| Головна » Реферати » Реферати 5 курс » Безкоштовні реферати |
Ландшафтознавство та охорона природи
Зміст
Вступ.....4
1. Теоретична частина. Загальні відомості .5
2. Основна частина...10
2.1. Підготовка фрагменту топографічної карти..10
2.2. Складання аналітичної ландшафтної карти форм рельєфу..13
2.3. Складання аналітичної ландшафтної карти стрімкості
схилів.....16
2.4. Складання аналітичної ландшафтної карти експозиції
схилів.....18
2.5. Складання аналітичних карт ґрунтового покриву і рослинності.21
3. Складання синтетичної ландшафтної карти23
Висновки……………………………………………………………..29
Література……….
ВСТУП
Хочешь реально похудеть? Видеопортал лучшего тренера по похудению в Украине тебе в этом поможет. А с помощью раздела каталог женских сайтов ты найдешь отличные вечерние и свадебные платья, купальники или белье и другую женскую одежду. Для каждой фирмы из каталога женских сайтов прикреплена контактная информация.
Ландшафтознавство та охорона природи – це наука про географічну оболонку, яка включає в себе частину гідросфери, літосфери, атмосфери та біосфери. Ландшафти утворюються внаслідок взаємодії ландшафтоутворюючих факторів та процесів і складаються із компонентів. Формування ландшафтів відбувається за певними закономірностями і характеризуються динамікою та еволюцією процесів свого розвитку.
На відміну від природних антропогенні ландшафти формуються внаслідок дії людини. Вважається, що формування антропогенних ландшафтів – це розробка моделі майбутнього землекористування. Ефективність таких моделей визначається їх адекватністю сучасним уявленням про закономірності формування природних ландшафтів.
Картографування як один із методів вивчення явищ в значній мірі притаманний ландшафтознавству. У процесі складання аналітичних та синтетичної ландшафтних карт закріплюються теоретичні знання про фактори та процеси ландшафтоутворення, компоненти ландшафтів і основні закономірності формування природних ландшафтів, а також вивчення особливостей динаміки та еволюції як природних, так і антропогенних ландшафтів.
Мета та задачі: закріпити теоретичні знання про фактори та процеси ландшафтоутворення, компоненти ландшафтів, основні закономірності формування природних ландшафтів, класифікації та районування. У процесі виконання розрахунково-графічної роботи студент повинен отримати практичні навики складання ландшафтних карт і легенд до них для ландшафтних карт різного таксономічного рангу взагалі і найдрібнішого зокрема.
Для виконання роботи студент отримує завдання від викладача у вигляді фрагмента топографічної карти у масштабі 1:10000. За бажанням студент може самостійно запропонувати такий фрагмент (майбутня дипломна робота, місце працевлаштування тощо).
Уривки
Картографування – один із методів представлення кількісної і якісної характеристики значних просторів. Можливі два способи зображення географічного комплексу на одній карті – аналітичний і синтетичний. Суть першого способу полягає в тому, що на карту наносяться окремо, за допомогою самостійних знаків, різні географічні компоненти: рельєф, ґрунти. рослинний покрив і ін. Всі ці компоненти переносяться з окремих галузевих карт на одну карту. Такі аналітичні карти мають певний науковий інтерес, оскільки вони наочно відображають просторові співвідношення різних компонентів географічного комплексу, їх взаємну приуроченість і тим самим можуть служити одним із засобів аналізу географічних закономірностей. Проте цьому способу картографічного зображення природного комплексу властивий ряд недоліків. Це, перш за все, трудність сприйняття природного комплексу через перевантаженість зображення безліччю окремих компонентів. У зв'язку з цим складним завданням є визначення межі конкретного комплексу. Через вказані причини аналітичний спосіб складання ландшафтних карт не може мати універсального значення. Такі карти у ряді випадків складаються як допоміжні для географічних досліджень.
Перспективнішим більшість ландшафтознавців вважають складання синтетичних ландшафтних карт, тобто нанесення на карту самих географічних комплексів того або іншого рангу. При цьому виконується їх об'єднання у види, типи і т.д. відповідно до таксономічної системи ландшафтних одиниць. Таким чином, об'єктами зображення на синтетичних ландшафтних картах є не різні географічні компоненти, а їх комплекси, відображені в одній системі умовних позначень. Кожне умовне позначення синтетичної ландшафтної карти відповідає видам, типам і іншим класифікаційним підрозділам ландшафтів аж до урочищ або фацій. Таку карту можна віднести до типологічних.
