Головна » Реферати » Реферати 2 курс » Психологія та педагогіка

Організація роботи педагога, вихователя, куратора групи



Зміст

1. Куратор групи, його завдання, основні функції і зміст роботи
2. Індивідуальний підхід
3. Планування роботи
4. Планування виховної роботи
5. Робота з батьками
6. Мета і завдання роботи з батьками
7. Організація самоврядування в групі

Уривки

Куратор групи, його завдання, основні функції і зміст роботи

Важлива роль у розв’язанні багатогранних завдань національного виховання студентської молоді належить викладачу – кураторові студентської групи.
Найважливіші функції педагога-вихователя. куратора групи:
1. Інформаційна. Педагог виступає носієм, зберігачем наукових знань з теорії і методики виховного процесу (знання закономірностей, принципів, предмета, об'єкта, засобів виховної діяльності). Саме куратор групи повинен акумулювати духовні знання, бути для студентів джерелом досвіду, різноманітної інформації, яку при необхідності може одержати кожен вихованець.
2. Організаторська. Куратор – організатор взаємодії в студентській групі. Він сприяє створенню системи взаємозалежностей між вихованцями, що визначають, породжують певні відносини даної особистості до інших людей, праці, суспільства, самого себе. Куратор групи - організатор різних виховних програм, суть яких залежить від особливостей різних категорій студентської молоді.
Організаторська функція полягає в умінні залучати студентів групи до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення студентів про навколишню дійсність; суспільне корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває студентам духовні та матеріальні соціальне значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає студентам можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля студентів.
3. Стимулююча. Спрямована на створення розвиваючого середовища, атмосфери психолого-педагогічної підтримки в групі, що повинно сприяти самоутвердженню, самореалізації потенціалу можливостей молодої людини.
Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного студента групи і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків (Фіцула М.М. Педагогіка: Посібник. - К.: Академія, 2000. - 539 с.).
4. Навчаюча. Реалізується шляхом навчання студентів, засобами аналітичної, проектувальної, комунікативної, організаційної діяльності з тим, щоб вони добре орієнтувались у пізнавальній та профорієнтаційній ситуаціях.
5. Дослідна. Полягає у спостереженні за діяльністю студентів, діагностиці рівня вихованості особистості та складання програм її
випереджувального розвитку; інтерес до вихованця, його внутрішнього світу, захопленість людиною в цілому, потреба пізнавати її є природною для справжнього вихователя-дослідника.
6. Спрямовуюча. Націлює студента на правильний життєвий шлях своїм моральним життям і мудрими порадами, а також створенням гуманних взаємостосунків серед студентів, дає моральний дороговказ, приклад для наслідування своїм вихованцям. Одночасно куратор виступає і в ролі консультанта, який надає при необхідності допомогу в саморозвитку кожній молодій людині. Спрямовує її діяльність, спираючись на природні дані вихованця, пробуджує його задатки, здібності.
7. Соціальна. Передбачає вивчення вихователем об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливають на розвиток особистості; вироблення навичок соціальної поведінки, спрямованих на успішне включення юнацтва в структуру сучасного життя і виробництва.
8. Координаційна. Полягає у спрямуванні куратором групи виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні студентів. Куратор групи передусім домагається, щоб педагоги, які працюють з студентами групи, керувались єдиними вимогами до них, здійснювали індивідуальний підхід. Куратор вивчає особливості навчально-виховної роботи викладачів, ознайомлюється з їх вимогами та стосунками із студентами, обмінюється думками щодо поведінки окремих студентів, методів впливу на них. Об'єднання та спрямування виховної діяльності - найважливіше завдання куратора.
Успіх виховної діяльності куратора групи залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками студентів, від зв'язків з підприємствами, господарствами та установами, де проходять студенти практику.
Здійснення функцій куратора групи пов'язане з рядом обов'язків:
всесторонньо і глибоко вивчати запити, нахили, побутові умови життя студентів групи;
вести цілеспрямовану роботу з удосконалення підготовки спеціалістів для галузі;
виховувати свідоме ставлення до навчання, праці, обраної професії;
бережливе ставлення до матеріальних цінностей; повага до законів України;
формувати демократичний світогляд, національну свідомість, громадську позицію, патріотизм, високі моральні якості; організовувати проведення виховних заходів; сприяти організації студентського самоврядування;
сприяти участі студентів в олімпіадах, конкурсах із спеціальності, клубах за інтересами, предметних гуртках;
організовувати роботу з підвищення культурного рівня студентів;
вести облік та аналіз успішності, відвідування занять студентами групи, організовувати надання допомоги невстигаючим і своєчасно інформувати батьків;
підтримувати постійний зв'язок з батьками, планувати і організовувати спільну виховну роботу;
вести встановлену навчальним закладом документацію куратора групи (журнал куратора навчальної групи, особові справи, плани роботи тощо);
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Індивідуальний підхід

