Головна » Реферати » Реферати 5 РєСѓСЂСЃ » РљСѓСЂСЃРѕРІС– роботи

«Neuwörter» як особливий тип неологізмів у сучасній німецькій мові



Р—РјС–СЃС‚

ВСТУП…..3
РОЗДЛ 1. НЕОЛОГІЗМ� В СУЧАСНІЙ НМЕЦЬКЙ МОВІ..…5
1.1 . Передмови виникнення неологізмів...…5
1.2 . Трактування поняття «неологізм»..6
1.3 . Шляхи і способи утворення неологізмів...….8
РОЗДІЛ 2. ВЛАСНЕ НОВІ СЛОВА – NEUWÖRTER…...14
2.1 . Причини і шляхи виникнення неологізмів..14
2.2 . Класифікація Neuwörter...…..16
2.3 . Вплив запозичень на виникнення Neuwörter...…19
2.4 . Молодіжна лексика..…..24
В�СНОВК�..29
СП�СОК В�КОР�СТАНОЇ ЛІТЕРАТУР�.….31

Р’РЎРўРЈРџ

Процес оновлення словникового складу німецької мови, як і будь – якого іншого, – це неперервний процес. Мова – складне і багатогранне суспільне явище, яке є засобом людської комунікації і знаходиться в постійному русі. Треба додати, що мова – дзеркало суспільства, розвиток якого відображається у ній численними лексичними одиницями, які визначають суспільні зв’язки, відносини та зміни, що спричиняють лексичній інновації та перетворенню у мові. Те саме стосується не лише німецької, а й англійської, української та багатьох інших мовних систем. За період з 1990 по 2008 рр. (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) у німецькій мові накопичилося чимало нових слів, лексика збагатилася новими значеннями, а інші слова, навпаки, втратили свою актуальність. Дане дослідження присвячене проблемі збагачення словникового запасу сучасної німецької мови новими лексичними одиницями у різноманітних сферах: наука, техніка, освіта, інформаційні технології (комп’ютер та Інтернет), ЗМІ.
Актуальність теми визначається, передусім, підвищеною увагою сучасної лінгвістики до вивчення неологізмів сучасної німецької мови з використанням Інтернет – ресурсів, основних тенденцій виникнення та інтеграції неологізмів, їх лексикографічного опрацювання. На сучасному етапі з’являються нові публікації зарубіжних лінгвістів: Є. Розен, Д. Герберга, С. Боманн та інших. Аналізуючи їхні праці, бачимо, наскільки помітною виявилася відсутність такого дослідження в українській лексикографії.
90 – і роки ХХ ст. (як відправна точка відліку аж до нині) вибрано не випадково. Важливим чинником, яким ми керувалися при цьому, є, по – перше, аргумент актуальності. За цей час відбулися радикальні зміни в політичних умовах життя носіїв мови, в економіці, у науково – технічній та у багатьох інших сферах. Усе це вплинуло на ріст та розвиток сучасної лексики німецької мови і вимагає спеціального дослідження.
Метою дослідження є проведення оглядового аналізу нових лексичних одиниць. Досягнення мети відбувається завдяки поетапному вирішенні наступних завдань:
→ розглянути основні теоретичні положення дослідження неологізмів на сучасному етапі;
→ з’ясувати основні критерії, які лягли в основу класифікації неологізмів;
→ вказати на взаємозв’язок між розвитком мови та розвитком її носіїв шляхом дослідження та опису галузей, які відчутно оновили свій лексикон;
→ провести структурно – семантичний аналіз неологізмів із вказаних сфер;
→ розглянути семантичну структуру новоутворених лексичних одиниць німецької мови;
→ визначити особливості оновлення лексики шляхом запозичень з інших мов;
→ виявити спільні та відмінні особливості молодіжної мови (сленгу) та неологізмів.
Об’єктом дослідження є власне нові слова німецької мови.
Під час проведення дослідження використовується низка методів: описовий, метод моделювання, метод суцільної вибірки, метод за безпосередніми складниками.
Теоретичне значення дослідження – в подальшому розвитку окремих аспектів неології, окреслення тенденцій у словниковому складі німецької мови.
Практичне застосування роботи – використання основних висновків та результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології німецької мови у вищих навчальних закладах та вивчення неології в школі.

