Головна » 2010 » Жовтень » 28 » Цікаві факти з економіки

Цікаві факти з економіки

Найжахливіший податок в історії людства стягувався протягом 21 року Ранджитом Сінгхом. Він полягав у тому, що мешканці завойованого ним Пешавару (Пакістан) повинні були віддавати Сінгху щорічно сотню відрізаних людських голів.

Перший англієць, що наважився сказати королю "ні", був Святий Хью (1140-1200) з Лінкольну (Англія). Він відмовився платити податки Ричарду Левине Серце, тим самим завоювавши собі місце в історії.

За свідченням істориків, персидський цар Дарій (4 ст. до н.е.) брав податки навіть євнухами.

А за англійського короля Генріха II існував навіть податок на вбивство. Цей податок стягувався з землевласника, в межах угідь якого відбувалося убивство, що не вдавалося розкрити протягом шоста місяців.

Відомий російський цар Петро І ввів податок на бороди. Його платив кожний, хто не бажав розстатися зі своєю бородою.

У Франції аж до 19 століття існував податок на вікна та двері, що виходять на вулицю. Податковий контролер їх просто-напросто перераховував у кожному будинку. Саме тому в архітектурі цієї країни так багато внутрішніх двориків.

Поджимают сроки, а курсовая еще не готова? Обращайтесь в Курсовичок, где курсовая на заказ будет выполнена четко в сроки и согласно всем требованиям методички. Никакой предоплаты, Вы оплачиваете только готовую работу после ее предосмотра.

Податок на годинники було введено у Великобрітанії у 1797 році.

Кожен власник годинника повинен був щорічно сплачувати в скарбницю держави п'ять шилінгів. Цим швидко скористалися англійські трактирники, що почали встановлювати у своїх трактирах годинники, таким чином привертаючи відвідувачів - адже не всі мали тепер можливість його мати!

Втім, вже через рік цей податок було скасовано - Великобританія, на ті часи промислова держава номер один, не могла допустити обмеження інтересів людей, що прагнуть бути пунктуальними.

Дивний податок було введено у 18 столітті у Вюртемберзі - на горобців. Коли тих стало надто багато, від хазяїна кожного будинку починали вимагати знищити дюжину цих птиць, за що він одержував 6 крейцерів. Недбайливий платив у скарбницю 12 крейцерів, але йому простіше було купити потрібну кількість дохлих горобців у підпільного крамаря, який діставав їх на міському смітнику.

Розповідають, що ніхто з податкових інспекторів США першого набору не помер своєю смертю - ну, дуже не хотіли інші громадяни платити податки...

Щоправда, зараз у США податки платять справно, а митарі доживають до глибокої старості......

Місто Месілла у штаті Нью-Мексико під час війни 1848-1853 років переходило від однієї сторони до іншої по 5 разів на тижні. Ріка Ріо-Гранде, що є природною межею між США та Мексикою, так часто змінювала своє річище, що мешканцям Месіпли доводилося платити податки обом державам.

А пруський король Вільгельм Фридріх І, що ввів податок на ношення париків, заохочував "бліцперевірки": контролери вторгалися у будинки й сривали з голів хазяїв паріки, що б перевірити присутність марки про сплату.

Отто фон Бісмарк - "Залізний канцлер" - ввійшов у історію як об'єднувач Німеччини. Водночас його вважають втіленням політичного цинізму та німецького мілітаризму.

Призначений у 1862 році прем'єр-міністром, Бисмарк ігнорував думку прусского парламенту, що заперечував проти величезної програми військових витрат, і підняв податки.

Перший повнометражний російський фільм називався "Облога Севастополя". Картина мала шалений успіх. Вона була показана Її імператорської величності і склала на царя таке величезне враження, що імператор негайно повелів обкласти кіно податком.

Гете, що був міністром фінансів Веймара, одержував прибуток більше, аніж 3000 талерів на рік. Ще в два рази більше він заробляв гонорарами. При цьому в казну держави він платив лише 150 талерів.

Щоправда, великий письменник діяв легально, піклуючись не лише про себе: він провів, наприклад, реформу, що давала переваги дрібним платникам податків.

У 1925-1927 р. жодний з "італійської банди" чикагського гангстера Аль Капоне не був засуджений за зроблені ними 915 убивств. Але сам Аль Капоне був засуджений... за несплату податків.

11 липня 1940р. у Англії леді Годива абсолютно оголеною на коні проїхала вулицями міста. Зробила вона це на знак протесту проти того, що її чоловік граф Леофрік обклав населення міста непомірними податками.

Граф сприйняв демарш дружини й скасував драконівські побори.

Вдячні англійці й дотепер у цей день поминають мужню жінку, навіть встановивши на її батьківщині пам'ятник.

21 листопада 1941р. наказом Президії Верховної Ради СРСР з метою мобілізації додаткових засобів для надання допомоги багатодітним матерям, було введено податок на холостяків, самотніх та малосімейних громадян.

За словами М.Хрущева, це був "правильний, гарний закон, ...що приносить користь нашій державі, сприяє росту населення країни".

Цей податок не мав аналогів в історії і, крім СРСР, був встановлений лише у Монголії.

Незважаючи на його тимчасовий характер, що був викликаний сугубо демографічними проблемами СРСР у післявоєнний період.

Цей податок проіснував аж до початку 90-х років.

Своєрідно відносився до податків й канцлер Гітлер.

Маючи величезні прибутки від своєї книги «Мein Каmpf» (Моя боротьба), він доручив чиновникам знайти причину, що звільняла б його від цього неприємного обов'язку.

Привід знайшли: Гітлера порівняли з Цезарем, на якого закон про сплату податків не поширювався.

Італійські лікарі відзначають, що кількість стрессових ситуацій та серцевих приступів на Апеннінах щорічно зростає приблизно в один і той саме час - перед наближенням 18 червня.

Чому? Це останній термін подачі податкової декларації, так званої "форми 740". Італійська фінансова поліція сувора і непреклонна. Вона з завзятістю переслідує неплатників, незважаючи на особи.

Судіть самі: серед підслідних за податковими справами проходять такі, наприклад, "акули капіталізму", як мультимільйонер Сільвіо Берлусконі - телевізійний магнат та колишній прем'єр, а також Тезаре Роміті - президент автомобільного концерну ФІАТ.

Відповідно з офіційними даними, у 1995р. італійські компанії, підприємства та окремі громадяни недоплатили в скарбницю податків на астрономічну суму в 230 трильйонів лір. Ця сума в 1,75 разу перевищує розмір дефіциту держбюджету Італії.

У середині 70-х років за несплату податків Софі Лорен було офіційно забороно вїзд в Італію. Однак, зірка кінематографу поставилася до цього рішення дуже спокійно.

І помилилася. Як тільки вона з'явилася в Італії, її відразу ж заарештували співробітники фінансової гвардії. Податки Софі Лорен довелося таки сплатити.

Крім того, примадонна відсиділа невеличкий термін у камері з проститутками.

А деякий час тому у поле зору податкових органів потрапив й інший італієць - знаменитий оперний тенор Лучано Паваротті.

Бельгійські податківці надали йому в 1996 році рахунок на 33 тисячі американських доларів, нагадавши при цьому, що саме цю суму у вигляді податків він "забув" сплатити під час гастролей у Бельгії п'ять років тому.

Модельєр Карл Лагерфельд, що був головним дизайнером французького будинку моди Сhanel та італійської фірми Fendi і мав також власну лінію модного одягу, був змушений заплатити 3,1 млн. долларів за несплату податків у 1982-1984 роках.

Адміністративний суд Ніцци (Франція) відмовився прийняти як виправдання аргумент адвокатів пана Лагерфельда про німецьке громадянство їх підзахисного, що до того ж постійно проживає в Монако і за законами цієї держави звільнений від прибуткового податку.

На думку суду, пан Лагерфельд, що має декілька рахунків у французьких банках, наймає квартиру у Парижі та володіє нерухомістю в провінції Бретань, французькі податки платити зобов'язаний.

"Настукай" на приятеля і станеш мільйонером» - приблизно таке гасло декілька років тому висунуло міністерство фінансів Туреччини, щоб виявити злісних неплатників податків.

Якщо інформація підтверджується, то "настукавший" одержує 10% від всієї сокрнтої суми. Під цим гаслом у 1991 році пильними громадянами було одержано таким чином біля 200 тисяч доларів "преміальних", а за перший квартал 1997 року - вже 20 мільйонів.

Останнім часом "донощики в законі" не мелочаться, а займаються цілеспрямованими пошуками багатих "клієнтів" - це надає такі величезні виплати, на які можна жити не працюючи.

До речі, російський закон про податкову поліцію дає й їй право виплачувати особі, що надала інформацію про податковий злочин або порушення, винагороду в розмірі до 10% від сум податків, що надійшли в бюджет завдяки отриманому повідомленню.

Між іншим, за розрахунками 1998р., російська Держподатслужба у цьому році стала найприбутковішою російською організацією: рівень її рентабельності коливався від 600 до 4800%.

Найбільша сума продекларованого однією фізичною особою, що проживає у РФ, прибутку за 1997 р. склала 900 млрд. старих карбованців або $150 млн. (це в 1100 разів перевищує рекорд за 1996 р.).

Декілька років тому в Тверській області було скасовано податок з власників дачних ділянок. Причина проста: сума податку складала 600 карбованців, а одне лише сповіщення платнику податків коштувало аж 1500 карбованців.

Ця незвична історія відбулася у кіровочепецькій їдальні (Кіровська область).

Під час перевірки підприємства загальнопита (общепита) податковий інспектор виявив відсутність записів у касовій книзі. Коли інспектор-жінка спробувала перевірити це, адміністратор їдальні вихопила папірець з її рук і стала запихувати її собі в рот, щоб з'їсти на очах здивованої перевіряючої.

Співробітниця податкової інспекції намагалася відняти стрічку, але була вкушеною за палець. Слід зубів став основою для порушення кримінальної справи.

"Хижачці" суд надав штраф у 200 мінімальних зарплат або п'ять років позбавлення волі.

Стрімкий розвиток Інтернету призводить до серйозних структурних змін в економіці.

Першими це відчули деякі закордонні держави, чиї джерела податкових надходжень виявилися під погрозою, внаслідок чого в цих країнах вибухнув цілий ряд озлоблених дискусій з приводу введення специфічних "інтернетовських" податків.

А оподатковувати тут є що. Адже за даними американського уряду, обсяги продажів електронної торгівлі виросли з 8 млрд. доларів США у 1997 р. до 300 млрд. доларів у 2002 році.

Європейський Союз трохи відстає у цьому питанні: тут, за даними компанії "Ай-Ді-Сі", обсяг продаж зріс з 1 млрд. долларів у 1997 році до 30 млрд. доларів у 2001 році.

Деякий час тому у Вірменії було введено ще один податок - на... пилюку. "Обговоривши питання про видалення санітарно-очисними організаціями надлишків пилюки в дворах, міністерство економіки ухвалило: населення повинно сплачувати витрати по видаленню пилюки з розрахунку 1.91 драма за 1 квадратний метр", - так було сказано в офіційному повідомленні.

З цього приводу вірменські газети цитували висловлення одного з персонажів казки "Чипполіно" Принца Лимона: "З того часу, як ми ввели податок на повітря, ви стали менше дихати!"

На сьогоднішній день частка податків та інших зборів у державну скарбницю США дорівнює 30%.

До речі, для порівняння скажемо, що трохи менший відсоток у Японії - 31, в Іспанії - 34, у Канаді - 35%.

У більшості інших розвинутих держав ця цифра не перевершує 45. Щоправда, у Швеції деякий час тому величина податку складала 65 відсотків.

У 1997 році прибуток середньостатистичної американської сімї склав 54,910 доларів на рік, з яких 38,2 % пішло на податки - більше, аніж на їжу, одяг, житло та транспортні витрати разом узяті.

Американці, що страждають зайвою вагою, незабаром почнуть платити менше податків. Відповідно до нових правил, біля 40 мільйонів американців, що страждають ожирінням, зможуть зажадати, щоб витрати на зниження ваги були відняті із суми оподатковування.

У США рівень податкового законопослушання серед тих, чиї прибутки перевищують 500 тис. доларів, вище, аніж у людей, які заробляють менше, аніж 50.000 доларів.

Наприкінці 1994 долі в Індонезії було опубліковано черговий список 200 приватних компаній та фізичних осіб, що сплатили найбільший прибутковий податок за рік. Їх було відзначено почесними грамотами, які вручав сам президент країни.

