Шляхи зараженя ВІЛ-інфекцією

ВІЛ не живе в організмі тварин. Для своєї життєдіяльності і розмноження йому потрібні клітини людини, тому він не може передаватися від тварини людині. У ВІЛ-інфікованої людини вміст вірусу в різних рідинах неоднаковий. Найбільша кількість вірусу у ВІЛ-інфікованого міститься у крові, спермі, вагінальному секреті, спинномозковій рідині, в грудному молоці. Отже, можемо говорити про три шляхи передачі ВІЛ-інфекції: · статевий; · парентеральний (потрапляння вірусу у кров); · вертикальний (від ВІЛ-інфікованої матері до дитини під час вагітності, пологів, годуання грудьми). Статевий шлях зараження. У людини, що не має статевих контактів і не практикує внутрішньовенне введення наркотиків, ризик зараження ВІЛ дорівнює нулю. Ранні статеві зв’язки можуть призвести до небажаної вагітності, зараження венеричними захворюваннями, ВІЛ. Тому основою в попередженні зараження ВІЛ повинно бути:

• 1. Безпечна і відповідальна поведінка, здоровий спосіб життя.
• 2. Виключення ранніх статевих стосунків (утримання від статевих стосунків до вступу в шлюб сприяє створенню дійсно глибоких відносин, розвиває терпіння і самоконтроль, відкриває можливість радуватися юності; допоможе увідомити унікальність подружніх стосунків; позбавить від страху зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, і їх наслідками)
• 3. Дотримання вірності у шлюбі.
• 4. Використання презирвативів при випадкових статевих контактах.
• 5. Використання індивідуальних предметів особистої гігієни. Парентеральний шлях потрапляння вірусу у кров. Основний шлях передачі ВІЛ-інфекції в Україні - ін'єкційне введення наркотиків. Вражає той факт, що починають вживати наркотики рідлітки у віці 13−15 років, які не усвідомлюють наслідків своїх дій. Ці наслідки — вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція, інфекції, що передаються статевим шляхом, тощо. У більшості випадків у таких групах наркотик вводять одним шприцом внутрішньовенно з наступною передачею його одне одному. Зараженню ВІЛ сприяє використання інфікованого наркотика, спільних предметів при його виготовленні (тампони, посуд). Як тільки серед споживачів наркотиків з’являється хоча б один заражений ВІЛ, через якийсь час члени групи (близько 70% упродовж 2−3 років) стають ВІЛ-інфікованими. Наркоманія — хвороба, що характеризується потягом до наркотиків, які викликають у малих дозах ейфорію, у великих — оглушення, наркотичний сон. Результатом є безконтрольність поведінки (це призводить до вступу в безладні статеві зв’язки), можливість зараження ВІЛ-інфекцією і, як наслідок, смерть. Тому потрібно зробити все, щоб наші діти не піддавалися тиску з боку однолітків, не прагнули пробувати, а тим більше вживати наркотики. З метою запобігання зараженню проколювати вуха слід тільки в косметичних кабінетах, робити татуювання — у спеціальних кабінетах, а також мати власні предмети особистої гігієни: бритви, манікюрні приналежності. Можливість зараження в медичних установах — мінімальна.

Вертикальний шлях зараження. Зараження дитини від ВІЛ-інфікованої матері відбувається при прониканні вірусу від матері до плоду під час вагітності, пологів і при годуванні грудьми. Тому рішення про народження дитини приймає сама ВІЛ-інфікована жінка, що повинна враховувати всі можливі наслідки. Лікарі роблять усе можливе для того, щоб дитина народилася неінфікованою. Ймовірність народження ВІЛ-інфікованої дитини складає 20−45%. Застосування медикаментозної терапії дає змогу значно зменшити ризик народження інфікованої дитини. ВІЛ-інфекція не передється: · при дружніх обіймах і поцілунках; · через рукостискання; · при користуванні шкільним приладдям, комп’ютером, посудом, верхнім одягом; · через предмети сантехобладнання, при користуанні басейном, душем; · у громадському транспорті; · комахами, зокрема і кровосмокчучими; · через предмети виробничої і домашньої обстановки; · повітрянно-крапельним шляхом. Використання презерватива значно знижує ризик інфікування. Не зареєстровано випадків зараження при догляді за хворою людиною.