Індивідуальний підхід - це виховання з опорою на особистісні якості.
Принцип індивідуального підходу у вихованні потребує, щоб куратор групи:
1. Постійно вивчав і добре знав індивідуальні особливості темпераменту, риси характеру, погляди, смаки, звички своїх вихованців.
2. Вмів діагностувати і знав реальний рівень сформованості таких важливих особистих якостей як спосіб мислення, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, життєві плани та ін.
3. Постійно залучав кожного студента до виховної діяльності, що забезпечуватиме прогресивний розвиток особистості.
4. Своєчасно виявляв і усував причини, які можуть завадити досягненню виховної мети. Якщо ці причини не вдалось виявити своєчасно, то оперативно реагувати, змінюючи тактику впливу, залежно від обставин, що складаються.
5. Максимально використовував активність самої особистості.
6. Поєднував виховання з самовихованням, допомагав у виборі мети, методів, форм самовиховання.
7. Розвивав самостійність, ініціативу, самодіяльність вихованців. "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, писав К.Д.Ушинський, - то вона повинна попереду пізнати її також у всіх відношеннях... Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами".
Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання // Твори. - Т.4. -
С. 28,36.
Вивчення особистості учня не самомета, а необхідна умова для успішності навчання і виховання. Вивчаючи студентів, куратор групи повинен враховувати, що студент не тільки об'єкт виховання, а й його суб'єкт. Це означає, що кожен студент є активним учасником виховного процесу, особою, яка усвідомлює своє власне становлення, виявляє самодіяльність, творчість, ініціативу, відповідає за свою працю, поведінку, вміє оцінювати себе з точки зору інтересів суспільства, не тільки турбується про виховання членів свого колективу, а й відповідає за нього.
З метою всебічного і систематичного вивчення студентів куратор групи може застосовувати прямі й непрямі методи. До першої групи методів належить педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, бесіди, аналіз результатів діяльності студентів.
До другої групи методів належить узагальнення незалежних характеристик і метод соціометрії.
Педагогічне спостереження здійснюється в процесі повсякденного і систематичного спілкування зі студентами. Предметом постійної уваги куратора групи повинні бути ті студенти, у поведінці яких мають місце ті чи інші відхилення від норми і правил моралі, вивчення причин цих відхилень з метою їх подолання.
Педагогічний експеримент дає можливість включати кожного студента в ттакі відносини, які дозволяють вивчати його всебічно, стимулювати формування у нього позитивних рис і гальмувати прояви негативних, які часто залишаються поза педагогічною увагою викладачів.
Індивідуальна бесіда покликана допомагати студентові пізнати себе таким, яким він є в дійсності, правильно оцінити ті чи інші свої вчинки, виправляти в разі необхідності свою поведінку, інакше кажучи, допомагати студентові краще "пізнати себе й виховувати себе". (Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори. - Т.2.-С. 601).
Готуючись до бесіди, куратор групи завчасно визначає її мету, передбачає бажані результати. Слід пам'ятати, що бесіда не повинна
перетворюватись в якусь спеціальну процедуру виховуючого моралізування. Бесіда повинна бути довірливою і тактовною. Вона може набувати характеру дискусії з тих чи інших питань життя навчального закладу, групи, їхньої роботи, місця і волі студентів у ній, сприяти самовихованню, розвивати у студента здатність розуміти і переживати те, що сьогодні він став кращим, ніж був учора.
