Що таке смерть?

Смерть. Навіть думаючи про це слово, в душі з'являється невідомий страх. Страх перед найстрашнішим для нас ангелом - Ангелом Смерті. Це слово викликає в нас не тільки страх, але й ненависть. Ми ненавидимо смерть тільки за те, що вона існує. Ми ненавидимо її за те, що вона відбирає в нас найдорожче - наше життя. Ми вважаємо її злом. Для нас вона стала уособленням скелетної баби з гострою косою. Ми будь-якою ціною намагаємося її перебороти, боячись проти неї, як проти найлютішого ворога.
Та яка вона насправді? Що істинно приховується за ширмою плачу і жалю?
Чому ж тоді перед такою страшною істотою хтось помирає з усмішкою на устах?
Варто заглянути їй у вічі. Адже тільки в її очах можна побачити всю глибину власної душі. Тільки вона насправді розкриває усю правду. Зрозуміти, чи насправді ми її ненавидимо. А, можливо, ми її все ж любимо? А може вона творить не зло, а найбільше добро в світі. Чи завжди смерть приносить нам смуток, а можливо і радість також?
Про що ми найбільше мрієм? Мабуть про рай. А хто туди нас може привести. Напевно ніхто, окрім смерті. Ми хочемо отримати крила і стати ангелами, та хто нас може ними зробити? І знову відповідь: смерть. Що може найбільше виправити людину? І знову смерть.
Ми можемо так і не зустрітись з Богом, та з смертю нам всім світить зустрітись. Це єдиний ангел, який приходить до всіх.
І він не страшний - він прекрасний. Живучи на землі, ти боїшся і ненавидиш смерть, та, будучи в раю, ти її обожнюєш і ти вдячний їй. Що вона прийшла за тобою. І прийшла вчасно. Саме тоді, коли твоя душа достойна була небесних благ, а не пекельного вогню.
Не варто йти проти неї. Вона не вершина Апокаліпсису - вона ангел порятунку.
Чи можна її уникнути? Її не потрібно уникати. Їй потрібно довіритись. Довіритись і вона саме вес зробить якнайкраще. Якщо Амур іноді помиляється, випускаючи свої стріли, то вона ніколи не хибить.
Навчіться поважати і любити її, і тоді вона буде поважати і любити вас.