Головна » Реферати » Каталог студентських рефератів » Унікальні реферати

Неформальні молодіжні організації України. Методика роботи соціального педагога з групами різного спрямування



Зміст

Вступ
1. Періодизація розвитку організованого молодіжного руху в Україні……5
2. Ознаки групи, тенденції та підходи неформального руху…………….......9
3. Класифікація молодіжних неформальних організацій в Україні….…...13
4. Особливості соціально-педагогічної роботи з молодіжними групами різних напрямів……...17
Висновок………………..20
Список використаних джерел інформації21

ВСТУП

На сучасному етапі становлення Української держави за умови складного політичного і соціально-економічного її стану особливо відчутний негативний вплив на сучасну школу таких суспільних явищ, як посилення аморальності, злочинності, зубожіння та інше, що призводить до знецінення освіти, падіння авторитету учителя, росту агресивності, жорстокості, нігілізму підлітків. Аналіз цих деструктивних процесів у сучасному суспільстві дозволяє зробити висновок, що є небезпека виростити бездуховне покоління, не "обтяжене" інтелігентністю, порядністю, яке зневажливо ставиться до культурних та загальнолюдських цінностей, не прагне до здорового способу життя.
Саме робота соціального педагога з молодіжними об’єднаннями покликана сприяти гуманістичному олюдненню суспільних відносин, формуванню взаємодії людей за суб’єкт-суб’єктною моделлю, зміст якої безпосередньо впливає на спрямованість і характер потреб, цілей, інтересів особистості, тоді як процеси дегуманізації суспільства негативно впливають на моральний та емоційний стан його членів, їхнє фізичне та психічне здоров’я.
Сучасний молодіжний рух в Україні представлений не лише організованим рухом, а й неформальною молодіжною ініціативою, інтегрованою в загальносвітовий неформальний молодіжний рух.
Неформальний молодіжний рух - система молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв'язку між собою та суспільством.
Це своєрідна «молодіжна субкультура», яка охоплює різноманітні напрями та вияви активності молоді.
Молодіжна субкультура - система цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю певної соціальної групи (молоді), яка є цілісним утворенням у межах домінуючої культури.
Субкультурні атрибути, ритуали як стійкі зразки поведінки, а також цінності відрізняються від цінностей панівної культури, хоча і пов'язані з ними. Молодіжні субкультури є наслідком свідомого пошуку нової ідентичності, вибудовування нового стилю. Джерелом їх є романтизовані та ідеалізовані образи іншої цивілізації, культури («культурні міфи», «культурні утопії»). «Культурні міфи» українських молодіжних субкультур в основному запозичені із Заходу. Їх носії будували свій «Захід» відповідно до власних уявлень про західну культуру та систему цінностей, перебуваючи при цьому в середовищі національних культурних традицій. Завдяки цьому відбувалося поєднання західних впливів, інноваційних елементів, національних традицій, особливостей, ментальності та рудиментів постсоюзного культурного середовища.
Виникнення молодіжних субкультур зумовлене соціальними, політичними, психологічними та духовними чинниками, найголовніший з яких — неадекватність суспільного буття потребам молоді, духовна самотність.

ВИСНОВКИ

Отже, в українському суспільстві триває процес соціальної диференціації та виокремлення політико-економічних та культурних інтересів конкретних соціальних верств та соціально-демографічних груп населення. Відповідно, паралельно з цим процесом відбувається активне формування і трансформація молодіжного руху України в його організованій та неформальній формі. Тож Україна є одним з найпоказовіших суспільств для дослідження згаданих процесів. Також необхідно зазначити, що неоднозначні знання про молодь, її соціальну активність,молодіжні рухи та ініціативи почали формуватись в часи індустріальної революції. Головною проблемою є стосунки старшого покоління з молодим, оскільки відбувся розрив між поколіннями, і старші опиняються перед фактом, що вони не мають уяви про потреби, запити та ідеали своїх дітей.
Соціально-педагогічна робота проводиться як із формальними так і з неформальними групами, починаючи від класних чи студентських груп і закінчуючи групами молодіжної субкультури. Одним із напрямів такої діяльності може виступати відвернення конфлікту між формальними та неформальними організаціями, встановлення партнерства між ними, виконання неформальною групою тих завдань, які вирішує формальна організація. Зазначимо, що діяльність більшості неформальних груп є в межах закону, лише 6–9% характерні асоціативні прояви. Значна кількість молоді, потребує до себе певної уваги. До основних підходів в роботі з неформальними групами належать наступні: ліберальний підхід, адміністративно-репресивний підхід, підхід на основі нетерпимості, демократичний підхід.
Слід зазначити, що для ефективності роботи соціальний педагог чи працівник повинен використовувати наступні методи: спостереження, опитування, соціометричні методики, тести, аналіз продуктів діяльності, метод експрес оцінок.





  

Повна інформація про роботу

реферат "Неформальні молодіжні організації України. Методика роботи соціального педагога з групами різного спрямування" з предмету "Соціальна педагогіка". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 04.12.2011 в 18:06. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 3371 та скачано 117 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали