Головна » Реферати » Реферати 2 курс » Психологія та педагогіка

Дослідження творчої активності молодших школярів



Зміст

ВСТУП. 2
1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ЗДАТНІСТЬ, ОБДАРОВАНІСТЬ. 5
2. ЗДІБНОСТІ Й ОБДАРОВАНІСТЬ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ. 15
3. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. 31
Розвиваючий етап. 35
Завершальний етап. 38
Підведення підсумків. 39
ЛІТЕРАТУРА. 41

Вступ

Питання, що я розглядаю у своїй курсовій роботі одне із самих модних у психології і педагогіці сьогодні. Це питання про розвиток розумових здібностей людини, про обдарованість, геніальність. І саме головне - який вплив на ці здібності робить розвиток творчого потенціалу дитини, яким образом психологічно правильно розвиваючи уяву, збагачуючи духовний і культурний рівень можна досягти якісного поліпшення процесів мислення. Я хочу простежити на скільки тісно зв'язані творчість і розум.
Наполеон якось сказав, що розум і воля полководця повинні дорівнювати один одному, як дві сторони квадрата. У наш час не тільки від полководця потрібна така двухмірність, тому що з посиленням засобів впливу на навколишнє середовище, комунікацій особистий вплив людини на історію збільшвся. Однієї двухмірності явно обмаль. Величезні лиха відбулися з людством тільки тому, що чиясь воля виявилася сильніше, ніж розум чи навпаки розум - сильніше волі. А скільки нещасть трапилося через відсутність третього компонента - етики. Адже людина з розвиненою волею і розумом, але відсутньою етикою просто небезпечна!
Тому напрямку психології вивчаючі взаємозв'язок процесів мислення й активної творчої уяви у світлі розвитку духовності найбільш актуальні для людства. Рішення саме цього питання і буде першою задачею моєї курсової роботи.
“Геній падає з неба...”,- це цитата Дідро. Але в неї є продовження: ”И на один раз, коли він зустрічає ворота палацу, приходиться сто тисяч випадків, коли він попадає мимо.” Отож, які умови цього палацу, як правильно створити їх - це друга задача даної роботи.
Якщо простежити історію людської цивілізації (чи хоча б історію средиземноморской, європейської цивілізації), то не можна не помітити однин факт: генії і чудові люди дуже часто, з якоюсь дивною закономірністю з'являлися то отут, то там - спалахами, групами. Один такий спалах відбувся в золоте століття Древніх Афін у століття Перикла. У цього державного діяча буквально за столом одночасно збиралися такі визнані в усьому цивілізованому світі генії, як скульптор Фидий, Творець безсмертних трагедій Софокл, філософи Сократ і Платон, Анаксагор, Зинон і Протагор. Майже усі вони були корінними громадянами Афін - міста, що ледь нараховувалось 60 тисяч вільних громадян. І майже усі вище названі генії сформувалися на місці, не приїхавши з інших районів Греції. Але ніякі дані генетики не дозволяють думати, що афиняни спадково перевершували навколишні їхні народи. Отже, відкіля ж такий “викид” геніїв?
Весь секрет полягає в середовищі, що стимулює той чи інший вид дарування, творчості, діяльності. Усі ці люди належали до одного соціального прошарку зі стійкими традиціями, підкріпленими соціальною наступністю. У спілкуванні один з одним, у взаємному впливі один на одного, а так само завдяки тому, що їхня творчість була потрібна не тільки вузькому колу цінителів, але і широким масам вільного міського люду, - усі вони просто змогли реалізувати властиві їм задатки.
Перенесемося в Італію 13 століття. У плодотворній долині ріки По, на перехресті доріг зі сходу на захід і з півночі на південь відбуваються важливі і вже незгладимі зміни. Пополаны ( торговці і ремісники) Флоренції, домігшись у13 столітті скасування кріпосного права, створили самий могутній прошарок міського люду, що вже був здатний розуміти живопис, архітектуру, музику - адже не слід забувати, що люди щотижня проводили по багато годин у храмах (католицька церква, крім 52 неділь, має щорічно ще півсотні свят). У церкві цей міський люд спочатку видивлявся, потім дивився, а потім і розглядав скульптурні і художні твори; спочатку ляскав вухами, не слухаючи музику, а потім почав її слухати і навіть розуміти.
У 14 столітті у Флоренції від восьми до десяти тисяч людей ходили в початкову школу, не менш тисячі в середню і від п'ятисот до шістисот юнаків щорічно відвідували вищі навчальні заклади. Як при цьому не наступити відродженню?
Епоха Відродження - це епоха масового стремління до культури, знання, мистецтва; масового попиту на живопис і живописців не тільки з боку меценатів. Це епоха масового попиту на грамотних людей. В безлічі майстерень обдаровані учні, змагаючись, обговорюючи, критикуючи, створювали ту своєрідну атмосферу, ту “критичну масу”, при якій починається коштовна реакція творчості, при якій неминуче повинні спалахувати особливо обдаровані і цілеспрямовані генії типу Микеланджело і Леонардо.
У підсумку напрошується висновок: скрізь, де б не з'являлися ідеальні чи навіть оптимальні умови, суспільний попит, соціальне замовлення на той чи інший талант, - обов'язково цей попит виносив на світло велике число особливо обдарованих чи навіть геніальних людей.
При всьому цьому частота зародження потенційних геніїв в усі епохи й у всіх народів однакова, але реалізовавших себе на багато менше. Тому я вважаю за необхідне вивчати природу виникнення геніїв. А тим більше ретельно готувати ґрунт для їхньої успішної реалізації. Деякі проблеми початкової школи, зв'язані з навчанням і розвитком обдарованих дітей, чого і торкнеться моя робота.
У сучасній літературі з'являється усе більше статей, публікацій, так чи інакше торкаються цієї теми. Правда, усі вони лише крапля в морі психологічних проблем, що з'являються у вчителів і батьків обдарованих дітей у наш час, коли інформація міняється кожні п'ять років, а часом і частіше. Нинішнім школярам приходиться вміщати стільки у свою пам'ять, що часом їх молода хитлива психіка не витримує таких навантажень. Звідси емоційні зриви, пригніченість. Отут уже не приходиться говорити про розвиток творчого потенціалу, що вимагає дбайливого, вдумливого відношення, відбувається безупинна гонка за кількістю і якістю знань.
У цьому зв'язку хочеться відзначити роботи відомого психолога, доктора психологічних наук Н. Лейтеса. Його роботи з вивчення психіки обдарованих дітей займають видне місце в російської психології. Багато психологічних принципів розвитку творчості в дітей молодшого шкільного віку висунули Н.Н. Поддьяков, Д.Н. Узнадзе, А.В. Запорожець, А. Матюшкин.
Величезну роботу, як теоретик проробив В.А. Моляко. Він глибоко вивчив проблеми психології творчості. Особливо коштовна його розробка підходу до вивчення обдарованості, де він найбільше повно структував це психологічне явище.
Свої психологічні моделі були розроблені і поруч західних психологів: Дж. Гилфорд, Э.Де Боно, Дж. Галлаир, Дж. Рензулли, П. Торренс. Однак доступ до праць цих авторів на жаль сильно обмежений. Тому у вивченні даного питання приходиться більше спиратися на таких психологів як Б.М. Теплов, С.Л. Рубенштейн і ін.
Цікаві дослідження в області фізіології обдарованих, геніальних людей провів доктор біологічних наук, професор В.П. Єфроимсон. Як правило, знання механіки будь-якого явища дозволяє більш точно судити про його прояви.
І нарешті, я хочу відзначити чудову дослідницьку роботу доктора психологічних наук Ю.З. Гильбуха. Разом із групою ученых ним була розроблена диференційована система навчання, що дає більше можливості для прояву індивідуальності дитини.





Повна інформація про роботу

курсова робота "Дослідження творчої активності молодших школярів" з предмету "Психологія та педагогіка". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 14.12.2010 в 16:41. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 631 та скачано 34 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...