Порівняно з аналітичною картою, типологічна або синтетична ландшафтна карта має багато безперечних переваг. Це і велика наочність, і економічність образотворчих засобів, відносна простота виконання і масового відтворення, і, головне, достовірно синтетичний характер.
Залежно від масштабу, об'єктами ландшафтного типологічного картографування можуть бути географічні комплекси різного порядку. Тобто ландшафтні карти можна ділити на групи за ознакою масштабу. У першому наближенні, вважають, що на великомасштабних картах можна зобразити фації і урочища, причому відображення фацій вимагає найбільш крупних масштабів (1:10 000 і більше). На середньомасштабних картах можливе зображення урочищ (із значним ступенем генералізації) і їх поєднань, які називаються «комплексами урочищ» або «місцевостями», а на дрібномасштабних картах – ландшафти. Різко розмежувати один від одного ці три основні групи і точно визначити, який граничний (мінімальний) масштаб допускає, наприклад, зображення фацій або урочищ навряд чи можливо, оскільки це залежить від характеру ландшафтів території, що зображається, і їх морфологічної будови (тобто від різноманітності морфологічних одиниць, їх переважаючих розмірів, форми, взаємного розташування і т.д.). Умовно можна приймати ландшафтні карти великомасштабними до М 1:100000; середньомасштабними – М 1:100 000 – 1:1 000 000 і дрібномасштабними (оглядові) – дрібніше 1:1 000 000.
Слід зазначити, що хоча ландшафти як таксономічну одиницю і не зображають на картах крупного або середнього масштабів, вони не можуть бути визначені за поєднанням контурів типових морфологічних одиниць. Разом з тим, встановлення для кожного масштабу одного основного об'єкту картування не повинне означати, що на одній карті не можуть бути представлені одиниці різних рангів. Так, наприклад, на дрібномасштабних картах разом з ландшафтами або точніше їх видами, типами і т. д., можливо і доцільно показати і деякі найбільш характерні типи урочищ, а на середньомасштабних – окремі типи фацій. Таким чином, здійснюється спадкоємність між картами різних масштабів.
Вступ.....4
1. Теоретична частина. Загальні відомості .5
2. Основна частина...10
2.1. Підготовка фрагменту топографічної карти..10
2.2. Складання аналітичної ландшафтної карти форм рельєфу..13
2.3. Складання аналітичної ландшафтної карти стрімкості
схилів.....16
2.4. Складання аналітичної ландшафтної карти експозиції
схилів.....18
2.5. Складання аналітичних карт ґрунтового покриву і рослинності.21
3. Складання синтетичної ландшафтної карти23
Висновки……………………………………………………………..29
Література……….
ВСТУП
Хочешь реально похудеть? Видеопортал лучшего тренера по похудению в Украине тебе в этом поможет. А с помощью раздела каталог женских сайтов ты найдешь отличные вечерние и свадебные платья, купальники или белье и другую женскую одежду. Для каждой фирмы из каталога женских сайтов прикреплена контактная информация.
Ландшафтознавство та охорона природи – це наука про географічну оболонку, яка включає в себе частину гідросфери, літосфери, атмосфери та біосфери. Ландшафти утворюються внаслідок взаємодії ландшафтоутворюючих факторів та процесів і складаються із компонентів. Формування ландшафтів відбувається за певними закономірностями і характеризуються динамікою та еволюцією процесів свого розвитку.
На відміну від природних антропогенні ландшафти формуються внаслідок дії людини. Вважається, що формування антропогенних ландшафтів – це розробка моделі майбутнього землекористування. Ефективність таких моделей визначається їх адекватністю сучасним уявленням про закономірності формування природних ландшафтів.
Картографування як один із методів вивчення явищ в значній мірі притаманний ландшафтознавству. У процесі складання аналітичних та синтетичної ландшафтних карт закріплюються теоретичні знання про фактори та процеси ландшафтоутворення, компоненти ландшафтів і основні закономірності формування природних ландшафтів, а також вивчення особливостей динаміки та еволюції як природних, так і антропогенних ландшафтів.
Мета та задачі: закріпити теоретичні знання про фактори та процеси ландшафтоутворення, компоненти ландшафтів, основні закономірності формування природних ландшафтів, класифікації та районування. У процесі виконання розрахунково-графічної роботи студент повинен отримати практичні навики складання ландшафтних карт і легенд до них для ландшафтних карт різного таксономічного рангу взагалі і найдрібнішого зокрема.
