Матеріал та методика виконання роботи

Природно-економічна характеристика господарства

Закрите акціонерне товариство агрофірма «Мрія» розташоване на території сіл Жовтневе і Капітанівка Конотопського району Сумської області. Центральна садиба (с. Жовтневе) знаходиться в ЗО км від райцентру м. Конотоп. Найближча залізнична станція Дубов’язівка розташована на відстані 8 км від центральної садіиби. Поблизу господарства проходять автотраси Конотоп-Суми і Конотоп-Ромни. У Конотопі знаходяться молокозавод та м’ясокомбінат.

Зона лівобережжя Полісся України, де знаходиться господарство, достатньо зволожена, з середньою кількістю опадів 450 — 550 мм. Більша частина опадів випадає в теплий сезон року — 387 мм (з квітня по жовтень). Середньомісячна кількість опадів складає 38 мм, мінімальна — 23, а максимальна 59 мм. Середньорічна температура повітря становить +6,7°С. Коливання максимальної та мінімальної температури складає 72 °C. Максимальна температура дорівнює +37 °С, а мінімальна -35 С. Глибина промерзання ґрунту в зимовий час в середньому складає 83 см, мінімальна -15 см, а максимальна- 183 см.

Загальна тривалість вегетаційного періоду 167 днів, що дозволяє вирощувати зернові, картоплю, овочі, технічні культури, упродовж сезону є можливість 2−3 рази скошувати трави з природних та штучних сінокосів, вирощувати пожнивні та післяукісні культури, що сприяє ефективному веденню галузі тваринництва.

Землі господарства представлені чорноземами, середня якість ґрунтів складає 63 бали.

Рельєф даного району — типова рівнина, перетнута ярами та балками, подекуди з заростями кущів та дерев.

Господарство має невисоку собівартість практично всіх видів зерна. Слід відмітити, що в агрофірмі досить низька собівартість зерна гороху та сої.

Починаючи з 2002 року корови м’ясного стада отримували звичайні раціони для сухостійних та корів, що перебували на І стадії лактації з телятами на підсосі. їм двічі на добу завозять на кормові столи корівників сіно злаково-бобове, трохи пізніше — сінаж віко-вівсяний (з ранку), в обід згодовують сумішку концентрованих кормів, потім завозять кормову солому і знову сінаж (під вечір).

Оскільки якась частина корів у цей час знаходилася в сухостійному стані, а інші вже годували молоком телят, які щойно народилися, то раціон корів за набором кормів був однаковий, а споживали тварини різні корми фактично за принципом «до схочу» (крім сіна та концентрованих кормів).

В раціоні кількість спожитих кормів розрахована в середньому за добу на І корову за період з січня по березень, тобто до того часу, коли всі тільні м’ясні корови отеляться. З квітня в раціон м’ясних підсисних корів замість сінажу вводиться силос кукурудзяний, закладений з рослин, що були на початку стадії воскової стиглості зерна.

Підсисні телята в обладнаних станочках для підгодівлі отримують якісне сіно і суміш концентрованих кормів з добавками кухонної солі та дифтореного фосфату. Вони також споживають сінаж, силос та інші корми з кормового столу для корів. Після виходу телят разом з коровами на пасовище їм і згодовують просту кормову суміш відходів злаково-бобового зерна, в яку додані кухонна сіль та дифторений фосфат.

Раціон м’ясних корів в літній період безумовно коливається за кількісним складом упродовж пасовищного періоду, оскільки корів та телят в різні календарні строки (крім пасовища та концентрованих кормів) підгодовували різною зеленою масою, силосом та соломою. Слід зауважити, що в господарстві, якщо виникали складнощі із забезпеченням худоби кормами в пасовищний період, була здійснена спроба як можна менше втратити.

У агрофірмі досить стабільним є виробництво яловичини за рахунок вирощування та відгодівлі молодняку симентальської породи, а також завдяки розведення великої рогатої худоби м’ясної породи лімузин .В господарстві створені такі організаційні умови, за яких всі робітники тваринницьких ферм повинні ощадливо втрачати корми і отримувати певну продуктивність (яка розраховується фахівцями агрофірми). Заробітна плата тваринників у господарстві поставлена у пряму залежність від кількісних та якісних характеристик продукції тварин різних видів, напрямів продуктивності і для певних виробничих груп. Наразі м’ясне скотарство забезпечує прибуток і рентабельне виробництво м’яса, а за рахунок органічних добрив сприяє підвищенню родючості ґрунтів.

Баланс та структуру земельних угідь наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Розмір та структура земельних угідь

На території господарства проживає біля 800 чол., із них 290 пенсіонерів. В агрофірмі на умовах найму працює 189 чол. Із числа працюючих в господарстві 53% складають люди у віці від 40 до 60 років, 37% люди у віці від 18 до 40 років, 10% складають працюючі пенсіонери. Розподіл робітників за сферами діяльності виглядає таким чином: рослинництво-36%, тваринництво-37%, управління-18%, допоміжні галузі-5%, соціальна сфера-4%.Основними товарними культурами рослинництва в господарстві є цукровий буряк (26,9−31,3%) та зернові культури (20,8−32%). В цілому товарна продукція рослинництва за останні 3 роки складала 57,6−64%.

Основні характеристики виробництва продукції тваринництва наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Динаміка поголів'я та продуктивність худоби

Аналіз даних в таблиці 4 свідчить про зменшення поголів'я великої рогатої худоби у 2007 р. порівняно з 2005р. на 69,7%., збільшення поголів'я свиней на 103,4%, зменшення виходу телят — на 98,8%. збільшення виходу поросят — на 115,0%, але необхідно відмітити збільшення виробництва молока на 100га с. — г. угідь — на 137,2%. виробництва м’яса на 100 га с. — г. угідь — на 140,2%.

Дані про собівартість продукції та динаміку витрат кормів наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Динаміка витрат кормів, собівартості продукції та рентабельності виробництва

Аналіз даних, наведених в таблиці 5 свідчать про збільшення показників 2007р. порівняно з 2005р.: витрати кормів на 1 ц молока — на 106,3%, зменшення приросту великої рогатої худоби — на 98,1%, збільшення приросту свиней — 106,2%. Однак необхідно звернути увагу на збільшення таких показників: собівартості 1 ц молока — на 113,3%, собівартості приросту великої рогатої худоби — на 100,7%, рентабельність виробництва молока знизилась на 84,5%, приросту великої рогатої худоби знизилась на 99,1%, приросту свиней — на 90,3%.