Головна » Реферати » Реферати 5 курс » Курсові роботи

Загальнотеоретичні основи моніторингу в навчальних закладах



Зміст

ВСТУП..3
РОЗДІЛ 1. МОНІТОРИНГ У ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ СУБЄКТІВ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА …....6
1.1. Поняття, рівні та види моніторингу освітнього середовища…….6
1.2. Функції моніторингу його організаторів та учасників моніторингу……10
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ В ОСВІТІ …….....14
2.1. Система оцінки результатів навчання в освітніх закладах ……..14
2.2. Останні тенденції в оцінці результатів навчання…......20
РОЗДІЛ 3. АЛГОРИТМ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ……….28
3.1. Впровадження моніторингу в освіту ……….28
3.2 Методика впровадження моніторингових досліджень у систему роботи вчителя32
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………...40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….42

ВСТУП

Шукаєте ортопедичні матраци? В онлайн каталозі матролюкс Ви зможете обрати ортопедичний матраци Bonnel, Mexico, Grand, Art Design за доступними цінами. Дані матраци не мають рівних на ринку матраців України завдяки своєму фірмовому стилю і оптимальному співвідношенню "ціни-якості".
Одне з основних завдань сьогодення - це забезпечення високоякісної освіти на всіх етапах та рівнях. Єдина можливість забезпечити реалізацію цього завдання – це отримання вичерпного знання про стан освіти, тобто отримання інформації: повної, об'єктивної, адекватної, точної. Інформації, яка дозолить на основі оцінювання приймати ефективні управлінські рішення.
Сучасна педагогічна наука і практика поставлені перед необхідністю переходу від традиційних способів збору відомостей про школу - до педагогічного моніторингу, під яким ми розуміємо цілеспрямоване, спеціально організоване, безперервне стеження за функціонуванням і розвитком освітнього процесу і/або його окремих елементів в цілях своєчасного ухвалення адекватних управлінських рішень на основі аналізу зібраної інформації і педагогічного прогнозу.
Традиційна система оцінки знань учнів, що сформувалася в період радянської школи, що має багатий досвід у області контролю за результатами навчання, через свої організаційні і технологічні особливості не може забезпечити задоволення даних потреб суспільства. Її результати не можна використовувати для отримання об'єктивних кількісних і якісних показників, що дозволяють управляти якістю освіти. Поява поняття "моніторинг" пов'язано із становленням і розвитком інформаційного суспільства, яке потребувало об'єктивних і суб'єктивних відомостей про стан тих або інших об'єктів і структур. Освітня система виявилася дуже складною, багатоаспектною, щоб можна було відразу створити таку систему, яка дозволила б об'єктивно оцінити ситуацію.
Для сучасного керівника моніторинг має стати не просто процедурою, системою, а новим стилем в його науково-педагогічній та управлінській діяльності з оновленим мисленням, яке міститиме в собі неперервні і довготривалі спостереження, аналіз, синтез, порівняння, уміння здійснювати різноманітні інтелектуальні операції, необхідні в різних ситуаціях та умовах, які вимагатимуть і висновків, і узагальнень, поширення інформації і прогнозування динаміки та основних тенденцій розвитку.
Освітній моніторинг на відміну від загального поняття має свою специфіку: його функцією є не тільки надання інформації про стан освітньої системи, але й включення механізмів поточного регулювання, в тому чилі і саморегулювання. При цьому не тільки відстежується динаміка змін в освітніх процесах, але й підтримується розвиток цих процесів у межах заданих параметрів, враховуються можливості виникнення ситуацій випадковості та ймовірності і не допускаються регресивні перетворення. Таким чином, освітній моніторинг спрямований на виявлення та регулювання деструктивних впливів зовнішніх і внутрішніх факторів освітньої системи і націлений на досягнення бажаних результатів її розвитку.
Моніторинг в педагогіці став предметом обгрунтування лише декілька останніх десятиліть це добре прослідковується в роботах Б. Бодрякова, Н. Вербицькова, Г. Єльнікова, Є. Заїка та інших.
Поняття моніторингу визначають “Мала гірнича енциклопедія» Білецького В. С., «Словник іноземних слів» Васюкова І. А., «Словарь-справочник» Реймерса Н. Ф. Зміст поняття моніторинг розглядають з різних сторін і за різними критеріями Д. Матрос, Д. Полєв, Н. Мельников.
Класифікацію моніторингових досліджень намагалися розробити у своїх роботах Галіцин В. К., Шедина Н. А., Щербак В. Г., Мирошниченко А. Функції моніторингу виділили у своїх статтях Богачик Т. С., Якименко Л. В., Волошин З. В.
Зарібіжний досвід висвітлений у роботах Філюк О. В., Чорної Н.В. Аналіз підходів до оцінки освітніх досягнень учнів розроблено Поташник М.М..
Досвід використання засобів вимірювання навчальних досягнень розкритий у роботах Локшиної О. Л., Охрименко. Н., Ковальова Г. С., Красновский З. А., Краснокутська Л. П., Красноярська К. А. Оцінка мінімальної компетентності в США розглядала Філюк О.В.
