Головна » Реферати » Реферати 5 курс » Курсові роботи

Концептуалізація "душа" і "серце" у фразеологізмах в українській та німецькій мовах (українська мова)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..
Розділ І. Фразеологізми
1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси………………..
1.2. Класифікація фразеологічних одиниць………………………….
Розділ II. Концепт
2.1. Поняття та опис концепту………………………………………..
2.2. Концепт „душа”…………………………………………………...
Розділ ІІІ. Концептуалізація "душа" і "серце" у фразеологізмах в німецькій мові
3.1. Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови……….
3.2. Концепти „сердце” і „душа” у німецькій фразеології………….
Висновок…………………………………………………………………
Література………………………………………………………………..

Вступ

Впровадження в гуманітарні науки антропоцентричної парадигми, у рамках якої язикові явища розглядаються в тісному взаємозв'язку з людиною, його свідомістю і світорозумінням, визначило активне дослідження в різних галузях сучасної лінгвістики процесів концептуалізації і категоризації дійсності. Основною формою категоризації і головним засобом концептуалізації, як визнають учені, є концепт, що став предметом опису в працях закордонних і вітчизняних учених: Дж. Лакофа, Рлангакера, Р.Джекендофа, А.Вежбицької, С.А. Аскольдова, Д.С. Лихачова, Н.Д. Арутюнової, Ю.С. Степанова, Е.С. Кубрякової, А.П. Бабусина, З.Д. Попової, И.А. Стернина, В.В. Колесова, В.И. Карасика, С.Г. Воркачева й ін.
Незважаючи на активне вивчення природи концепту, методів його дослідження і способів репрезентацій, єдиний підхід до рішення проблеми концепту відсутній. Відсутність єдиної точки зору на проблему концепту зв'язано як з відносною новизною концептуальних досліджень, так і зі складністю, поліфункціональністю цієї ментальної сутності. Теорії концепту розробляються в когнітивній лінгвістиці (Дж. Лакоф Р. Джекендоф, Р. Лангакер, М. Джонсон, Е.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, А.П. Бабусин і ін.), у психолінгвістиці (А.А. Леонтьев, А.А. Залевська й ін.), у лінгвокультурології (Ю.С. Степанов, Н.Д. Арутюнова, В.И. Карасик, Г.Г. Слишкін, С.Х. Ляпін, С.Г. Воркачов і ін.).
Актуальність дослідження язикової картини світу і її основного конструкта — концепту обумовлена тим, що в сучасній лінгвістиці переосмислюється роль мови в реальному процесі культуросозіданя.
Лінгвокультурологія розглядає мову в нерозривному зв'язку з культурою: у мові знаходять висвітлення ті риси позамовної дійсності, що представляються релевантними для носіїв відповідної культури.
Рішення питання про співвідношення мови і культури багато в чому зв'язано з пошуком універсальному і специфічного в сприйнятті дійсності носіями різних лінгвокультурних традицій. Одним з аспектів такого дослідження є аналіз концептів на матеріалі різносистемних мов, що буде сприяти виявленню етнічних особливостей менталітету різних народів.
До ключових концептів будь-якої мови відносяться концепти "серце" і "душу", що символізують центр людини - як біологічний, так і духовний і психологічний. Функціонування даних концептів у язиковій картині світу відбиває дуалістичність природи людини. Саме концепти "серце" і "душу" у найбільшій мері виражає антропоцентризм мови.
Усе сказане визначає актуальність теми моєї курсової роботи
Вибір як об'єкта дослідження концептів "серце" і"душу" не випадковий. Вони є одними з ключових концептів язикової картини світу. Дані концепти бере участь практично у всіх сферах людського життя, що доводиться їхнім функціонуванням у досліджуваних язикових картинах світу.
Ряд дослідників у своїх роботах торкаються окремі аспекти функціонування данніх концептів. Так, А. Вежбицька розглядає дані концепти, досліджуючи емоційні концепти. Е.Б. Яковенко в статті «Серце, душа, дух в німецькій мовній картині світу (досвід реконструкції концептів)» зіставляє концепт "серце" у німецькій мовній картині світу. З.Х. Бижева аналізує концепт "душу" поряд з іншими культурними концептами української мови.