Річ у тому, що платити великі податки в Індонезії вигідно - адже перші 200 з цих сплатників наступного року отримають податкові послаблення. Крім того, публікація списку - це й чудова реклама.

До речі, на досить високих місцях у цьому списку значилися й діти президента країни Сухарто, які займалися бізнесом.

Ставки прибуткового податку в Індонезії знижуються з року в рік. Справа у тому, що низькі податки стимулюють зростання виробництва, що у кінцевому результаті веде до збільшення загальної суми сплачених податків.

У 1913 році податкове законодавство США розміщувалося на 200 сторінках. На сьогоднішній день лише Податковий кодекс США міститься на більш, аніж 1000 сторінках густого тексту. Все ж податкове законодавство займає 17000 сторінок або 260 томів.

Ухилення від сплати податків вважається в США досить таки серйозним злочином, що карається тюремним вироком терміном до одного року та штрафом до 10 тис. доларів.

У випадку систематичного відхилення від сплати покарання може стати набагато суворішим - аж до довічного вироку.

За даними представників Служби внутрішніх прибутків та ряду американських економістів, федеральний бюджет США обсягом 1,5 трлн. доларів щорічно позбавляється приблизно 100 млрд. долларів через приховування платниками податків своїх прибутків.

В середньому жителі США недосплачують по 15 центів з кожного долара.

Деякий час тому американська служба внутрішніх прибутків оголосила, що розшукує біля 100 тис. чоловік, щоб повернути їм їхні гроші.

Річ у тому, що заповнення податкових декларацій у Америці - процес найчастіше складний та багатоступінчастий, внаслідок чого люди часом недоплачують або вносять більш того, що їм потрібно внести.

У Канаді через несплачені податки (прибутковий, на імпорт, на продаж) скарбниця держави щорічно недоодержує біля 92 млрд. доларів.

Декілька років тому керівник Керування з питань координації міністерства фінансів Мексики А.Валенсуела повідомив, що не менше, аніж 11 млн. громадян країни (тобто третина її працездатного населення) не платять податки.

У 1996 р. через відхилення від сплати ПДВ держава недорахувалася більше 3 млрд. доларів. У випадку з ПДВ, наприклад, відомо, що його збирання в 1996 р. (коли ставка податку була піднята з 10 до 15%) впала на 30-35% у порівнянні з обсягом надходжень, що очікувався.

Якби цей податок вдалось зібрати повною мірою, повідомив міністр, то прибутки країни виросли б як мінімум на суму, що відповідає 1% ВВП.

У 1993р. королева Великобританії Єлизавета II погодилася виплачувати податки зі своїх прибутків і вперше розпорядилася відчинити на два місяці для широкої публіки двері Букингемского палацу, таким чином зібравши необхідну суму для реставрації постраждалого від пожежі Віндзорского замку.

Як повідомив прес-центр королеви, зроблено було це задля того, що б зекономити гроші податкоплатників.

Облік податків в одному з найстарших королівств світу - Швеції - ведеться з XVI століття, з часів вікінгів. Цікаво, що усі зведення про платників податків тієї пори й досі зберігаються в архівах.

Кожному громадянину Швеції з народження присвоюється свій власний номер, який вводиться в комп'ютерну систему і служить своєрідним податковим "паспортом".

Прибутки у Швеції контролюються з особливою старанністю і збираються з всіх громадян - незважаючи на їхній соціальний статус.

Набравши відповідний код у будь-який податковій інспекції країни, можна подивитися прибутки за минулий рік будь-якого громадянина, у тому числі й короля.

Шведські кумири публіки високо шанують закон, й конфліктів із податковими органами в них, як правило, не буває. "Зірок" у цій державі навіть ставлять за приклад.

Скажімо, популярну групу 70-80 років - "АББА" - завжди розхвалювали у пресі за старанність у сплаті податків. А платила суми "велика четвірка" дуже пристойні. Так, деякий час "АББА" за сплатою податків у шведську казну навіть конкурувала з автомобільним монстром "Вольво".

За оцінками експертів, Данія по праву вважається світовим чемпіоном у справі збору податків. Датчани справно платять податки, а професія працівника податкового відомства вважається в Данії престижної і є найбільш високооплачуваною.

Бельгійське податкове право трактує наявність свого будинку як прибуток, тому що "ви заощаджуєте на найманні житла".

