Зміст

I. Тлумачення норм права
1. Поняття тлумачення правових норм.
2. Види тлумачення правових норм.
3. Способи тлумачення правових норм.
II. Поняття та значення складу злочину
1. Поняття злочину
2. Склад злочину
3. Зв’язок між поняттям злочину та поняттям складу злочину
Список використаної літератури

Уривки

При офіційному і неофіційному тлумаченні норм права можуть використовуватись різні способи тлумачення. До них можна віднести: граматичний, логічний, систематичний, історичний, функціональний, телеологічний (цільовий).
І. Граматичний або мовний спосіб тлумачення. Іноді це тлумачення називають “словесне”, “фізіологічне”, “текстуальне”. Всі ці терміни хоч і близькі, але по своєму об’єму різні. Наприклад, термін “філологічне” дуже широкий по своєму об’єму, а термін “текстуальне” означає скоріше об’єкт, а не спосіб тлумачення. Спеціалісти, які вивчали проблеми тлумачення норм права, сформулювали деякі загальні правила граматичного тлумачення. До них можна віднести такі правила.
1. Словом і виразом закону слід надавати те значення, яке вони мають в літературній мові, якщо немає підстав для іншої їх інтерпретації. В міжнародному праві це правило називається “золоте правило тлумачення”.
2. Значення терміну, встановленого законодавством для однієї галузі і права, не можна розповсюджувати на інші галузі.
3. Не можна без достатніх підстав різним термінам надавати одне й те ж значення.
4. Недопустимо таке тлумачення значення норми права, при якому її окремі слова і вирази оцінювались би як зайві.
5. Словам і виразам закону слід надавати те значення, в якому вони вживаються в період видання закону.
ІІ. Логічний спосіб тлумачення. Цей спосіб тлумачення полягає в тому, що інтерпретатор використовує різні логічні прийоми, закони формальної логіки й інших логік на базі самої норми, не торкаючись інших засобів тлумачення. Серед них виділяють: 1. Логічні перетворення. 2. Виведення норм із норм. 3. Висновки “a fortiori”. 4. Висновки із понять. 5. Висновки по аналогії. 6. Висновки із протилежного. 7. Доведення до абсурду.
ІІІ. Систематичний спосіб тлумачення норм права. Цей спосіб тлумачення досить складний і в той же час самостійний. Він обумовлений самою системою права і законодавства, оскільки вони регулюють суспільні відносини не ізольовано, а в певній взаємодії і взаємозв’язку, тобто в певній системі. Систематичне тлумачення повинно враховувати принципи права, принципи правової держави і громадянського суспільства.
IV. Історичний спосіб тлумачення. При допомозі цього способу необхідно встановити зміст норми права, виходячи із соціально-економічних і політичних умов прийняття нормативно-правових актів. Цей спосіб тлумачення повинен використовуватися інтерпретатором поряд із іншими способами тлумачення, оскільки застосувати потрібно нормативно-правові акти, а не історичні умови їх прийняття.
V. Функціональний спосіб тлумачення норм права. Цей спосіб тлумачення правових норм полягає у врахуванні факторів і умов, в яких реалізується, функціонує чи діє норма права, з’ясовується вплив факторів на зміст норми. Іноді ці фактори можуть співпадати із історичними факторами.
Найбільш складним процесом тлумачення є інтерпретація оціночних термінів і виразів.
В процесі функціонування норм права велике значення відіграє право, свідомість і мораль суспільства, оскільки вони тісно взаємодіють. Вони суттєво впивають на процес застосування норм права, а також на процес тлумачення. При застосуванні функціонального способу тлумачення правових норм потрібно враховувати й інші фактори.

Список використаної літератури

1. Копейчеков. “”Основи теорії держави і права”, 1996.
2. В.О. Котюк. “Теорія права”, 1996.
3. Загальна теорія держави і права / під ред. В.В. Копєйчикова. – К., 2000.