Сучасний етап розвитку виробничих підприємств відбувається в умовах значної політико-економічної невизначеності та глобальної фінансової нестійкості. Більшість із них знаходяться у кризовому стані, що супроводжується зниженням ефективності використання капіталу, скороченням рентабельності і абсолютних значень обсягів прибутку, виникненням збитковості виробництва, відсутністю власних коштів і резервних фондів, різким зниженням платоспроможності підприємства. Зміна ринкових умов господарювання підвищуює вимоги до управління фінансово-економічними процесами підприємства та вимагає від менеджменту застосування сучасних методів управління. Керівники підприємств повинні вжити термінових заходів для мінімізації впливу негативних зовнішніх чинників на діяльність підприємств та запобігання призупиненню або повному зупиненню виробництва. Саме від професіоналізму менеджменту та прийнятих ним управлінських рішень сьогодні залежить доля українських підприємств.
У системі управління підприємством особливе місце належить плануванню його діяльності. Оскільки основною метою діяльності виробничих підприємств є виробництво і реалізація продукції для задоволення певних потреб населення і найбільша питома вага в структурі витрат даних підприємств належить витратам на виробництво продукції, то особливої актуальності в умовах кризи для цієї категорії підприємств набуває питання розробки планів виробництва продукції, які забезпечать вибір оптимального варіанту використання наявних на підприємстві ресурсів та отримання максимального фінансвого результату.

Список використаних джерел:

1. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.:Атіка, 2004. – 480 с.
2. Мазаракі А.А., Толбатов Ю.А. Математичне програмування в Excel: Навчальний посібник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 208с.
3. Чаюн І.О., Бондар І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обгрунтування: Навч. посіб. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 127с.