Тож не дивно, що бельгійські власники будинків, які не знаходять протягом якогось часу бажаючих орендувати їх, намагаються якнайшвидше від них позбутися.

Країною, що здійснює оподатковування за найвищими ставками, є Норвегія.

Але існують країни, у яких податку взагалі не існує. Ці країни навіть зазначені в книзі рекордів Гиннесса. Це - перш за усі Бахрейн, Бруней, Кувейт та Катаре, де незалежно від прибутку ця ставка дорівнює нулю.

Податок не стягується також з населення островів Сарк у складі Нормандских островів та мешканців Тристан-да-Кунья.

Об'єднані Арабські Емірати, як й усі інші арабські країни Перської затоки, також відносяться до категорії держав, у яких податків фактично не існує. Причому, у цій країні податками не оподатковуються ані населення (як піддані, так й іноземці), ані підприємства - місцеві чи іноземні компанії.

За рахунок чого ж існують ці країни? Річ у тому, що кожна з цих країн забезпечує своє існування сама, не вдаючись до додаткового фінансування з боку населення. Так, наприклад, ОАЕ (Об'єднаним Арабським Еміратам) запроваджувати таку пільгову податкову політику дозволяє високий прибуток від продаж нафти.

У багатьох країнах світу до податкової освіти прилучаються зі школи.

Так, у програми аргентинських шкіл та коледжів введені спеціальні курси, що знайомлять з основами оподатковування.

А у Японії в початкових, середніх та старших класах ведуться заняття за підручниками "Наше життя і податки", що видані Державним податковим керуванням.

Німецькій державі дуже вигідно, щоб його громадяни пили якнайбільше ігристого вина. Адже з кожної пляшки вітчизняного шампанського, крім податку з додаткової вартості, державна казна заробляє ще по дві марки.

Це стало можливим завдяки спеціальному податку на шампанське, яке, крім самої ФРН, з усіх країн Європейського союзу існує ще тільки у Фінляндії та Австрії.

Тяжким злочином кожен другий житель Німеччини вважає оман податкових органів. Одночасно, 29% вважають своїм обов'язком сховати від оподатковування частину прибутків. А 44 % чесно зізнавалися, що не повідомляли в податкові органи про побічний заробіток.

Німецькі футболісти, зігравши черговий матч, їдуть в Бельгію, Каліфорнію або іншій податковий рай, що дає 'їм право не платити прибутковий податок у Німеччині.

Так само роблять й Борис Беккер, Штеффі Граф та автогонщик Міхаель Шумахер.

А найбагатша людина Німеччини, Фрідріх Карл Флік, продавши у 1994 році концерн свого батька, що б не платити податки, переселився у Австрію, внаслідок чого німецька казна щорічно недораховується 100 мільйонів марок.

У грудні 1996 р. у Шанхаї було оголошено про введення першого в країні "податку на забруднення повітря", яким будуть оподатковуватися автомобілісти Шанхая.

Зібрані таким чином кошти, як оголошувалося, підуть на фінансування дослідницьких робіт, що пов'язані з проблемою забруднення навколишнього середовища вихлопними газами.

У 1995 р. у столичну казну Джакарти надійшло 120 млн. доларів у виді податків на автотранспорт. Придбання другого, третього і т.д. автомобіля тут оподатковується прогресивним податком.

Уряд Малайзії захищає власне автовиробництво 300-відсотковим податком на імпорт іномарок. За рахунок різноманітних податкових "накруток" продані в Південній Кореї імпортні автомобілі коштують в середньому на 75-80 % дорожче, аніж у виробників.

Наприклад, "Мерседес Е-280" реалізується тут по 85 тис. доларів, що на 92% вище його ціни в Німеччині.

Аналогічно обстоят справи й з іншими марками автомобілів.

У травні 1996 р. Світова організація торгівлі оголосила про намір винести обвинувальний "вирок" у справі про спиртні податки в Японії.





Розділ: Цікаве
Додав(ла): Admin
Дата додання: 28.10.2010, 16:02
Переглядів: 6952
Коментарі: 0
Рейтинг:
Теги: дуже класно, історія, цікаві факти, вражаюче, супер, Економіка, дивовижно, неймовірно, цікавинки

УВАГА! При копіюванні матеріалів роботи ссилка на цю сторінку обов'язкова
→ Показати код ссилки на цю сторінку