Освітній портал MyReferatik

Зміст


Вступ 3
Розділ 1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського
виробництва - основа стабілізації економіки аграрних підприємств 5
1.1. Основні напрями підвищення економічної ефективності зерновиробництва 5
1.2. Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення 9
Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва зерна 12
2.1. Виробничо-економічна характеристика господарства 12
2.2. Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка
виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці 16
2.3. Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни 21
2.4. Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни 22
Розділ 3. Динаміка та фактори урожайності зерна 25
3.1. Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур 25
3.2. Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових 26
Розділ 4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
Висновки

Уривки

Для забезпечення надійного балансу кормового зерна та економії енергоресурсів особливої уваги заслуговує раціональне використання генетичного потенціалу сортів кукурудзи. За даним Державної служби з охорони прав на сорти рослин і даними сортовипробування, кращі гібриди ранньостиглих форм здатні забезпечити 85-95 ц/га зерна, а середньостиглі й середньопізні прості гібриди інтенсивного типу — 100-120 ц/га. [2, с.44]. Водночас, гібриди різних груп стиглості вирізняються не тільки потенційним рівнем урожайності, а й вмістом вологи під час жнив. У ранньостиглих вона низька (14-16%, середньо- та пізньостиглих - вища в 1,5-2,0 рази, що потребує додаткових затрат на сушіння збіжжя. Економічну ефективність впровадження нового сорту кукурудзи зображено в таблиці 4.2.
Показники економічної ефективності впровадження нового сорту кукурудзи, а саме Кадр 267 МВ (ФАО 260) бачимо, що врожайність кукурудзи збільшиться на 29,54 ц/га. При незначному підвищенні собівартості 1 ц кукурудзи на 5,42 ц/га рівень рентабельності збільшиться на 13,8%.
Останнім часом відбулося значне зменшення % кількості техніки та погіршення її оснащеності призвело до подовження строків жнивування, порушення вимог агротехнології та втрат врожаю. На ЗО-й день від початку збирання втрати зерна становлять 17-20. Це еквівалентно недоотриманню 60-80 тис.тонн висококалорійного кормового збіжжя кукурудзи з площі 100 тис.га при врожайності 35-40 ц/га. При цьому собівартість зернових залежно від тривалості збиральних робіт підвищується на 29-36%. Тому кожен день затримки зі збиранням призводить не тільки до зайвих втрат, а й до зниження конкурентоспроможності виробництва.
Раціональне застосування добрив є важливою складовою системи заходів, які сприяють підвищенню продуктивності та ефективності виробництва зерна кукурудзи. На їх частку припадає майже половина приростів урожайності. Розглянемо економічну ефективність використання мінеральних добрив під час посіву кукурудзи на зерно в таблиці 4.1, за контрольний рік візьмемо 2006 рік, оскільки в 2007 році кукурудза в ЗАТ „Мрія" Миколаївського району не висівалася. Дані для порівняння беремо з результатів досліджень проведених на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН [2, с.43].
Порівнюючи дані таблиці 4.1 бачимо, що найвищу продуктивність та ефективність виробництва зерна кукурудзи одержано при культивуванні її на інтенсивному фоні удобрення. За умов, вирощування кукурудзи після озимої пшениці в сивозміні з чорним паром на фоні зрівноваженої органо-мінеральної системи добрив отримуємо врожайність збільшену на 43,84 ц/га, рівень рентабельності виробництва кукурудзи збільшений в 3,4 рази.