Бесіди проводяться не лише з окремими студентами, а також з активом групи і з усією групою. Бесіди з активом - старостою групи, профоргом - допомагають куратору глибше орієнтуватись в житті колективу групи, у взаєминах між його членами, краще вивчати стан громадської думки в групі, дисципліну окремих студентів, намічати заходи з подальшого згуртування студентів, створення сприятливої атмосфери для навчання та розвитку.
Куратор групи повинен прагнути до того, щоб в обговоренні змісту бесіди брали активну участь самі студенти. У проведенні бесіди з групою надзвичайно важливо розгортати критику і самокритику в колективі, утверджувати дух самокритичності, непримиримості до недоліків.
Джерелом, з якого куратор здобуває необхідні йому відомості про студентів, є також бесіди з викладачами та батьками.
Дані спостережень і бесід можуть уточнюватись і доповнюватись з допомогою анкетного методу. Анкетне опитування може проводитись з певною метою, наприклад, з метою вивчення мотивів навчання, ставлення до громадських обов'язків, стану морального клімату в групі, рівня розуміння студентами тих чи інших понять тощо. Результати аналізу одержаних відповідей використовуються у виховній роботі з групою і окремими студентами.
Кураторові групи надзвичайно важливо знати студента таким, яким він є в дійсності, тобто його об'єктивну оцінку. Одержати таку оцінку допомагає узагальнення незалежних характеристик. На основі зіставлення даних власного спостереження з даними, одержаними з інших джерел, куратор складає об'єктивне уявлення про того чи іншого студента, про його позитивні або негативні риси, без знання яких не можна забезпечити індивідуальний підхід у вихованні, знайти шляхи і засоби піднесення рівня вихованості студентів, прищеплення йому умінь і навичок правильності поведінки, його життєвої орієнтації.
Виявити справжні взаємини між студентами групи куратор може за допомогою методу соціометрії. Суть методу полягає в тому, що студенти відповідають на непрямі запитання. Наприклад, студенту пропонується назвати партнера, з яким би він бажав займатися спільною справою, бути в трудовому загоні, дружити та ін.
Аналізуючи відповіді, куратор групи складає уявлення про моральний клімат в групі, про позитивний чи негативний статус окремих студентів, реальні стосунки між студентами, виявляє студентів, які користуються чи не користуються авторитетом у товаришів, виконують роль неофіційних "лідерів", робить висновки про шляхи і засоби згуртування колективу, підвищення ефективності всієї виховної роботи з студентською групою.
Для того, щоб правильно і ефективно побудувати роботу, куратор групи повинен знати:
• кожного студента своєї групи, стан здоров'я, загальний розвиток, нахили, запити та інтереси, особливості уваги, культури мови, сприйняття, мислення, ступінь самостійності в навчальних заняттях, здатність переборювати труднощі;
• риси характеру (чесність, правдивість, організованість, дисциплінованість, відповідальність за доручену справу), взаємини з колективом, участь у громадському житті, ставлення до викладачів, до товаришів, особливості темпераменту;
• системність і ґрунтовність знань, участь у позалекційних заходах, читацькі інтереси, захоплення спортом, технікою, художньою творчістю;
• умови життя сім'ї, сімейні взаємини, стан виховання в сім'ї, ставлення до батьків, рідних, участь у трудових справах.
Ґрунтовне вивчення студентів - важлива передумова здійснення різнобічної виховної роботи і успішного виконання куратором своїх виховних функцій.

