1. Приклади задач лінійного програмування
2. Математична модель задачі
3. Форми математичної моделі задач лінійного програмування
4. Геометричний метод розв’язання двовимірних задач лінійного програмування
5. Розв’язання задач лінійного програмування симплексним методом

Лінійне програмування, як одна з віток прикладної математики, виникла порівняно недавно. За короткий строк, приблизно за 50 років, воно дістало ши-роке прикладне застосування в багатьох галузях народного господарства, війсь-ковій справі і дало початок розвитку ще більш широкої і потужної галузі при-кладної математики – математичного програмування. Впровадження обчислю-вальної техніки дало значний поштовх дослідженням в цій галузі математики.
Математичне програмування представляє собою математичну дисципліну, яка займається вивченням екстремальних задач і роз¬робкою методів їх розв’язання.
У загальному вигляді математична постановка екстремальної задачі поля-гає у визначенні найбільшого або найменшого значення цільової функції
f=f(x1, x2, ..., xn)
при умовах
gi(x1, x2, ..., xn)  bi (i=1,2,...,m),
де f і gi – задані функції, а bi – деякі дійсні числа.
У залежності від властивостей функцій f і gi математичне програмування можна розглядати як ряд самостійних дисциплін, які займаються вивченням і розробкою методів розв’язання певного класу задач.
Перш за все задачі математичне програмування діляться на задачі лінійно-го і нелінійного програмування. При цьому якщо всі функції f і gi лінійні, то відповідна задача є задачею лінійного програмування. Для розв’язання задач лінійного програмування розроблено цілий ряд ефективних методів, алгоритмів і програм.
Серед задач нелінійного програмування найбільш глибоко вивчені задачі опуклого програмування. Це задачі, в результаті розв’язання яких визначається мінімум випуклої (або максимум опуклої) функції на заданій опуклій множині.