Теоритичні аспекти формівання системи управління персоналом на підприємстві, що здійснює ЗЕД

Сутність системи управління персоналом на підприємстві, що здійснює ЗЕД

В умовах розвитку ринкових відносин та їх формування в Україні відбулися процеси децентралізації управління підприємствами та їх самостійний розвиток. Це вимагає від керівників підприємств приймати самостійні рішення в умовах гострої конкурентної боротьби на ринку товарів і послуг. Для досягнення конкурентних переваг слід розглядати людину — працівника будь якого підприємства, як найважливішим чинником виробництва та ресурсом, що обумовлює зростання вимог до: кваліфікації, мотивації, організації праці тощо.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не тільки від технічного оснащення підприємства, наявності сучасних технологій, чітко поставленої системи контролю якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження концепції просування товарів на зарубіжні ринки, а від кваліфікації співробітників підприємства, ефективного управління персоналом. За таких умов управління персоналом стає однією з головних ланок у системі управління не тільки трудовим колективом, але й підприємством взагалі.

Управління персоналом — це управлінські дії керівників та працівників кадрових служб організації, які націлено на пошук, оцінку, відбір, професійний розвиток персоналу, його мотивацію та стимулювання до виконання задач, які стоять перед організацією.

Головною метою управління персоналом є внесок у прибуток підприємства, який досягається завдяки їх забезпечення висококваліфікованими та зацікавленими працівниками через задоволення соціальних потреб людини на виробництві. Відтак, само поняття управління персоналом у деякому ступені є умовним, оскільки передбачає не командування людьми, а створення умов для найефективнішого використання людських ресурсів та кожного працівника окремо. З цього випливає, що поняття управління персоналом має два основних аспекти:

• 1. Функціональний, який передбачає виконання таких важливих елементів цього процесу, як:
  • · Визначення загальної стратегії;
  • · Планування потреби організації у персоналі з урахуванням кадрового потенціалу;
  • · Залучення, відбір та оцінка персоналу;
  • · Підвищення кваліфікації персоналу та його перепідготовка;
  • · Управління кар'єрою (просування по службі);
  • · Звільнення персоналу;
  • · Управління витратами на персонал;
  • · Організацію оплати праці, стимулювання та соціальних послуг.
• 2. Організаційний, який передбачає охоплення всіх працівників і всіх структурних підрозділів в організації, які несуть відповідальність за роботу з персоналом. Виходячи з визначення цілей та аспектів у центрі уваги управління персоналом повинно бути зосереджено вирішення низки питань, а саме:
  • · Забезпечення професіонального росту персоналу;
  • · Максимальне використання здібностей персоналу;
  • · Планування та забезпечення кар'єрного зростання персоналу;
  • · Стимулювання якості та результатів праці персоналу;
  • · Соціально — економічний та правовий захист персоналу.

Слід зазначити, що управління персоналом виступає одночасно як система організацій, як процес та як структура.

Система управління — це система в якій реалізуються функції управління персоналом, в процесі обгрунтування, виробітку прийняття і реалізації управлінських рішень.

Основною метою системи управління персоналом є забезпечення якісними і раціональними формуваннями, освоєння і розвиток людських ресурсів для досягнення економічної ефективності організації і задоволення особистих потреб її працівників.

Система управління людськими ресурсами постійно розвивається і вдосконалюється. На кожному етапі розвитку суспільства вона повинна проводити відповідно вимогам розвитку продуктивних сил, вносячи корективи до окремих її елементів.