Будуємо графік попиту та сукупного виторгу монополії (графік 1), позначаю зони еластичності. Визначаю, за якого значення еластичності монополіст максимізує сукупний виторг і розраховую коефіцієнт еластичності в точці максимуму TR для даної фірми.
Використовуючи два методи аналізу, креслю графіки TRTC та MRMC (графіки 2 і 3), позначаю на графіку 3 точки оптимального для монополії обсягу випуску продукції (Qm), монопольної ціни (Pm).
Визначаю рівень виробництва і прибутків за умови, що монопольна фірма здійснює досконалу цінову дискримінацію.
Порівнюю графічно і описую рівні випуску, рівноважні ціни і економічні прибутки в умовах чистої конкуренції, чистої монополії та монополії з досконалою дискримінацією ( за графіком 3).
1) умови чистої конкуренції
Pk=45
Qk=7.5
EPk=( Pk-ATC) Qk=45

2) умови чистої монополії
Pm=62
Qm=5.2
EPm=( Pm-ATC) Qm=119.6

3) умови монополії з досконалою ціновою дискримінацією
Pd=125
Qd=6
EPd=( Pd-ATC) Qd=523.8

Фірмі варто функціонувати в умовах монополії з досконалою ціновою дискримінацією, тому що фірма має найбільший економічний прибуток. EPd=523.8
Визначаю величину суспільних втрат від монопольної влади.
Порівнявши параметри рівноваги конкуренції галузі і монополії за одного й того ж попиту споживачів, переконуємось, що за умов монополії ціна товару вища, а обсяги його виробництва менші, ніж за умов досконалої конкуренції, отже, монополія веде до суспільних втрат. Чиста втрата надлишку для суспільства становить суму площ трикутників А і В. Величина, задана трикутниками (А+В) є безповоротними втратами суспільства, що виникають внаслідок монопольної влади. Це та ціна, яку суспільство платить за неефективний розподіл ресурсів монополією. Соціальні втрати, пов’язані з монополією (А+В) – це альтернативні витрати, загальна вигода суспільства, яка приносить в жертву через скорочення виробництва до монопольного рівня.
S∆A=1/2(Pm-Pk)(Qk-Qm)=19.55
S∆B=1/2(Pk-P1)(Qk-Qm)=10.35
S∆A+∆B = S∆A + S∆B = 29.9