В�СНОВК�

Таким чином, у сучасній німецькій мові неологізми займають чільне місце, хоча на сучасному етапі у вчених немає одностайності щодо дефініції цього явища. Загалом лінгвісти розглядають неологізми у історично – часовому аспекті, враховуючи при їх ідентифікації час, коли вони виникли у мові.
Залежно від того, яким ступенем новизни володіє неологізм, лексикологи розрізняють власне неологізми, новоутворення та семантичні неологізми. Найбільше в німецькій мові 90-х власне неологізмів (понад 94%). Це свідчить про той факт, що німецька мова того часу відчутно оновила свій склад.
Шляхи утворення цього пласту лексики різноманітні. Їх можна поділити на внутрішньомовні та зовнішньомовні. До перших відносять неологізми, утворені стандартними способами та засобами словотворення німецької мови. Найпоширенішими способами є словоскладання, деривація (афіксальний слововивід) та скорочення. До других належать запозичення з інших мов, які потрапляючи в німецьку мову, асимілюються відповідно до норм правопису та граматики.
Розглядаючи неологію з морфологічного аспекту, було виявлено, що серед нових слів домінують іменники (86,33%), менш оновлюваними є такі частини мови, як дієслова та прикметники (9,2% та 3,92% відповідно). Процеси оновлення словникового складу майже не торкнулися службових частин мови, не враховуючи хіба що вигуків та прийменників (0,6%).
Оновлення лексичного складу тісно пов’язано з суспільними змінами, економічним станом, зовнішніми контактами держави. Основним джерелом поширення неологізмів є преса, за допомогою якої нові слова зазнають швидкого поширення у мовному середовищі. Важливим фактором є реклама.
Феномен молодіжної мови (сленгу) розглядається у лінгвістичній літературі поряд із неологією. Сленгізми виконують у переважній більшості прагматичну функцію. Молодіжні неологізми виникають часто на основі образного порівняння до вже існуючих слів або зміни аксіологічного значення. Серед неологізмів – запозичень домінують англіцизми (композити, похідні та прості слова), що пов’язано з науково – технічним прогресом та популярністю англійської мови.

СП�СОК В�КОР�СТАНОЇ ЛІТЕРАТУР�

1. Б’ялик В. Д., Візнюк О. В. Абревіація як засіб утворення неологізмів // Актуальні проблеми романо – германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнарод. наук. конфер. (24 – 25 листопада 2004 р.). – Чернівці: Рута, 2004. – С. 21 – 23.
2. Гінка Б. І. Лексикологія німецької мови: лекції та семінари. Навчальний посібник для студентів – германістів. – Тернопіль: Редакційно – видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2005. – 220с.
3. Зацний Ю. А., Пахомова Т. О. Мова і суспільство: Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – 243 с.
4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Вид. центр «Академія», 2002. – 368с.
5. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 416с.
6. Ольшанський �. Г. Лексикология: Современный немецкий язык = Lexikologie: Die deutsche Gegenwartssprache: Учебник для студ. лингв. фак. ВУЗов / �. Г. Ольшанский, А.Е. Гусева. – М.: �зд. центр „Академия”, 2005. –416с.
7. Розен Е. В. Как появляются слова?: Немецкая лексика: история и действительность. – М.: �зд. МАРТ, 2000. – 156с.
8. Розен Е. В. На пороге 21 века. Новые слова и словосочетания в немецком языке. – М.: Менеджер, 2000. – 192с.
9. Розен Е. В. Новые слова и словосочетания в немецком языке. – М.: Просвещение, 1991. – 192с.
10. Слаба О. В. Англоамериканізми в лексико – семантичній системі сучасної німецької мови (на матеріалі галузевої лексики з економіки): Автореф. дис…канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К., 2003. – 19 с.
11. Степанова М. Д., Чернышова �. �. Лексикология современного немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 247с.
12. Турчин М. Неологізми у сучасній німецькій мові.//Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – ТНЕУ: Тернопіль, 2006. – 348с.
13. Шевелева Л. В. Лексикология современного языка: Курс лекций: Учеб. пособие / Л. В. Шевелева. – М.: Высшая школа, 2004. – 240с.
14. Duden Fremdwörterbuch. – Mannheim: Dudenverlag, 1994. – 1557 S.
15. Ehmann Н. Affengeil: Еin Lexikon der Jugendsprache. – Verl. C.H. Beck. München, 4 Aufl. 1996. – 156 S.
16. Henne H. Jugend und Ihre Sprache: Darstellung, Materialien, Kritik. – New York, Berlin: De Gruyter, 1986. – 202 S.
17. Herberg Dieter. Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Probleme ihrer Erfassung und Beschreibung//Deutsch als Fremdsprache, 2002. – N4. – S.195– 200.
18. Herberg Dieter: Neuer Wortschatz. Neologismen der 90-er Jahre/Herberg Dieter, Kinne Michael, Steffens Doris. – Berlin, New York: de Gruyter, 2004. – 394 S.
19. Horx Matthias. Trendwörter-Lexikon von Acid bis Zippies / Matthias Horx. — Düsseldorf, Wien, New York, Moskau: Egon Verlag, 1996. — 249 S.
20. Schippan Thea. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – 1. Aufl. – Leipzig: Biliographisches Institut, 1984. – 307S.
21. http://www.wikipedia/de





Повна інформація про роботу

курсова робота "«Neuwörter» як особливий тип неологізмів у сучасній німецькій мові" з предмету "Курсові роботи". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 03.05.2011 в 12:53. Автором даного матеріалу є juljasik (juli4ka.sweety@gmail.com). З моменту опублікування роботи її переглянуто 1713 та скачано 80 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

juljasik...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали