Вступ
1 1 Загальні уявлення про морське середовище.....
1.1 Сучасні тенденції використання морського середовища..
1.2 Основні риси природи Світового океану...
1.3 Особливості морських екосистем.....
1.4 Процеси, що протікають в морських екосистемах
2 Природні ресурси Світового океану
3 Особливості екосистеми Чорного моря
3.1 Основні компоненти чорноморської екосистеми.....
3.2 Сучасні проблеми екосистеми Чорного моря...
4 Лимани і гирлові зони Північного Причорномор’я....
4.1 Сучасний стан екосистеми нижнього Дністра
і Дністровського лиману.....
4.2 Естуарна область Дунаю
5 Ненавмисне вселення чужорідних водяних організмів з баластними водами суден....
5.1 Вивчення інтрузії водяних організмів (на прикладі акваторії Одеського порту)..
5.2 Оцінка і зниження ризику занесення небезпечних водяних і патогенних організмів з судновими баластними водами: біологічний і судноплавний аспекти проблеми..
6 Мінімізація антропогенного навантаження і раціональне використання морського середовища.....
6.1 Днопоглиблення і дампінг ґрунту.......
6.2 Розрахунок збитку, завданого водному середовищу і біологічним ресурсам..
7 Забруднення морського середовища нафтою і нафтопродуктами
7.1 Основні джерела надходження нафти і нафтопродуктів в Світовий океан
7.2 Закономірності трансформації нафтопродуктів в шельфовій зоні
7.3 Вплив нафтопродуктів на гідробіонти
Умовні скорочення....
Література...

Вступ

Світові тенденції розвитку використання морського середовища спричинили необхідність викладання спеціальних дисциплін, пов’язаних з дослідженням цього питання. Економічні процеси та явища, що характеризують стан і розвиток використовування морського середовища як важливого об’єкта господарської діяльності, формулюють предмет дисципліни. В процесі вивчення курсу висвітлюються і розглядаються основні питання цієї теми.
Багато наук вивчають морське середовище; серед них метеорологія, океанологія, геоморфологія, гляціологія і кліматологія. Кожна наука розглядає спеціальний аспект середовища і намагається окреслити специфічні проблеми, пов'язані з особливостями дисципліни. Так, метеорологи вивчають умови, що існують на поверхні суші і океану, і намагаються вивчати рух атмосфери. Фізики моря, розглядаючи існуючі атмосферні умови, намагаються вивчати рухи океану. Гідрологи намагаються передбачити запаси води в річках, озерах і підземних потоках за даними вимірювань опадів.
Але природа не визнає меж різних дисциплін. Процеси, що стабілізують в місці існування умови, сприятливі для життя, виходять за межі яких-небудь окремих областей знань. Розвиток організмів на Землі управлявся фізичними умовами місця існування.
У міру вивчення чинників, які стабілізували середовище на Землі, стане ясно, що океан відіграє основну роль. Він пом'якшує кліматичні коливання і надає стабілізуючої дії, оскільки його розміри дають можливість адсорбувати величезну кількість тепла і хімічних речовин незалежно від змінення умов на поверхні Землі. Одна з причин підтримки життя – переважання на Землі моря над сушею. У той час, коли річки і озера легко забруднюються, розміри океану дозволяють в ньому зберегти життя.
Термін «Світовий океан» ввів в науку радянський океанограф Ю.М. Шокальський. Під цією назвою він мав на увазі сукупність тієї водної оболонки Земної кулі, головною особливістю якої є солоність. Ці солоні води, що істотно відрізняються від прісних вод суші, стали виділяти в самостійну оболонку, звану іноді «галосферою». Її головною ознакою є високий рівень мінералізації – до 3,5% або 35 г/кг розчинених речовин. Оскільки Світовий океан (галосфера) обмінюється речовиною і енергією з іншими середовищами, його розглядають як відкриту динамічну систему. Процесам обміну в Світовому океані властиве саморегулювання, направлене на підтримку природної рівноваги.
Проте сучасний рівень виробничої діяльності людей здатний порушити рівновагу, що склалася, а це може призвести до негативних для людини наслідків.