Головна » Реферати » Реферати 3 РєСѓСЂСЃ » Менеджмент

Менеджмент



РЈСЂРёРІРєРё

1. Суть менеджменту, співвідношення категорій "управління" і "менеджмент".
Управління - свідома цілеспрямована діяльність людини за допомогою якої вона впорядковує і підпорядковує своїм інтересам елементи зовнішнього середовища: суспільства, живої і неживої природи. Управління в живій природі - управління біологічними процесами, в неживій - управління речами. Менеджмент (англ. manage - упрпавляти, лат. manus - рука) - порцес планування, організації, мотивації і контролю необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Пітер Дракер "Управління – особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу". Оксфордський словник: Менеджмент – це: спосіб, манера спілкування з людьми; влада і мистецтво управління; особливого роду вмілість і адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця. Менеджмент – це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.
2. Менеджмент як наука та мистецтво .
Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Спочатку воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів” в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації). Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації, лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного досягнення цілей організації . З означення функції менеджменту логічно виконуються в певній послідовності , яка і утворює поняття цикл менеджменту . Складається враження існування циклу менеджменту обумовлює дискретність процесу управління. Мистецтво менеджера полягає у вмінні менеджера пристосувати науку управління до особливостей : власного характеру ; підлеглих; сфери діяльності фірми. Мистецтво як наука це організація, складна соціально-технічна система, керування якою вимагає врахування багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Прийняття рішень в даному випадку – мистецтво, яке базується на знаннях, умінні, інтуіції та досвіді людей, які керують організацією. Це здатність ефективно викор-ти накопичений досвід на практиці. М-т як наука має предметом вивчення ( діяльність з упр-ня) специфічні проблеми, підходи до їх вирішення. Отже, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одна одну.
3. Менеджмент як процес і функція, як люди і апарат.
М-т як процес зосереджує увагу на взаємозв’язку окремих управлінських функцій в просторі і часі. М-т як функція реалізується через виконання певних управлінських дій, які отримали назву функцій управління, пов’язана з такими питаннями як склад, зміст всіх видів управлінської діяльності, а також їх взаємозв’язку в процесі управління. М-т як люди, апарат безпосередньо пов’язаний з людьми, що створюють апарат управління, який має ієрархію, повноваження, відповідальність.
4. Складові та види менеджменту
Складові м-ту: теорія керівництва; мистецтво упр-ння; практичний досвід упр-ння. Види м-ту: загальний; галузевий; функціональний; організаційний; підприємницький; міжнародний та інші. М-т в часі: стратегічний і оперативний. Загальний м-т здійснюють всі керівники, що відповідають за постановку задач і формулювання політики, за питання, що пов’язані з планув. і орг-єю, контролем і упр-ням підпр-вом. Обсяг функцій залежить від розміру під-ва. Операційний (виробничий – лише вир-во товарів) – упр-ка діяльність (нижча ланка упр-ня), що поляг. у безпосередньому керівництві роботою працівників, виконання операційних планів, графіків випуску продукції і наданні послуг. Завдання – створення умов за яких найбільш імовірно досягти цілей організації. Стратегічні цілі визначають характер діяльності під-ва на великий проміжок часу і виражають головним чином якісні параметри функціонування підприємства. Поточні цілі свідчать про кількісні показники діяльності на певний період часу.
5. Методи, які використовуються в м-ті.
Метод - спосіб здійснення чогось. Дослідження; спостереження (опитування, анкетування); експертиз; функціонально-вартісний аналіз (співставлення витрат і споживчої вартості); індукція, дедукція, синтез, аналіз; порівняння; адміністративні (організаційно - розпорядчі) накази, законодавча база; економічні (стимулювання); соціально-психологічний.
6. Наукові принципи м-ту.
Принципи м-ту– правила, які відображають вимоги до управління в певних умовах сусп-го розвитку. (Ксенофан розглядав принципи упр-ня домашнім господарством) Принцип – вигідне положення. 14 принципів м-ту за Анрі Файолем: розподіл праці (спеціалізація робіт для ефективного їх виконання); повноваження і відповідальність; дисципліна (дотримання умов договору, санкції); єдність керівництва (звіт перед керівником); єдність розпоряджень (дій) – єдиний план; підпорядкованість власних інтересів спільному; винагорода; централізація (оптимальне співвідношення централізації і децентралізації); ієрархія (скалярний ланцюг); порядок (робоче місце і працівник на ньому); справедливість; стабільність персоналу (лояльність працівника до організації); ініціатива (працівник пропонує судження); корпоративний рух (єдність персоналу). Загальні принципи упр-ня: поєднання демократизму і доцільного економічного централізму; досягнення високої економічної ефективності будь-якої діяльності; принцип стимулювання; принцип єдиноначальства в поєднанні з колегіальністю; принципи науковості; принцип правильної підготовки і розстановки кадрів.
7.Поняття та класифікація функцій мен-ту.
Функція – обов’язок, діяльність або здатність до діяльності, роль, власність, задача, компетенція, залежність величини від іншої. Функції м-ту – види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкту, зумовлені кооперацією і поділом праці в середині управлінського персоналу. (Анрі, Файоль) - загальні і специфічні: загальні виділяються з урахуванням стадій, фаз етапів м-ту (планування, організація, регулювання і координація, мотивація, облік і контроль); специфічні виділяються за формою поділу процесу м-ту на складові частини (лінійне керівництво; технологічна, технічна, економічна підготовка вир-ва; бухоблік; матеріально-технічне забезпечення і реалізації продукції; підбір, розтановка, підвищення кваліфікації кадрів і ін.). Крім того ф-ї є: загальноорганізаційні (використовують керівники п-в та виробничих підрозділів); спеціалізовані (різними спеціалістами); обслуговуючі ( пов’язані з обліком, звітуванням, здійсненням операцій з діловодства). За ознаками: згідно об’єкту упр-ня: упр-ня під-вом, підрозділом; за характером діяльності: економічна, соціальна; за впливом на окремі стадії виробничого процесу (упр-ня технікою) ресурсами персоналом і т.д.; за впливом на окремі фактори в-ва (упр-ня кадрами, оплатою, матеріально-технічним постачанням
.8.Зміст основних функцій менеджменту
Основна фун-ція менеджменту - планування. Передбачає рішення, які цілі і що потрібно зробити, щоб їх досягти, місія, стратегія, політика, завдання. Планування - це вид управлінської діяльності, пов’язаний із складанням планів орг-ї в цілому і на підрозділі функціональних підсистем відділів і служб. 1 питання: де ми знаходимося (сильні і слабкі сторони під-ва) 2 - куди ми хочемо рухатися (загрози зовнішнього середовища, можливості зовн.сер.) 3 - як ми збираємося це робити. Планування як процес включає: Встановлення цілей і задач, розробку стратегій, програм, планів для досягнення цілей. Визначення необхідних ресурсів та їх роз-л по цілям та задачам. Доведення планів до всіх тих, хто їх повинен виконувати, хто несе відповідальність за їх реал-цію. Організація - об’єднання людей, матеріальних, фін-х та інших рес-в, формування управ-ї сис-ми, визначення видів діяльності, необхідних для реал-ї цілей, розстановка і погодження взаємодії пра-в для заб-ня досягнення накреслених цілей. Задачами організації є:) Формування стр-ри організації, а також забезпечення роботи всім необ-м.2)Розподіл на частини і делегування виконання загальної управлінської задачі шляхом розподілу відповідальності і повноважень, а також встановлення взаємозв’язку між різними видами робіт. 3)Створення умов для фор-ня такої культури всередині орг-ї, яка характеризується високою чуттєвістю до змін, НТП, єдиних для всіх працівників цінностей. Мотивація - процес сполнукання працівників до високопродуктивної діяльності, шляхом використання наявних або створення нових мотивів (матеріальна,моральна, зміна та збагачення змісту праці). Контроль - управлінська діяльність, задачою якої є кількісна та якісна хар-ка (оцінка) і облік результатів роботи організації.Це сис-ма спостереження іперевірки відповідності функ-ня під-ва встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планам, програмам і оперативним управ-м рішенням, встановленням відхилень від прийнятих принципів організації і ведення госп-ня. Контроль - ел-н зворотнього зв’язку повинен бути: ефект-м, об’єктивним, дійовим, систематичним, глас-ним. Координація - функція, яка заб-є безперебійність та безперервність процесу упр-ня. Головна задача: досяг-ня погодженості в роботі всіх ланок орг-ї, шляхом встановлення раціональних зв’язків між ними. Бувають документальні дж-ла (накази, розп-ня) і рез-ти обговорень (засідання, наради) - тому вона носить вертикальний і гориз-й хар-р. Верт- коор-я -підпорядкування ф-цій одних компонентів іншим. Завд-ня : орг-я ефек-го зв’язку і збалансування роботи різних ієрархічних рівнів. Гориз.коор-я - полягає у забезпеченні спів-ва різних працівників, між якими немає відносин підпорядкування - погодженість поглядів на якісь спільні завдання. Напрямки: в просторі і в часі. Коор-я буває: превентивна - завчасне прогнозування проблем, можливих збоїв у роботі, розробці і здійсненні запобіжних заходів. регулююча -підтримання певних пропозицій у діяльності суб’єктів господарювання і встановленні схеми взаємозв’язків кер-в і спеціалістів, а також для своєчасного виявлення і ліквідації труднощів і небажаних відхилень від встановленої програми діяльності. стимулююча - постійне ф-ня сис-ми оцінок, встановлення винагород за дотримання строків виконання робіт і відсутність істотних відх-нь від календарних графіків одержання пролд-ї чи надання послуг. З коор-єю пов’язане рег-ня процесу вир-ва, яке пов’язане із змінами в існуючій орг=ї вир-ва в результаті впливу об’єктивних факторів. Завдання рег-ня: постійне врахування цих змін, підтримання і вдосконалення стану впорядкованості управлінського об’єкту
9.Характеристика специфічних функцій менеджменту.
Існує велика кількість специфічних функцій. 1.Загальне лінійне керівництво – передбачення, лідерство, організація праці і в-ва, мотивація до праці, виховна робота, контроль за виконанням рішень. З цією метою здійснюються операції: 1)організаційно-адміністративні включають: службові комунікації з підлеглими, колегами по роботі, вищим керівництвом, партнерами, представниками громадських організацій; видачу розпоряджень, вказівок, доручень і т.п.; контрольно-оцінювальна діяльність, яка пов’язана із перевіркою, оцінкою і стимулюванням роботи працівників; координацію – узгодження діяльності окремих структурних підрозділів і виконавців; 2)аналітико-конструктивні: аналітичні операції, пов’язані з вивченням і аналізом ситуації; конструктивні – творча розробка пропозицій, планів і завдань; упр-ння соціальним розвитком колективу, створення соціальної інфраструктури; упр-ння маркетингом; упр-ння фінансовими ресурсами; упр-ння модернізацією під-ва; 3)Інформаційно-технічні операції: участь у підготовці і обробці документованої інформації; здійснення облікових, обчислювальних та формально-логічних операцій. 4)Техніко-економічне і соціальне планування. Організація і здійснення стратегічного довгострокового, короткострокового і поточного планування виробничо-фінансової діяльності, соціального розвитку трудових колективів. 5)Управління технологічною і технічною підготовкою виробництва, трудовими ресурсами; 6) Організація праці; 7) оперативне управління виробництвом; 8) Бух.облік і фін-ва діяльність; 9)Охорона праці; 10)Контроль за якістю продукції; 11)Управління маркетингом; 12)Управ-ня зовнішньо-економічними зв’язками.
10.Розвиток функцій менеджменту із зміною зовнішнього та внутрішнього середовища.
У зв’язку зі зміною зовнішнього та внутрішнього середовища сьогодні менеджнримають покладатися в основному на людські та концептуальні навики. Головні зміни зараз включають зміну поглядів, парадигм, аналіз випадковостей, глобалізацію. Сьогодні всі організації спрямовані на підвищення якості товарів та послуг, а також задоволення споживачів. Сучасному світу притаманні відмова від орг-х стр-р ієрархічного типу, акценти ставляться на самоуправляємі організації, а отже зменшується значення ієрархічного контролю із зовні. Робітники самі контролюють якісне виконання робіт, бухгалтери працюють пліч о пліч з виробничими працівниками, що дозволяє швидко приймати рішення. Традиційна модель, коли менеджери контролюютьробітників, неефективна у світі швидко змінюючихся технологій та демографічних характеристик., глобальної конкуренції. Вони мають пізнати потенціал своїх співробітників та довіритися йому. Важливого значення набуває культура організації, а також бачення її у майбутньому, створення місії, цілей, базових культурних цінностей. Не стоїть гостро проблема просування по службових сходинках, менеджери, працівники частіше просуваються по горизонталі. Організація як функція менеджменту набула нового значення. Вона реалізується у діяльності кожного працівника автоматично, незалежно від інших факторів. Мотивація і координація вже наперед закладені у мисленні, процесі сприйняття працівником виконання своїх обов’язків.
11.Поняття системи в менеджменті. Відкриті та закриті системи.
Система - це деяка цілісність, що складається з взаємопов’язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад в розвиток системи.Всі організація-ї є сис-мами.Оскільки люди також є компонентами організації наряду з технікою, то вони називаються соціотехнічними системами.
Існує два типи основнихсистем - закриті та відкриті. Закрита сис-ма має чітко виокремлені, жорсткі межі,її дії не залежать від зовнішнього середовища, Приклад закритої системи - годинник, поки він заведений чи є батарейка він не залежить від зовнішнього середовища. Відкрита сис-ма характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Енергія, інформація, матеріали - це об’єкти обміну її із зовнішнім середовищем. Відкрита сис-ма має здатність пристосовуватися до змін у зовн-му сер-щі, має робити це, щоб вижити. Сьогодні всі організації є відкритими системами (закрити існували в СРСР).





Повна інформація про роботу

Характеристика роботи

шпоргалка "Менеджмент" з предмету "Менеджмент". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 11.09.2010 в 00:24. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 370 та скачано 35 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Коментар автора роботи

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали