Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Загальні уявлення про канцерогенну дію потенційно-токсичних хімічних речовин.
1.1.Канцерогенез. Канцерогени. Принципи класифікації канцерогенних речовин. 4
1.2.Характеристика канцерогенної дії хімічних сполук. 5
1.2.1. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. 5
1.2.2. Ароматичні азосполуки. 7
1.2.3. Ароматичні аміносполуки 7
1.2.4. Нітрозосполуки та нітраміни. 8
1.2.5. Метали, металоїди, азбест 9
1.2.6. Природні канцерогени. 10
1.2.7. Онкогенна дія полімерних металів. 10
1.3.Молекулярно- біологічні механізми дії хімічних канцерогенів. 12
1.4.Модифікуючий вплив хімічних факторів навколишнього середовища на канцерогенез. 15
1.5. Дослідження впливу онкогенних факторів на біоценози. 16
1.6. Загальні принципи дослідження бластомогенної активації потенційно- токсичних хімічних речовин. 18
1.7. Сучасні підходи до вивчення дії канцерогенних сполук, що розробляються молекулярною епідеміологією 19
Розділ 2. Актуальні проблеми сьогодення стосовно питання професійного раку.
2.1.Виробничі канцерогени та здоров‘я населення 21
2.2.Стан вивчення розповсюдження професійного раку у розвинених країнах та в Україні 26
2.3.Основні етапи у підході до регламентування канцерогенів. Сучасний стан цієї проблеми на Україні. 27
2.4.Проблема оцінки канцерогенного ризику впливу хімічних забруднень навколишнього середовища. 29
Розділ 3. Сучасний стан проблеми профілактики онкозахворювань.
3.1.Проблеми профілактики раку. 29
3.2. Деякі аспекти індивідуальної схильності до раку у світлі задач онкологічної профілактики. 31
Висновки.
Список використаної літератури.
Додатки 45

Уривки

У багатьох розвинених країнах, насамперед, США, Великобританії, Японії, Швеції, Данії, Бельгії, Італії та інших, проводиться вивчення розповсюдження професійного раку. За останні 10-15 років число видів цих захворювань майже подвоїлося. Згідно з підрахунками епідеміологів та урядових організацій у Великобританії до 5% всіх онкологічних захворювань приходиться на долю професійного раку. За даними МОП оцінки розповсюдження цих захворювань базуються на результатах епідеміологічних досліджень і мають коливання в різних країнах з урахуванням їх науково-технічного розвитку, масштабів використання онконебезпечних технологій та речовин тощо, від 1 до 40% всіх випадків раку. На рівні ЄЕС, МОП прийнято ряд конвенцій, що стосуються заборони використання канцерогенних речовин, з впливом яких зв'язується розвиток злоякісних пухлин професійного генезу.
Достовірність оцінок розповсюдження професійного раку в різних країнах та масштаби цього явища залежать від наявності та досконалості національних канцер-реєстрів, конфіденційності тієї чи іншої медичної інформації, системи обліку та врахування професійного маршруту працівників, стану медичного страхування тощо. В той же час, зважаючи на масштаби розповсюдженості професійного раку та відповідні прогнозні оцінки (у США в недалекому майбутньому за оцінками Bridport et al (1985) питома вага професійного раку може досягти 20-38% від усіх онкозахворювань), облік. реєстрація, первинна профілактика, законодавче регулювання боротьби з професійними новоутвореннями є одним з напрямків боротьби з раком взагалі.
В Україні дослідження в галузі вивчення професійного раку ведуться фрагментарно, відсутня державна система обліку та реєстрації злоякісних новоутворень професійного генезу, що стримує заходи по їх первинній профілактиці. Кроме того, в Украине отсутствует необходимое количество технических средств для диагностики рака, в частности, МРТ аппаратов. Сложившиеся условия в стране требуют сокращения финансирования с государственного бюджета, и в том числе медицинских учреждений.
Сьогоднішній стан обліку та реєстрації онкологічних хворих у зв'язку з неповнотою даних, що вносяться до "Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення" (форма № 090/0); "Контрольної карти диспансерного спостереження хворого на злоякісне новоутворення" (форма №030-6/0) та іншу медичну документацію (форми №027-1/0, №27-2/0, №030-6) і стосуються не тільки професійного маршруту, а навіть основної професії, не дозволяє аналізувати онкозахворюваність під цим кутом зору. Тому на загальнодержавному рівні поки що не може бути створена ефективно діюча система заходів по зменшенню канцерогенного навантаження на працююче населення, зокрема в канцерогенонебезпечних виробництвах, а звідсіль і система оперативного прийняття відповідних управлінських рішень. У той же час внесення до системи канцер-реєстрів інформації, що стосується поточної роботи людини на канцерогенонебезпечних підприємствах у контакті з канцерогенними речовинами та факторами, в значній мірі могло б сприяти первинній профілактиці раку шляхом заходів технологічного, технічного, санітарно-гігієнічного, соціально-економічного та іншого плану.
Такий неповноцінний стан обліку призводить до підтримки низького рівня онкологічної грамотності і настороги не тільки лікарів загальнолікувальної мережі, а й лікарів-онкологів; низького охоплення активної частини населення профілактичною медичною допомогою, про що, насамперед, свідчить і неефективність системи профоглядів, при якій на сьогодні виявляється лише 15,8% онкологічних хворих, у тому числі навіть з візуальними локалізаціями пухлин (12-36%).
Відповідного вдосконалення на основі нових наукових даних потребує також "Список профзахворювань..." (у частині 7 "Новоутворення"), затверджений МОЗ, Мінсоцзахистом та Мінпраці України спільним наказом від 2.02.95р. №23/36/9. Гармонізація його з Державним клінічним канцер-реєстром у частині переліку виробництв, виробничих процесів, речовин та продуктів, канцерогенних для людини, дала б змогу вдосконалення не тільки системи своєчасного надання профілактичної та лікувальної допомоги, а й відповідної системи пільгового та пенсійного забезпечення.