Чи пора віддавати дитину в дитячий сад?

Перед кожною мамою одного разу постає питання «коли пора віддавати дитину в дитячий садок?». Як правило, відповідь на це питання здається складним, тільки якщо мова йде про першу дитину. Як і всі питання, що стосуються індивідуального підходу, тут не може бути однозначної відповіді, але є моменти, за якими можна визначити що «пора!».

Батькам не доводиться вибирати, якщо мамі необхідно вийти на роботу або є інші надзвичайні обставини, які спонукають віддати дитину в дитячий сад. У всіх інших випадках можна поспостерігати за дитиною і зрозуміти, чи готовий він відірватися від мами на кілька годин на добу. Крім того, важливо розуміти, що дитячі садки - це не просто місце, куди Ви здаєте дитини, щоб спокійно йти на роботу, а перший у його житті колектив, перша модель життя в соціумі, життя в суспільстві дітей з різними характерами і поведінкою. Тут можливо вперше він почне робити розумні висновки про те, як влаштовано все в цьому світі. Про це не можна забувати і тим сім'ям, де в одного з батьків є можливість займатися з дитиною вдома.

Чи піклуєтесь Ви про Ваших дітей? А як щодо одягу? Чи справді Ваша дитина носить високоякісний одяг? Адже на сьогодні близько 70% всього українського одягу імпортується з Китаю. Віртуальний бутік toddlers, на відміну від більшості, своїм покупцям пропонує виключно оригінальну продукцію американських брендів, яка була вироблена відповідно до прийнятих у розвинених країнах стандартів якості. Більш детально на toddlers.kiev.ua

Перший показник, того що дитина готова до життя поза домом - це елементарні навички самообслуговування: він може сам одягатися, він може сам попроситися і сходити в туалет і, нарешті, що він може самостійно поїсти те, що йому подадуть. Іншим аспектом є спостереження за поведінкою Вашої дитини поза домом, в місцях, де він перетинається з іншими дітьми, на прогулянці або в гостях. Якщо Ваше чадо поводиться вкрай агресивно і не включається в загальні ігри, не йде на контакт з дітьми і ні в яку не хоче ділитися іграшками, то цьому необхідно приділити особливу увагу і внести зміни в поведінку дитини.

Але навіть якщо ваша дитина багато чого може робити сама і з задоволенням включається в ігри з дітьми на прогулянці, це зовсім не гарантія того, що відправка дитини в дитячий садок не загрожує вам ніякими проблемами. Насамперед, для дитини це кардинальна зміна стилю життя і перехід від статусу «я король» до статусу «я частина колективу». Навіть якщо ваша дитина не примхлива і поступлиа, в будь-якому випадку він відчуває, що все в будинку крутиться навколо нього, в саду йому потрібно буде перемкнутися в режим «я частина колективу», а це несе за собою і перші стреси. Дитині не швидко дається привчити самого себе стати частиною чогось. Уперше в його житті він повинен підпорядковуватися загальним правилам, ділиться під час гри загальними іграшками і вперше в житті навчитися відсувати свої бажання на другий план. Треба сказати, що стійкість і впевненість батьків, коли дитина тільки починає ходити в садок відіграє далеко не останню роль. Дитина зараз не впевнена, вона не до кінця розуміє, що відбувається з ним, але вона готова прийняти всі зміни, якщо буде відчувати від батьків їх упевненість в тому, що все робиться правильно. Багатьом батькам віддати дитину в садок дається важче, ніж їх дітям. Трохи почувши вранці «я не хочу йти в садок» і мама відразу готова піти у чада на поводу і самі придумують купу причин, чому йому рано відвідувати цю установу. Насправді це всього лише означає, що мамі рано розлучатися з дитиною. Але тут, звичайно, матуся повинна зрозуміти, що вона доросла людина, взяти себе в руки і хоча б при дитині не випромінювати невпевненості в тому, що вона робить правильний вчинок, віддаючи дитину в садок.

Більшість дітей коли тільки починають відвідувати дитячі садки, перший час придумують безліч причин, чому їм більше не треба туди ходити, і, віддаючи дитину в садок, ви повинні бути готові до психологічної атаки з боку вашого чада. Будуть і сльози, і капризи, але у ваших руках звести період адаптації дитини до мінімуму. Будьте спокійні і впевнені в собі, не намагайтеся часто говорити слова «треба», краще розпитайте про моменти, які малятам сподобалися в садку: про ігри, їжі, та чи мало про що ще. І пізніше робіть акцент на хороших враженнях. Не треба питати у дитини, забираючи його додому «тебе хтось ображав?» Дитина почне згадувати образи, або і того гірше буде думати, що повинні були ображати, і поступово це буде викликати у нього почуття тривоги. Почніть розмову з питання про те, з ким малюк встиг потоваришувати, у що вони грали, що цікавого відбулося за день в їх веселому колективі. Повірте, він з задоволенням буде розповідати вам історії з життя дитячого суспільства. Можливо не відразу, але ж ви, з вас двох, доросла людина, наберіться терпіння і пам'ятайте, що від впевненого в собі батька дитина прийме будь-яке рішення.

Тому поставте запитання собі: «чи готові Ви віддати дитину в дитячий сад?».