Вступ.
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ..
РОЗДІЛ 2. СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
2.1. Об'єкт адміністративного правопорушення
2.2. Суб'єкт адміністративного правопорушення.
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТАРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
3.1. Характеристика адміністративних стягнень
3.2. Види адміністративних стягнень.
РОЗДІЛ 4. ОБСТАВИНИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АДМІНІСТРАТИВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
4.1. Обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Ищешь бесплатные ссылки на скачивание любимых фильмов? На xfilms.com.ua ты легко можешь скачать фильмы бесплатно на большой скорости. Удобная навигация по сайту поможет тебе быстро выбрать или найти желаемый фильм.
Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.
Як явище правової дійсності вона характеризується двома видами ознак. По-перше, це ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому (основні); по-друге, ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності (похідні).
Ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що вона:
1) є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
2) нормативно визначена і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм;
3) є наслідком винного антигромадського діяння;
4) супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
5) пов'язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він має зазнати;
6) реалізується у відповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративної відповідальності визначаються її юридичною природою.
Як правило, адміністративна відповідальність настає за порушення найменшої частини адміністративно-правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких обов'язків у сфері державного управління, тобто за вчинення адміністративних правопорушень (проступків).
Діяльність людини складається з вчинків. Вчинок - головний елемент людських взаємин, у якому виявляються різні якості особистості, як похвальні, так і негативні, відношення до проблем дійсності, до оточуючих. Усякий вчинок спричиняє неминучі результати: зміни у відносинах людей, у їхній свідомості, він також тягне за собою наслідки і для самого діючої особи. Учинок завжди зв'язаний з визначеною відповідальністю людини за свої дії.
У сфері адміністративно-правових відносин учинок може мати подвійне значення. Основну частину актів поведінки особистості складають вчинки правомірні - тобто такими, що відповідають нормам права, вимогам законів. Антиподом правомірного поводження є поводження неправомірне, тобто суперечне нормам права. Неправомірне поводження виражається в правопорушеннях, як це випливає із самого терміна, актах, що порушують право, противних йому.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши адміністративні правопорушення як вид поводження людей, можна дійти висновку, що головне в цьому поводженні - те, що воно суперечить існуючим суспільним відносинам, заподіює чи здатне заподіювати шкоду правам і інтересам громадян, колективів і суспільства в цілому, перешкоджає поступальному розвитку суспільства. Правопорушення розрізняють за своєю спрямованістю, за імовірністю настання шкідливих наслідків і їхньої ваги, за характером їхніх мотивів, що викликали, за цілями правопорушень та ін. Незважаючи на всі ці розходження, правопорушення складають одну групу явищ у соціальному і правовому відношеннях, тому що мають єдину сутність і подібні юридичні ознаки.
На відміну від правомірних дій, що можуть бути прямо передбачені нормами права, а можуть і випливати в загальній формі з "духу закону", протиправні дії повинні бути чітко сформульовані діючими правовими нормами. З цього погляду правопорушення можна говорити лише в рамках і з поліції закону, що визначає поняття й ознаки цивільного, адміністративного чи іншого правопорушення, а нерідко і точний перелік протиправних діянь, що встановлює. Такого роду “формалізм” протиправності забезпечує ясність і єдність вимог, пропонованих до всіх громадян і організацій.
Злочин і адміністративний проступок мають багато спільних ознак, зокрема і те і те правопорушення несе певну суспільну небезпеку. За певних умов, правопорушення може бути розцінене як злочин і навпаки.
Необхідно чітко розмежовувати поняття злочину і адміністративного проступку, так як за кожен із цих видів правопорушень передбачається різне покарання. Головною ознакою за якою можна ці поняття відрізнити є саме те, що злочини мають вищу ступінь суспільної небезпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А.И.Денисов. Общая теория правонарушения и ответственности. -Л., Изд. Ленинградского университета. -1983.
2. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. Харків, Право, 2001.
3. Бандурка А.М. Административный процесс: Учеб. - Х.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. - 353 с.
4. Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник для вузов. - М.,1997.
5. Битяк Ю.П., В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. „Административное право Украины” – Харьков: 2003
6. Васильев А.С. Административное право Украины. Харьков, Одиссей, 2001.
7. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. — К., 1995. — С.40.
8. Гончарук С.Т. Адміністративне право України. Загальна та особлива частина: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2000. - 365 с.
9. Драго Р. Административная наука. — М., 1982.
10. Забарный Г.Г. “Административное право Украины”, К.:2001
11. Ківалов С.В., Біла Л.P. „Адміністративне право України” (Навчально-методичний посібник),– Одеса: 2002.
12. Клименко Г.Б. „Адміністративне право”, – Харків: 2000
13. Ковалів М.В. Адміністративна діяльність: Навч. посіб. - К.: Правова єдність, 2009. - 432 с.
14. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. - К., 1999.
15. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Кодекси України. К., Юрінком Інтер, 1998.
16. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар. К., 1991.
17. Колпаков В.К. ”Административное право Украины”, К.: 2000
18. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 256 с.
19. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. К., Юрінком Інтер, 1999.
20. Конституція України: Прийнята на п’ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.
21. Копєйчиков В.В. „Правознавство”. - К.: Юринком Інтер, 1999.
22. Кримінальний Кодекс України.
23. Кудрявцев В.Н. "Закон, поступок, ответственность". 1998
24. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учеб. пособ. - X.: Одиссей, 2004. - 272 с.
25. Н.С.Малеин. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. -М., "Юридическая литература". 1985.
26. Овсянко Д. М. Административное право. — М., 1997.
27. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. — Львів, 1995. — С.174.
28. Паливода А.В. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Знання, 2008. - 220 с.
29. С.Н.Братусь. Юридическая ответственность и законность. -М. "Юр. лит-ра". -1976.
30. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. - М., 1998.
31. Юсупов В. А. Теория административного права. — М., 1985.