Планування роботи

Складність і багатогранність виховної роботи куратора групи зумовлює необхідність її глибокого аналізу і продуманого планування, виходячи з мети і завдань національного виховання. План виховної роботи забезпечує її чітку організацію, дозволяє накреслити перспективи діяльності групи, дає можливість конкретизувати загальну мету і завдання національного виховання стосовно до рівня вихованості. У своїй групі куратор визначає завдання, зміст виховної роботи на певний відрізок часу, відбирає найбільш раціональні способи і методи розв'язання поставлених виховних завдань.
Основна мета планування - забезпечити науковий підхід до виховного процесу і таку його організацію, яка дозволить визначити оптимальні шляхи і способи педагогічного впливу на колектив студентської групи і на кожного зокрема.
До планування виховної роботи ставиться ряд педагогічних вимог:
1. Цілеспрямованість. Весь зміст плану повинен виходити з основної мети і бути спрямованим на реалізацію завдань національного виховання. План повинен забезпечити єдність мети, завдань, змісту, організаційних форм і методів виховної роботи з групою.
2. Відповідність його змісту, організаційних форм і методів виховної роботи віковим та індивідуальним особливостям студентів. Врахування цих особливостей відбувається за такими напрямами: зміст виховної роботи - розширення загального світогляду, розвиток духовних, моральних, правових, естетичних та інших понять; методи виховання - перехід від роз'яснення куратора до самостійного аналізу явищ суспільного життя; форми виховної роботи - перехід від індивідуальних і групових бесід до диспутів і конференцій.
3. Систематичність і наступність: поступове ускладнення завдань і форм виховної роботи, враховувати успіхи в розвитку студентів, самостійність та ініціативу, розширювати самоврядування.
4. Реальність: всі заходи повинні мати конкретну назву і педагогічне обґрунтування.
5. Узгодженість плану з плануванням роботи всіх підрозділів закладу освіти, що беруть участь у виховному процесі (загальний план виховної роботи навчального закладу, гуртожиток, бібліотека, гуртки, клуби за інтересами та ін.).
Продумуючи систему виховної діяльності, зміст і шляхи її реалізації, слід дотримуватись таких вимог:
• урахування актуальних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи навчального закладу;
• цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори
на інтереси студентів;
• поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів
виховання;
• відповідності форм і методів виховання віковим особливостям
студентів і рівню їх вихованості;
• урахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій у
житті України;
• єдності педагогічного керівництва і самостійності студентів. Названі вимоги до плану є одночасно і критеріями його оцінки.
Якщо всі ці вимоги враховані, то план роботи буде змістовним і
матиме високу виховну значущість. У той же час складання плану -процес творчий. Творчість може виявлятись у структурній і змістовній різноманітності планів, що зумовлюється різним складом студентів, досвідом куратора.
Складаючи план, куратор продумує конкретні форми і методи громадянсько-патріотичного, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання, добирає найбільш ефективні засоби виховного впливу.
Важливим елементом планування є систематичний облік і аналіз результатів виховної роботи. Це дає можливість куратору творчо підходити до організації виховного процесу і вчасно коректувати його.
Досвід показує, що найбільш виправдовує себе планування роботи на семестр, а також планування роботи на тиждень. Тижневий план забезпечує оперативність роботи куратора, дає можливість швидко реагувати на поточні події, вносити корективи у свою виховну діяльність, повніше оцінювати їх результати. Планування окремих заходів слід проводити з участю активу групи. За таких умов ті чи інші заходи сприймаються як свої, а це не тільки посилює інтереси до них, а й відповідальність за їх виконання.
План не повинен перевантажувати студентів різними заходами. Захоплення надмірною кількістю заходів породжує в студентів байдужість до них, формалізм, коли той чи інший захід виконується як черговий і не стає подією в житті студентів.
Важливе значення має систематичний облік роботи, що передбачає виявлення рівня вихованості студентів, оцінку поведінки групи і окремих студентів.





  

Повна інформація про роботу

реферат "Організація роботи педагога, вихователя, куратора групи" з предмету "Психологія та педагогіка". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 05.02.2011 в 12:08. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 5678 та скачано 117 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали