Уточнення понять і категорій. 
Вихідний етап дослідження пов'язаний із визначенням предмету дослідження і обґрунтуванням змісту і суті основних категорій, що розглядаються

Уточнення понять і категорій. Вихідний етап дослідження пов’язаний із визначенням предмету дослідження і обґрунтуванням змісту і суті основних категорій, що розглядаються. Такими категоріями у даному дослідженні виступають «велике місто» і «умови життя населення». Разом із дефініціями остаточно проглядаються і цілі дослідження: ознайомча (аналізуються літературні джерела в різних галузях знань з метою уточнення предмету дослідження), описова (описується реальний стан дослідження умов життя населення у великих містах), експериментальна (висувається гіпотеза про наявність можливих зв’язків між станом населення (демографічним потенціалом) і умовами його життя. Даний етап дослідження пов’язаний з реферуванням та систематизацією літератури, викладенням найважливіших здобутків, періодизацією досліджень, окресленням дискусійних питань розвитку великих міст і умов життя населення в них. Формулюються визначення великого міста, умов життя населення та умов життя населення у великих містах.

Побудова дослідницької моделі. Зважаючи на об'єктивно-суб'єктивну сутність умов життя населення, доцільно запропонувати модель систематизації показників, названу нами «людським оком» і відповідним чином її відобразити (рис. 2). Проте фокусування на певних складових умов життя визначається не тільки потребами наукової систематизації, але суспільством і конкретною людиною, яка є диригентом власного життя і власного вибору.

Зовсім невипадково в Україні і у світі зростає кількість міграцій — внутрішніх і зовнішніх. До того ж, все частіше для життя обираються великі міста, хоча у розвинених країнах існують й інші тенденції. Відбувається це тому, що відчуття умов життя знаходяться в людях, а ті властивості процесів і явищ, що сприймаються нами з навколишнього середовища, їх образи, локалізовані у просторі, зокрема у великих містах.

Таким чином, об'єктивне бачення умов життя є синтезом багатьох показників, осмислених в ході їх збору і систематизації. З іншого боку, має значення і сприйняття людьми тих аспектів життя, які потрапляють в поле їх зору, доповнене інформацією зі ЗМІ та сформованими стереотипами. Розвиток міст значною мірою визначається кількістю і складом його населення. Населення (демографічний потенціал великих міст) знаходиться у центрі представленої на рис. 2. моделі і розкривається як людський ресурс, який становить основу розвитку економіки і соціальної сфери міст і виступає основним споживачем благ, які це місто створює.

Демографічний потенціал, виступаючи в єдності просторових і часових характеристик, концентрує в собі декілька рівнів зв’язків і відносин: 1) він відображає минуле, тобто являє собою сукупність накопичених властивостей соціуму; 2) він відображає сучасне, адже він характеризує сучасний стан і рухи; 3) він орієнтований на майбутнє, тому що вказує на головні тенденції чи проблеми з демографічної точки зору. Інтегральний показник демографічного потенціалу сам по собі може вже виступати узагальненою характеристикою умов життя і перспективності того чи іншого великого міста. У даному дослідженні для нас цікава гіпотеза, що населення відчуває на собі ту ситуацію, яка існує в різних підсистемах формування умов життя населення. Тобто кращі умови життя формують потужний і, головне, стійкий демографічний потенціал.

Важливість аналізу економічної складової умов життя населення великих міст не викликає сумнівів, адже від того, наскільки конкурентоспроможною і сильною, гнучкою та інвестиційно привабливою є економіка міста, значною мірою залежать і матеріальні доходи населення, його перспективи залишатися жити і працювати саме тут. Величезне значення мають соціальна і соціокультурна сфери, де формується простір для реалізації освітнього, професійного (творчого) потенціалу населення, створюються комфортні умови для споживачів різного виду послуг, зберігається здоров’я і психологічна рівновага. Нарешті, екологічна складова в оцінці умов життя населення великих міст є дуже важливою в плані забезпечення майбутнього міст та їх жителів. Великі обсяги забруднень не утворюються стихійно, а супроводжують великі і шкідливі виробництва, транспортні потоки, які тяжіють до великих міст і супроводжують їх розвиток. Зрештою всі ці підсистеми умов життя об'єктивно знаходяться в різних співвідношеннях у різних великих містах України.

У свою чергу, на формування умов життя у великих містах впливає цілий ряд факторів, серед яких вважаємо за потрібне виділити: фактор НТП, глобалізацію, стадійність розвитку міст, географічні фактори; історію освоєння території, політико-правові фактори, фактори управління та ін.

Для оцінки кожної з виділених підсистем умов життя варто спиратися на певну кількість показників та методи їх опрацювання. Цей етап потребує найбільших часових та інших витрат. Мова йде як про вибір офіційних джерел статистичної інформації, так і проведення репрезентативного соціологічного опитування, що супроводжується низкою проблем. По-перше, складнощі в отриманні статистичної інформації: її неповнота в розрізі навіть великих міст, розпорошеність по різних відомчих установах є загальновідомими перешкодами. По-друге, вибірковість в обранні аудиторії респондентів, проведенні самого опитування, складності у комунікаціях із виконавцями опитування і респондентами (необхідність неодноразових зустрічей і домовленостей для правильного тлумачення питань, уточнення інформації, запобігання неправильним відповідям тощо). У даному дослідженні ми пішли шляхом оптимізації часових, грошових та інших витрат, обравши в якості аудиторії респондентів студентів старших курсів географічних факультетів різних ВНЗ України.

Загальна кількість респондентів, за вимогами соцопитувань на рівні України, повинна становити не менше 300 осіб.

Оскільки умови життя населення на рівні великих міст описується цілою низкою різних показників, то джерелами її отримання стали різні організації. На національному рівні це — Державна служба статистики України, Міністерство екології і природних ресурсів України, Державна служба туризму і курортів України, Державне агентство водних ресурсів України, Асоціація міст України та ін. На регіональному рівні це — Головні управління статистики в областях, обласні центри медичної статистики МОЗ України тощо.

Систематизуючи в єдину схему методи дослідження (рис. 3), слід особливо виділити роботи на емпіричному рівні. На цьому рівні опрацювання вихідної інформації нами застосовано цілий ряд математико-статистичних методів і один з провідних методів одержання соціологічної інформації - метод анкетного опитування. Загальнонаукові методи використовуються на всіх етапах дослідження, здебільшого — на теоретичному, при уточненні змісту і структури категорій «умови життя населення» і «велике місто», а також при розгляді їх як системних категорій (аналіз і синтез, логічний, термінологічний), у ретроспективному аналізі проблем дослідження великих міст та умов життя різними науками (історичної періодизації), при побудові концептуальної моделі дослідження умов життя «людське око» (моделювання). Географічні методи супроводжують всі етапи робіт, деталі їх використання описані нижче.

Серед методів нормування вихідних показників, нами було обрано рейтинговий метод (порядкове шкалювання) як такий, що дозволяє об'єднати об'єктивну і суб'єктивну оцінки умов життя населення у великих містах. При цьому способі вимірювань певний ранг міста відповідає певному значенню емпіричних даних або місцю оцінки респондентами положення конкретного міста за умовами життя серед інших. Ранжовані розподіли дають можливість наочної візуалізації результатів за певними складовими індексами у напрямах їх збільшення (зменшення). Саме такий метод підрахунку статистичних показників дуже вдало поєднується із опрацюванням анкетних даних, за якими респондентам найпростіше розташувати великі міста від найгіршого до найкращого чи навпаки, ніж присвоїти кожному з великої кількості міст певну кількість балів. Хоча сам по собі рейтинговий метод має недоліки — він надмірно диференціює міста «серединної» групи з подібними значеннями показників і недооцінює поляризацію (розбіжності) крайніх значень. Однак взаємне розташування міст також містить цікаву інформацію, особливо тоді, коли вона далі аналізується за допомогою інших методів.

Рис. 3. Методи дослідження умов життя населення великих міст

Джерело: укладено автором умова життя населення місто.

Індексний метод застосовували як засіб зведення (згортання) окремих показників в проміжні та інтегральний індекси. Послідовно впорядковані за кожним з показників з місцями (рангами) від 1 до 45 великі міста України через знаходження середнього місця міста по групах показників згортаються в узагальнені відносні показники, що дозволяють певним чином розташувати великі міста і провести їх групування (поділ на групи за значеннями індексів).

У встановленні залежностей між окремими характеристиками умов життя населення велику роль відіграв кореляційний аналіз, який дозволив встановити статистично значимий зв’язок між компонентами оцінки. Він застосовувався, при встановленні вагових коефіцієнтів в об'єктивній оцінці окремих складових умов життя як результат пошуку їх зв’язку із індексами, що характеризують демографічний потенціал тих чи інших великих міст.