Матеріали і методи досліджень

Матеріалом досліджень служили високоінбредні лінії Drosophila melanogaster дикого типу та з маркерами по Х-хромосомі. Опромінення проводили на апараті РУМ 11 потужністю дози 300 Р/хв; сумарні дози становили 3 Гр, 10 Гр та 30 Гр.

Для врахування спонтанних та індукованих РО мутацій в Х-хромосомі використовували самок зі зчепленими Х-хромосомами C (1)DX, y w f /Y. Аналізували потомків 1−5 поколінь. Частоту виникнення домінантних летальних мутацій (ДЛМ) визначали за співвідношенням кількості яєць з пізніми ембріональними леталями до загальної кількості проаналізованих яєць [Ватти, Джапаридзе, 1980]. Фертильність самок визначали на основі аналізу розвитку від індивідуальних схрещуваннь 1 самки з 5 самцями.

Активність фенолоксидази визначали за Мітчелом [Mitchell, 1966]. Реакційна суміш містила 0.3мМ розчин ДОФА в 0.1М фосфатному буфері (рН 6.3) та гомогенат. Проміри вели при 30⁰С на протязі 6 хв при 475 нм на спектрофотометрі СФ₂₆. Концентрацію білку в гомогенатах визначали за методом Лоурі [Lowry, 1951].

Дослідження спектру електрофоретичних фракцій фенолоксидази проводили згідно з модифікованою методикою Лемлі [Laemmli, 1970] в пластинах поліакриламідного гелю. Для активації проферменту гелі після завершення електрофорезу інкубували в інкубаційній суміші, яка складалася з 0.1М фосфатного буферу, рН 6.3, та одного із спиртів: метанолу, етанолу чи 2-пропанолу у співвідношенні 1:1. Гелі відмивали та інкубували в 0.1М фосфатному буфері, рН 6.3, який містив ДОФА.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми Statistica 5.0.