Для виконання роботи студент отримує завдання від викладача у вигляді фрагмента топографічної карти у масштабі 1:10000. За бажанням студент може самостійно запропонувати такий фрагмент (майбутня дипломна робота, місце працевлаштування тощо).
Уривки
Картографування – один із методів представлення кількісної і якісної характеристики значних просторів. Можливі два способи зображення географічного комплексу на одній карті – аналітичний і синтетичний. Суть першого способу полягає в тому, що на карту наносяться окремо, за допомогою самостійних знаків, різні географічні компоненти: рельєф, ґрунти. рослинний покрив і ін. Всі ці компоненти переносяться з окремих галузевих карт на одну карту. Такі аналітичні карти мають певний науковий інтерес, оскільки вони наочно відображають просторові співвідношення різних компонентів географічного комплексу, їх взаємну приуроченість і тим самим можуть служити одним із засобів аналізу географічних закономірностей. Проте цьому способу картографічного зображення природного комплексу властивий ряд недоліків. Це, перш за все, трудність сприйняття природного комплексу через перевантаженість зображення безліччю окремих компонентів. У зв'язку з цим складним завданням є визначення межі конкретного комплексу. Через вказані причини аналітичний спосіб складання ландшафтних карт не може мати універсального значення. Такі карти у ряді випадків складаються як допоміжні для географічних досліджень.
Перспективнішим більшість ландшафтознавців вважають складання синтетичних ландшафтних карт, тобто нанесення на карту самих географічних комплексів того або іншого рангу. При цьому виконується їх об'єднання у види, типи і т.д. відповідно до таксономічної системи ландшафтних одиниць. Таким чином, об'єктами зображення на синтетичних ландшафтних картах є не різні географічні компоненти, а їх комплекси, відображені в одній системі умовних позначень. Кожне умовне позначення синтетичної ландшафтної карти відповідає видам, типам і іншим класифікаційним підрозділам ландшафтів аж до урочищ або фацій. Таку карту можна віднести до типологічних.
Порівняно з аналітичною картою, типологічна або синтетична ландшафтна карта має багато безперечних переваг. Це і велика наочність, і економічність образотворчих засобів, відносна простота виконання і масового відтворення, і, головне, достовірно синтетичний характер.
Залежно від масштабу, об'єктами ландшафтного типологічного картографування можуть бути географічні комплекси різного порядку. Тобто ландшафтні карти можна ділити на групи за ознакою масштабу. У першому наближенні, вважають, що на великомасштабних картах можна зобразити фації і урочища, причому відображення фацій вимагає найбільш крупних масштабів (1:10 000 і більше). На середньомасштабних картах можливе зображення урочищ (із значним ступенем генералізації) і їх поєднань, які називаються «комплексами урочищ» або «місцевостями», а на дрібномасштабних картах – ландшафти. Різко розмежувати один від одного ці три основні групи і точно визначити, який граничний (мінімальний) масштаб допускає, наприклад, зображення фацій або урочищ навряд чи можливо, оскільки це залежить від характеру ландшафтів території, що зображається, і їх морфологічної будови (тобто від різноманітності морфологічних одиниць, їх переважаючих розмірів, форми, взаємного розташування і т.д.). Умовно можна приймати ландшафтні карти великомасштабними до М 1:100000; середньомасштабними – М 1:100 000 – 1:1 000 000 і дрібномасштабними (оглядові) – дрібніше 1:1 000 000.
Слід зазначити, що хоча ландшафти як таксономічну одиницю і не зображають на картах крупного або середнього масштабів, вони не можуть бути визначені за поєднанням контурів типових морфологічних одиниць. Разом з тим, встановлення для кожного масштабу одного основного об'єкту картування не повинне означати, що на одній карті не можуть бути представлені одиниці різних рангів. Так, наприклад, на дрібномасштабних картах разом з ландшафтами або точніше їх видами, типами і т. д., можливо і доцільно показати і деякі найбільш характерні типи урочищ, а на середньомасштабних – окремі типи фацій. Таким чином, здійснюється спадкоємність між картами різних масштабів.
Повна інформація про роботу
курсова робота "Ландшафтознавство та охорона природи" з предмету "Ландшафтознавство та охорона природи". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 06.05.2012 в 12:32. Автором даного матеріалу є Антон. З моменту опублікування роботи її переглянуто 406 та скачано 38 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.
Антон...
розрахунково графічна робота