Дослідження даних концептів у двох язикових картинах світу дозволить розширити уявлення про семантичне поле концепту "серце" і концепту "душу", виявити універсальному і специфічне у функціонуванні даних концептів у кожній з розглянутих язикових картинах світу.
Лінгвокультурологічний аналіз одного з ключових концептів - концепту "серце" дозволить глибше вивчити систему мислення, який володіють носії розглянутих мов. Подібні дослідження дозволяють наблизитися до рішення питання про вплив мови на світосприймання його носіїв: чи створює кожна мова через свою призму особливе бачення світу, або ж етнічна особливість мови нашаровується на універсальні логічні одиниці мов .
При звертанні до проблеми національно-культурної своєрідності фразеологізмів необхідно усвідомлювати, що на сьогоднішній день у науці існують трохи різних підходів до виявлення національно-культурної складових фразеологічних одиниць, що мають різну методологічну базу, різні методи дослідження, що відрізняються друг від друга ступенем охоплення фразеологічного матеріалу. На сучасному етапі, мова розглядається в широкому екзистенціальному і понятійному контексті буття людини. Дослідження фразеологізмів української і німецької мов може, відбувається тільки в загальнокультурному контексті минулого, сьогодення і майбутнього носіїв цих мов. Відносини минулого, сьогодення і майбутнього для дослідження фразеологізмів (обмежених дійсною темою) української і німецької мов визначаються тим, що сьогодення в культурі будується з майбутнього, із признання того, "як повинно бути".
Поза минулим, сьогодення і майбутнього це знання утримується в позачасовому стані сукупності усіх вже існуючих у культурі і мові кодів, а також тих, котрі ще можуть бути здійснені культурним середовищем. Тут можна згадати про лінгвокультурології, що орієнтує дослідження на співвідношення фразеологізмів і знаків культури, допомагає виявити специфічні елементи російського менталітету, а саме характеристики його нелінійності і психологічно тонкої чутливості. Фразеологізми відіграють роль у формуванні світорозуміння як окремої особистості, так язикового колективу. У цьому зв'язку дослідження фразеологізмів у значенні "образ людини" можуть допомогти визначити подальший напрямок розвитку культури народу і, є частиною науки лінгвострановедення.
Сукупне застосування лінгвострановедчеського, контрастивного, лінгвокультурологичного і когнітивного підходів може дати повну картину національно-культурних особливостей фразеологічної системи мови.
Кінець ХХ, початок ХХІ сторіччя ознаменований становленням і розвитком синтезованої області знання, що узагальнює і систематизує дані всієї сукупності наук, що вивчають людини - "людинознавства". Образ людини, його зовнішність і духовний світ - ядро кожної національної структури, системи її цінностей. Ці естетичні ціннісні представлення - результат нагромадження всіх людських знань і досвіду за весь період розвитку даної культури. Метою будь-якого дослідження, у кінцевому рахунку, є розширення свідомості людей у представленнях про світ, Космос, собі самих. За словами історика Германа Гесе: «..усяка наука, насамперед систематизація, упорядкування й у той же час спрощення, деяке переварювання для духу того, що неперетравлювано».

Інформація про реферат

Повна інформація про роботу

курсова робота "Концептуалізація "душа" і "серце" у фразеологізмах в українській та німецькій мовах (українська мова)" з предмету "Курсові роботи" можна скачати безкоштовно. Теги роботи: Концептуалізація, душа, (українська, українській, фразеологізмах, мова), німецькій, серце, мовах. Робота опублікована 03.02.2011 в 17:52 її автором (Сергій). З моменту опублікування роботи її переглянуто 1046 та скачано 33 раз(ів). Коментарі щодо роботи залишили 1 відвідувачів. Для того, щоб оцінити роботу, натисніть на відповідну кількість зірочок

Коментар автора роботи

Сергій...

Роботу писав самостійно, детально розкрив тему в цілому, вимогливий викладач оцінив на 100 балів. Користуйтеся...

Скачати роботу безкоштовно

  Пряме посилання для скачування роботи


УВАГА! При копіюванні матеріалів роботи ссилка на цю сторінку обов'язкова
→ Показати код ссилки на цю сторінку

Оцініть реферат