР. Цей термін використовувався як для позначення змісту і форм перетворення суспільства в цілому, так і для визначення напрямку, змісту динаміки окремих ділянок народного життя, конкретних структур і центрів. У цій же резолюції говорилося про «українізацію війська», що є «невід'ємною частиною цієї програми».