Вступ
1. Моделі місцевого самоврядування в світі.
2. Основні положення Європейської Хартії про місцеве самоврядування.
3. Сучасні теорії побудови місцевого самоврядування.
Висновки
Список використаної літератури

Вступ

Однією з визначальних ознак демократичної, соціальної, правової держави є наявність у ній повноцінного місцевого самоврядування. Саме через місцеве самоврядування найповніше може бути реалізована ідея здійснення влади народом безпосередньо, вирішено важливі питання взаємодії держави, територіальної громади, особи. У сучасних державах існують поки що фактори, які зумовлюють розбіжності на місцях інтересів держави й інтересів конкретної громади. Органи місцевого самоврядування покликанні цивілізовано узгоджувати ці розбіжності.
Поняття місцевого самоврядування грунтується на загальному розумінні природи самоврядування як такого. У першому наближенні самоврядування можна визначити як самостійне вирішення власних справ. Якщо управління - це сукупність відносин між тими, хто управляє, і тими, ким управляють, то самоврядування - управління, об'єкти і суб'єкти якого збігаються. Тобто йде мова про те, що одні і ті ж особи управляють своїми справами безпосередньо. Проте за складних суспільних умов індивідуальні та загальносоціальні запити тісно між собою пов'язані і опосередковуються діяльністю багатьох суб'єктів. Тому у чистому вигляді збіг об'єктів та суб'єктів управління нині майже не зустрічається.
Виходячи з цього, під місцевим самоврядуванням розуміється право і спроможність управління самоврядними колективами (громадами) мешканців, який заснований на таких принципах: 1) поєднання інститутів прямої та представницької демократії; 2) надання всім членам територіального колективу широких можливостей щодо відстоювання та втілення в життя власних інтересів; 3) політико-правова прив'язаність діяльності органів місцевого самоврядування до корінних потреб жителів.
Європейська хартія про місцеве самоврядування 1985 року, визначає місцеве самоврядування як право і реальну здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в рамках закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого самоврядування. Тим самим, серед відмінних ознак місцевого самоврядування варто виділяти:
- самостійність місцевого самоврядування, по відношенні, насамперед, до органів державної влади - володіючи власною компетенцією, місцеве самоврядування та його органи є самостійними і незалежними, але в межах, установлених чинним законодавством;
- виборність органів і посадових осіб місцевого самоврядування як прояв самостійності у рішенні місцевих питань;
- органи і посадові особи місцевого самоврядування виступають від імені населення відповідної територіальної громади;
- відсутня ієрархічна підпорядкованість, з одного боку, між муніципальними органами, з другого боку, між органами державної влади й органами місцевого самоврядування.
У правовому аспекті місцеве самоврядування є цілісною системою суспільних відносин, пов'язаних з територіальною самоорганізацією населення, яке самостійно вирішує питання місцевого значення, питання устрою та функціонування місцевої влади. Це не лише сфера громадянської самостійності і суспільної активності населення, а також і специфічний рівень влади, організаційні форми здійснення якої визначаються населенням відповідного самоврядного утворення на засадах чинного законодавства.
У політичному сенсі місцеве самоврядування інтерпретується як цілісна система інститутів і процесів, принципів і механізмів їх функціонування, покликаних слугувати засобами цілеспрямованого розширення демократичного простору, ліквідації історично зумовленого протиріччя між державою та суспільством, подолання політичного відчуження людей від влади.

Висновки

Таким чином, місцеве самоврядування − це політичний інститут, вбудований в загальну систему політичних структур, відносин і взаємозв’язків. Сьогодні заслуговує належної оцінки не тільки те, що він є інститутом громадянського суспільства (виконує функції внутрішньої самоорганізації місцевого співтовариства для рішення господарських завдань, пов’язаних, наприклад, із забезпеченням роботи комунальних служб, муніципальних підприємств тощо), але і те що він виконує політичну роль, йому притаманні політичні властивості, зокрема відповідні владні взаємовідносини, різні форми узгодження інтересів й активності жителів територіальних утворень.
Місцеве самоврядування – це елемент політичної системи суспільства. Його існування в державі означає, що в країні поряд з інтересами особистості й інтересами держави визначаються й гарантуються ще й місцеві (муніципальні) інтереси.

Список використаної літератури

1. Баглай Н. В., «Конституційне право закордонних країн», Норма - Инфра М, Москва, 2000. – 356 с.
2. Бичихін В.М. Місцеве самоврядування: концептуальні підходи в реаліях постмодерного світу.// Світ у ситуації постмодерну: занепад культури чи зміна парадигм?. – К.: МАУП – ГО "Інститут сучасних проблем України”, 2006. – с. 129 – 140.
3. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект//Право України, 2003.– № 4.
4. Браун, Дебора М.С. О партнерстве со всем миром: краткий очерк о Международной ассоциации управления хозяйством городов и округов// Вопросы демократии. - № 3, 2004. – С. 56
5. Європейська Хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року
6. Кац Э. Местное самоуправление в США. – М.: Логос, 2003. – С. 26
7. Ковешников Е. М., «Муніципальне право», Норма - Инфра М, Москва, 2000. – 214 с. 4
8. Куколевська Ж. Д. Правові основи місцевого самоврядування: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 87 с.
9. Мишин А.А., Конституционное ( государственное ) право зарубежных стран, Москва, 2000. – 139 с.
10. Туровский Р. Ф. Местное самоуправление: к организации эффективной власти // Общественные науки и современность, 2005. - № 6. – С. 68 - 79.
11. Ценности местного самоуправления в западноевропейских демократиях. – СПб.: Алетейя, 2000. – С. 128.
12. Чиркин В.Е. Сравнительное конституционное право, Москва, 2002. – 719 с.
13. Шаповал В.М., Конституційне право зарубіжних країн, Київ, 2002. – 251с.