Досвід моніторингових досліджень в Україні розкрили у роботах Отрошко Т.В., Стреліна В.О.
Більшість цих джерел на мою думку застаріли, а нові мало публікуються. Таким чином, практична значущість та теоретична не розробленість зумовили вибір теми курсової роботи: «Загальнотеоретичні основи моніторингу в навчальних закладах».
Об’єкт: загальнотеоретичні основи моніторингу.
Предмет: особливості моніторингу в освіті
Мета : Розкрити місце моніторингу у процесі аналізу діяльності суб’єктів освітнього середовища; можливості застосування зарубіжного досвіду; розробити алгоритм моніторингового дослідження.
Завдання
1. Розкрити місце моніторингу у процесі аналізу діяльності субєктів освітнього середовища.
2. Проаналізувати зарубіжний досвід організації моніторингу та можливість його застосування в Україні.
3. Розробити алгоритм моніторингового дослідження.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно побачити реальний стан освіти.
Аналізуючи матеріал можна зробити висновок, що моніторинг є спеціальною системою тривалого спостереження, котра дозволяє об’єктивно вимірювати якість освіти, оцінювати та глибше зрозуміти причини сучасних недоліків практичного застосування цієї системи й на підставі цього прогнозувати основні тенденції та динаміку розвитку освітньої галузі.
Моніторинг класифікують за достатьно великою кількістю підстав: за масштабом мети, етапами, часовою залежністю, частотою процедур, організаційними формами та характером відношень. Таку класифікацію виділили Казаринов А. та Мирошниченко А. в статті «Предмет исследования – мнение учителей о своих руководителях. Мониторинг. Служба педагогического мониторинга при отделе народного образования» що є на мою думку найраціональнішою.
Успіх проведення моніторингу залежить від багатьох факторів, а найголовніший на мою думку є організатори, їх уміння оранізовувати, підбирати персонал та аналізувати ситуацію. Саме вони встановлюють мету, обєкт, методи дослідження. Мета повинна бути чітко сформованою і зрозумілою кожному учаснику проекту для того щоб дана робота принесла певний результат.
Аналізуючи досвід США в області організації моніторингу та системи оцінки результатів можна виділяються сильні і слабкі сторони. З негативних є те, що в США не має єдиної системи національних іспитів, досягнення учнів оцінюються в основному в рамках програм, розроблених на рівні кожного окремого штату. І ще одним недоліком є тестування. Воно досить широко використовується в США і при складанні тестів їх розробляються відповідно до національних стандартів а сенс такого тестуванння полягає в характеристиці того рівеня підготовки (знань і умінь), який в певному віці досягають більшість учнів країни. Але вони не показують реальний рівень знань і не орієнтуються на особистість учня. При тестуванні неможливо вирізнити обдарованих учнів та їх творчі нахили. Тому в деяких країнах Європи вирішили відмовитися від даного методу оцінювання.
Виділяється кілька міжнародних програм оцінювання : PISA, ТIMSS, PIRLS, IEAP, CIVICS, SITES. Що дає можливість вибрати найраціональніший спосіб і орієнтуватися на міжнародні стандарти.
Для аналізу моніторингового дослідження оцінка мінімальної компетентності є досить гарним способом оцінювання діяльності школи вцілому.
При коженому моніторингу потребно використовувати персональний підхід. Існує безліч різних алгоритмів, але їх потрібно адаптувати до тієї чи іншої проблеми.
Україні необхідна система оцінювання якості освіти, яка була б адекватною стратегічним завданням не лише освіти, а й суспільства загалом. В країні недостатньо розроблені підходи до виявлення критеріїв якості шкільної освіти, механізмів моніторингу та процесів його використання. Частина навчальних закладів залишилась на радянській системі, часни перейшла на Болонську, і є такі заклади, які частично перейшли на Болонську систему.
Недоліком впровадження моніторингу освіти в Україні є часте змінення системи оцінювання результатів навчання. Запозичені методи з країн Європи та США не адаптовані під нашу систему навчання. Тому на практиці не рідко трапляється випадки коли учень, який володіє достатніми знаннями в тій чи іншій сфері отримує не високий бал.
При наявності великої кількості алгоритмів моніторингового дослідження і коментарів учасникам моніторингових програм доводиться самостійно вибирати напрями моніторингових досліджень, розробляти критерії та показники. Через це в результатах проведеного моніторингу за різними методами відчуватиметься вагома різниця.


Як скачати роботу?



Повна інформація про роботу

курсова робота "Загальнотеоретичні основи моніторингу в навчальних закладах" з предмету "Курсові роботи". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 19.05.2011 в 13:49. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 1607 та скачано 59 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали

    Чи справді характеристика роботи відповідає її змісту? Прокоментуй...