| Головна » Реферати » Реферати 1 курс » Історія України |
Дисидентський рух
У 60-70-х роках в середовищі творчої інтелегенції, активизувався дисидентский рух. Творча молодь все частіше почала виступати з творами, у яких критикувалися політика уряду та основні принципи суспільного життя. Все це почалося під галосами боротьби за права людини, за свободу творчесті, за більш широкий обмін думками з представниками заходу. Дисиденство великою мірою виросло з дестаналізації, з послаблення “паралічу струху”, що їх розпочав Хрущев. Перші прояви дисидентства мали місце наприкінці 50-х – на початку 60-х років, коли на Західній Україні було організовано кілька невеликих таємних груп. Виділялася серед них так звана “Група юристів” на чолі з адвокатом Левком Лук”яненком. Вона закликала до здійснення законного права України на вихід із Радянського Союзу. Після виявлення цих груп їхніх учасників на закритих процесах було засуджено до тривалих термінів ув”язнення. Побоюючися, щоб події не вийшли з-під контролю, Кремль вирішив ударити по дисидентському рухові в усьому Радянському Союзі. Наслідком цієї політики на Україні став арешт наприкінці 1965 р. близько двох десятків тих, хто протестував особливо голосно. Щоб залякати інших, власті вирішили судити дисидентів відкритим судом. Проте ця тактика бумерангом ударила по них самих, викликавши ще сильніші протести й опозицію. Побувавши на цих процесах у Львові, молодий журналіст і відданий комуніст Вячеслав Чорновіл написав “ Записки Чорновола” – збірку документів, що викривали свавільні, протизаконні й цинічні маніпуляції властей правосуддям. Свободо любиві твори, розповсюджувалися в списках, їх передавали на Захід, друкували за рубежем. Не згоду з існуючим ладом почали висловлювати Віктор Некрасов (лауреат Сталінської премії “В окопах Сталінграда”), Микола Руденко (автор романа “Остання шабля”, колишній редактор журнала “Вітчизна”) та інші. Серед молодих, ці теорії поділяли Ліна Костенко(автор роману “Маруся Чурай”), Василь Стус (аспірант інстітута літератури), Василь Симоненко (м.Черкаси), Вячеслав Чорновіл, Іван Драч, Дмитро Павличко, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Вінграновский, Ала Горська. Особливо активізувалася ця робота, коли Іван Дзюба написав статью “Інтернаціоналізм чи русофікація?”. Влада провела арешти (Анатолій Марченко, Олексій Тихий, та інші.). Був заарештован Вячеслав Чорновіл. З протестами в республіканському будинку кіно, на захист рижесера Параджанова виступили Стус та інші. Це активизувало арешти. В знак протесту, оголосив голодовку і помер а таборі Василь Стус. Слід відзначити, що дисидентский рух не набув широкої підтримки на Україні. Але процес демократизації наростав. За молодих вступилися академік Сахаров, Олесь Гончар, зарубіжні діячі культури. Потім активисти дисидентського руху об”едналися в так званий рух “за перебудову”, який згодом переріс просто в рух, активної політичної сили на початку 90-х років. В наслідок дисидентського руху, посилення критичних настроїв, проти існуючої влади, відбулися події 90-91-х років, коли влада перейшла в руки демократів, було оголошено назалежність України, і почалося будівнцтво нової, сучасної держави. | |
Інформація про реферат
Повна інформація про роботу
доповідь "Дисидентський рух" з предмету "Історія України" можна скачати безкоштовно. Теги роботи: Дисидентський. Робота опублікована в 09:39 її автором (Сергій). З моменту опублікування роботи її переглянуто 740 та скачано 28 раз(ів). Коментарі щодо роботи залишили 0 відвідувачів. Для того, щоб оцінити роботу, натисніть на відповідну кількість зірочок
Коментар автора роботи
Сергій...
Роботу писав самостійно, детально розкрив тему в цілому, вимогливий викладач оцінив на 100 балів. Користуйтеся...