Освітній портал MyReferatik

Аудит ефективності бюджетних програм у системі управління державними фінансовими ресурсами

У світовій практиці вже давно є така форма контролю, як аудит ефективності. Метою аудиту ефективності є оцінка досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Це форма контролю, яка являє собою сукупність дій зі збору та аналітичної обробки статистичних і звітних даних матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення фактів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. Створення та розвиток аудиту ефективності виконання бюджетних програм в Україні є предметом дослідження таких вчених та фахівців практики, як М.В.Бариніна-Зарікова, С.Левицька, А.В.Мамишев, Н.І.Рубан, І.Б.Стефанюк,. Оскільки кошти, які спрямовані на реалізацію програм є вкрай обмеженими, така форма контролю є найбільш вдалою для використання на теренах нашої держави. Наприклад, за розрахунками фахівців Держкомзему, реальна потреба програм у коштах на період
2000-2002 років обчислювалася 490,1 млн. грн. Фінансування за рахунок державного бюджету, затверджене на три роки, становило 122,6 млн. грн., а фактично було надано 69,4 млн. грн.. Тобто на дану програми порівняно із затвердженими обсягами було виділено 57%, а порівняно з потребами – лише 14% обсягу фінансування. В Бюджетному кодексі визначено, що бюджетна програма – це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
У теперішній час існують загальні негативні тенденції у виконанні програм державного бюджету, що заважають громадянам отримувати якісні та повноцінні соціальні послуги. Так через нечітке визначення цілей та результатів, яких необхідно досягнути за кошти програми, відсутність зворотної звітності про результати, головні розпорядники не прагнуть досягти максимального результату за найменших витрат, тобто їх ефективність є незначною. Крім того, до програми залучається велика кількість виконавців та об’єктів фінансування, що призводить до розподілення між ними ресурсів у незначних сумах, а отже не забезпечує їх концентрацію та негативно впливає на кінцевий результат. Практично не використовується в системі контролю обмін інформацією між державними органами, причетними до виконання бюджетних програм, відсутня достовірна база для планування, щодо резервів поповнення дохідної частини. Проведені дослідження свідчать, що контроль використання коштів за цільовим призначенням з боку ДКРС здійснюється, але суттєвою практичною проблемою є визначення економічної ефективності виконання бюджетної програми, яка передбачає порівняння альтернативних варіантів, розрахованих на основі їх вартості та результатів здійснення. У цьому випадку застосовується таке поняття як оцінка вартості ефективності, і використовуються два основних критерії: економічність (той самий вихід за менших витрат) та ефективність (максималізація співвідношення між спожитим фактором та виходом). Зазначене повинно бути здійснено із залученням методів фінансового аудиту.
Таким чином, при оцінці ефективності виконання бюджетної програми доцільно поєднувати аудит ефективності та фінансовий аудит, з метою отримання показників, які необхідні для визначення якості виконання бюджетних програм.