1. Вступ
2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм Т. Веблена.
3. Теорія бездіяльного класу.
4. Життєвий шлях Торстейна Бунде Веблена.
5. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса.
6. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм В. Мітчелла.
7. Висновки

Вступ

Наприкінці XIX — на початку XX ст. в США — найбагатшій та економічно найбільш благополучній країні світу — у найгострішій формі виявилися нові соціально-економічні проблеми, пов’язані з процесом трансформації ринкового механізму: переходом від економіки вільної конкуренції до ринкової моделі недосконалої конкуренції. Процес монополізації та корпоративізації призводив до обмеження вільної конкуренції та негативно впливав на економіку. Дрібні та середні підприємства не витримували конкурентної боротьби з трестами і банкрутували. Прискорений техніко-економічний розвиток Сполучених Штатів поставив їх раніше решти розвинутих країн перед необхідністю стримування стихійної монополізації та протидії її руйнівним наслідкам, підтримки здорових конкурентних сил, приведення господарського механізму у відповідність до нових ринкових реалій. Саме тому уряд США, починаючи з 90-х pp. XIX ст., першим серед розвинутих країн вдався до активних законодавчих антимонопольних заходів.
Ускладнення умов господарювання полягало і в тому, що, починаючи з останньої третини XIX ст., у США посилилась циклічність, набували поширення прояви економічної нестабільності, загострювалась проблема зайнятості.
Ринкова трансформація та посилення економічної нестабільності супроводжувалися соціальними зрушеннями і зміцненням соціальної бази демократичного процесу. Вперше на американському ґрунті гостро виявилися соціальні суперечності, виникли масові організації робітників та фермерів.
За цих умов неокласичні ідеї економічного лібералізму та загальної рівноваги, гармонії інтересів та невтручання держави в економічне життя перестали відповідати дійсності. Ідеологія досконалості ринкового механізму та самодостатності стихійного ринкового регулювання, на яку понад сто років спиралися класики, а згодом і представники неокласичного напряму економічної теорії, втрачала свою переконливість. Наявними були ознаки кризи другої класичної ситуації.
Отже, історичні передумови виникнення інституціоналізму були обумовлені такими факторами:
- трансформаційними зрушеннями в ринковій системі під впливом монополізації та корпоративізації економіки;
- проявами ринкової нестабільності — ознаками циклічності, проблемою зайнятості тощо;
- наявністю соціальних суперечностей;
- посиленням впливу масових суспільних організацій та рухів (робітничого, профспілкового);
- поступовою втратою незаперечності неокласичної доктрини про самодостатність конкурентного ринку, його цілком автоматичне ефективне регулювання та невтручання держави;
- виникненням потреби у суспільному контролі над ринковим механізмом та демократичному реформуванні суспільних відносин.