Вступ 3
1. Суть і мета покарання 4
2. Призначення покарання, загальні начала та критерії 7
3. Види та характеристика покарань 14
3.1. Перелік основних і додаткових покарань 14
3.2. Позбавлення волі 15
3.3. Виправні роботи 17
3.4. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю 20
3.5. Штраф, як міра покарання 21
3.6. Конфіскація майна 23
Висновки 27
Список використаної літератури 28

Вступ

Впродовж історичного розвитку кримінального законодавства система покарань піддавалася змінам, які залежали від політичного устрою, економічної ситуації, громадської думки і інших соціальних детермінант. При цьому система покарань завжди майже дзеркально відображала рівень моральності, культури і спільної цивілізованості суспільства. Наприклад, в середні віки домінуюча у той час в суспільстві ідея про страхітливу силу покарання породила такі системи кримінальних покарань, які були покликані залякати населення своєю жорстокістю. Значне місце відводилося в цих системах кваліфікованим видам страти, покаранням, фізично і що духовно калічить людей.
Складність пізнання суті покарання пов'язана не лише з різним підходом в науці до визначення місця кари в покаранні, але і з різними поглядами учених на природу самої кари. У юридичній літературі немає одноманітності в розумінні змісту кари як суті покарання. Багато авторів зводять її до страждань і позбавлень, які доставляє засудженому покарання.
Історія кримінального права дає нам сумну картину людської винахідливості, направленої до дослідження засобів і способів спричинення найбільшого страждання людям, що накликали на себе кару закону. Але в цій різноманітності можна відшукати спільні ознаки, що дають можливість звести каральні заходи до відомих типів. Такою об'єднуючою ознакою є властивість блага або інтересу, що уражається покаранням. Позбавлення життя, спричинення фізичного страждання, утруднення або позбавлення волі, ураження честі і правоздатності, зменшення або позбавлення майна – ось спільний перелік типів покарання у всіх законодавствах.