1. Поняття та значення необхідної оборони;
2. Підстава необхідної оборони;
3. Ознаки необхідної оборони;
4. Перевищення меж необхідної оборони;
5. Спеціальні види необхідної оборони, передбачені ч. 5 ст.36 КК України;

Вступ

В даний час, коли в нашій країні закладаються основи правової держави, великого значення набуває посилення прав і інтересів особистості, загальнолюдських цінностей, пріоритет яких перед всіма іншими цінностями є постулатом цивілізованої системи права. У зв’язку з цим визначену актуальність здобуває дослідження проблем колізій між громадянином, з одного боку, і суспільством, з іншої.
Однією із сфер, де виникають колізії людини, суспільства і держави, є сфера розмежування правомірного і злочинного поводження. Громадяни, а також уповноважені державою особи, нерідко змушені робити вчинки, пов’язані з правомірним заподіянням шкоди цінностям, що охороняються кримінальним законом. Оскільки деякі вчинки по зовнішньою своєю ознакою збігаються з ознаками злочинних посягань, висновок й про їхню правомірність — прерогатива держави в особі спеціально уповноважених на те органів і посадових осіб на підставі закону і у відповідності встановленої їм процедурою. Констатація того факту, що нанесена шкода відповідає вимогам закону є підставою для визнання зробленого діяння не тільки не суспільно небезпечним і не кримінально протиправним, а, навпроти, правомірним і, як правило, суспільно корисним. Тому в кодексі кримінального права такі вчинки іменуються обставинами, які виключають суспільну небезпеку і протиправність, тобто злочинність діяння.
Дослідження обставин, що виключають злочинність діяння, займає важливе місце в науці кримінального права. Традиційно велика увага приділяється необхідній обороні і крайній необхідності, визначену розробку одержали проблеми затримки злочинця, порятунок потерпілого, професійного і господарського ризику, виконання наказу і професійних (випадкових) обов’язків, функцій, трансплантація органів людини і тканин людського тіла, медичного експерименту та ін. Разом з тим стає очевидним, що в дослідженні обставин, які мають суспільну небезпеку і протиправність діяння, наука підійшла до визначеного рубежу: наповнений досить великий та різноманітний емпіричний матеріал, маються певні результати аналітичної діяльності, визначилися позиції по найбільш дискусійних проблемах, нові аргументи, якщо і не вичерпані, то будуються на відомих вихідних позиціях. Все це свідчить про те, що подальше пізнання цих обставин вимагає узагальнення отриманих результатів і побудови на їхній основі деякої нової концептуальної системи знань. Створення нової системи дозволить із сучасної позиції оцінити досягнуте, по-новому глянути на проблему обставин, що виключають злочинність діяння, визначити їхнє місце серед близьких їм кримінально-правових явищ, сформулювати загальні для всіх обставин положення і на основі цього повернутися до їх конкретного дослідження.

Список використаної літератури

1. Рейнгардт Н.В. Необходимая оборона. Казань, 1898. ;
2. Арямов А.А. Правомерное причинение вреда. Челябинск, 2004.;
3. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть Общая. СПб., 1902. Т.1.;
4. Необходимая оборона, и иные обстоятельства исключающи е преступность деяния, В.В. Орехов:. С.-Петербург Юр. Центр пресс, 2003.;
5. Зуев В.Л. Необходимая оборона и крайняя необходимость. М., 1996.;
6. Авхимович Е.В. Необходимая оборона;
7. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. 6.
8. Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния – Х.: Основа ,1991;
9. Ткаченко В.И. Необходимая оборона по уголовному праву. – М.: Юрид.лит., 1979.;
10. Тишкевич И. С. Понятие превышения пределов необходимой обороны по советскому уголовному праву — Вопросы уголовного права и процесса. Минск, 1958;
11. Ткаченко В.И. Понятие превышения пределов необходимой обороны // Вопросы борьбы с преступностью. - М.: Юридическая литература. - 1972. - № 16.;
12. Конституція України 1996р.;
13. Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”;
14. Законом України “Про міліцію” від 20.12.90 р.
15. Закону "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"
16. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;
17. О необходимой обороне, Кони А.;