Вступ 3
1 Зигмунд Фрейд — засновник психоаналізу 4
2 Психоаналіз — нове вимірювання в психології 5
3 Вплив психоаналізу на розвиток західної психології, філософії та культури 11
Загальні висновки 14
Використана література 16

Вступ

Без перебільшення можна сказати, що австрійський психолог і психіатр Зиґмунд Фрейд (1856-1939) є одним з тих учених, хто багато в чому вплинув на весь подальший розвиток сучасної психології, створив одне з найвпливовіших ідейних течій XX століття — психоаналіз, або фрейдизм.
Зиґмунд Фрейд назвав своє навчання психоаналізом — по імені методу, розробленого їм для діагностики і лікування неврозів. Основні його погляди щодо психоаналізу біли викладені в його працях: «Три нариси з теорії сексуальності» (1905), «По той бік принципу задоволення» (1920), «Я і Воно» (1923), «Тотем і табу» (1913), «Майбутнє однієї ілюзії» (1927), «Незадоволеність у культурі» (1930) та інших.
Жодний психологічний напрямок не набув настільки широку популярність за межами цієї науки, як фрейдизм. Це пояснюється впливом його ідей на мистецтво, літературу, медицину, антропологію й інші галузі науки, зв’язані з людиною.
Спробуємо розглянути основні концепції та положення психоаналізу цього всесвітньо відомого вченого.