Вступ...3
1. Світова фінансово-економічної криза: причини розгортання .5
2. Світова фінансово-економічна криза і Велика депресія 1929-1933 років: спільне і відмінне ..7
3. Вплив світової фінансово-економічної кризи на економіку України 9
4. Фінансово-економічні проблеми підприємств України в умовах фінансово-економічної кризи та шляхи виходу з них ...11
5. Наслідки фінансово-економічної кризи для економіки України в цілому 12
6. Запобіжні заходи в умовах світової фінансово-економічної кризи....15
Висновок ..19
Список використаної літератури 20

Вступ

Помилки банків і фінансових компаній США, які роздавали іпотечні кредити всім без розбору, вважаються причиною економічної кризи, що охопила світ. Але апогей ще попереду. Очікуваний дев’ятий вал кризи пов’язують зі списанням «токсичних» деривативів, що перебувають на балансах фінустанов, вартість яких перевищує світовий ВВП. Тому фінансовий сектор став першим одержувачем державної допомоги. Влада США спочатку витратилася на запобігання банкрутству іпотечних корпорацій Fannie Mae і Freddie Mac, потім на порятунок від краху страхового холдингу AIG і деяких банків. Масштабний антикризовий план, розроблений минулого року під керівництвом міністра фінансів США Генрі Полсона, передбачає скупку державою проблемних активів фінансових компаній на суму $700 млрд. А заходи Барака Обами зі стимулювання економіки США на суму $787 млрд включають лише опосередковану підтримку реального сектору. У планах нового президента — переважно податкові пільги та фінансування соціальних програм. У їхньому популізмі та малій ефективності впевнені навіть деякі соратники президента, котрі відмовилися від посад у новій адміністрації. Обама також має намір знову надати підтримку банкам — на придбання в них неліквідних активів планується спрямувати від $500 млрд до кількох трильйонів. При цьому в пасивах США — борги перед усім світом, які можуть вирости за 2009 рік з $14 трлн до $16–17 трлн.
Криза спіймала на злеті нових чемпіонів — Китай, Індію та Росію. Цим країнам призначено адсорбувати найбільш негативні наслідки світової депресії. Стиснення провідних економік означає для них втрату багатьох зовнішніх ринків, поставки на які стимулювали зростання ВВП у цих країнах. І економічна криза загрожує перетворитися на соціальну.
Україну можна порівняти з малими відкритими економіками, зростання яких прискорилося на тлі буму на світових ринках. Мобільність капіталів не лише надала ресурси для розвитку, а й помістила країну до групи ризику. При цьому політика Національного банку заохочувала приплив короткострокових зовнішніх ресурсів. НБУ жорстко стримував зростання гривневої маси з метою контролю інфляції, але був лояльним до фінансових нормативів банків, які нарощували валютні пасиви.
Швидкий відхід іноземних інвесторів відправляє господарство відкритих країн у глибокий нокдаун. Україна відчувала це в 1997–1998 роках нарівні з Мексикою, Аргентиною та Південно-Східною Азією. Однак уроки цих країн не були засвоєні. І зараз Україна значно ближча, ніж інші країни, до масових дефолтів і банкрутств, які можуть істотно змінити структуру економки та розподіл власності.
При цьому наша країна не може дозволити собі такі витрати на антикризові програми, як у розвинених державах, у Китаї чи Росії. На тлі відпливу капіталу з України валютних резервів НБУ не вистачає навіть для підтримки гривні на обіцяному рівні. Через спад виробництва та імпорту дефіцит бюджету неминучий.
У рефераті розглянуто актуальні питання сучасної світової фінансово-економічної кризи, а також процеси, що викликані нею, і їх наслідки для світової економіки. Досліджено вплив кризових факторів на економіку країн, проаналізовано тенденції та протиріччя кризових процесів в Україні та світі з урахуванням сучасних пріоритетів і особливостей реалізації моделі відкритої економіки.