Вступ
1. Українська Центральна Рада
2. Державний лад УНР
2.1. Організація центральноі влади
2.2 Організація місцевоі влади
2.3 Судова система
2.4. Законодавча діяльність Центральноі Ради
3. Останні дні Центральноі Ради і повчальні уроки
4. Гетьманська держава Павла Скоропадського
5. Західно - Українська Народна республіка
6. Директорія
7. Народження інституцій центральної влади
7.1. Організація діяльності ЦВК
7.2 Контрольні повноваження Центрального виконавчого комітету
7.3 Декрети під контролем
7.4. Катеринославський форум
8. ДЕРЖАВНІСТЬ І ПРАВО РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У 1917-1920-х РОКАХ
Висновки
Література
Додаток РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ АВТОНОМІЇ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД.

Вступ

Донедавна існувало два основних підходи у вивченні курсу історії держави і права України, що оформилися протягом 70-90-х років ХХ століття. Перший підхід поступово створювався зусиллями радянських ідеологів і полягав у тому, що б акцентуючи увагу на відсутність, у плині тривалого часу, української державності досліджувати не історію держави і права українського народу, а "суспільно-політичний лад і право на Україні". Найбільше яскраво ця тенденція проявилася в двотомній монографічній роботі "Історія держави і права Української РСР" (1987). Після проголошення незалежності цей підхід продовжував існувати. Так у "Історії держави і права України", виданої в Харкові в 1993 році за редакцією А.И.Рогожина, відзначається, що "предметом науки історії держави і права України є вивчення виникнення, розвитку і зміни типів і форм держави і права, а також державних органів і правових інститутів народів, що населяли і населяють територію України".
Другий підхід можна простежити в працях українських істориків і правознавців XIX століття - В.Антоновича, М.Грушевського, Ф.Давидовича, О.Кистяковкого. Він одержав свій подальший розвиток у працях українських фахівців 20-х років, що плідно працювали в Комісії з вивчення історії українського права. В даний час цей підхід визнається, але далеко не завжди строго дотримується більшістю авторів навчальних і наукових видань. Відповідно до нього предметом даної науки є вивчення як загальних закономірностей процесу виникнення і розвитку української держави і права, так і індивідуального, неповторного, що мало місце в Україні у визначений період її розвитку.
Розходження між підходами очевидні.
Перший з них припускає:
1)Вивчення держави і права України;
2) Вивчення, поряд з цим, права і почасти держави тих країн, до складу яких входила Україна коли в неї не було своєї державності.
Другий підхід припускає:
1. Вивчення, у першу чергу, держави і права України;
1. Вивчення відмінностей і особливостей права й адміністративного пристрою на території України в ті періоди історії, коли в неї не було власної державності, причому вивчення в контексті того, наскільки ці відмінності
і особливості були істотними для процесу майбутнього державного будівництва.
Саме 2 му підходу і присвячена дана курсова робота.
Слід зазначити, що зовсім аналогічні розбіжності проходять не тільки за курсом історії держави і права України. Якийсь повинна бути формулювання відповідної статті в Конституції? "Український народ" чи "народ України"? Кого вважати національною меншістю і скільки мов відносити до державних? Питання уже вирішений у даному конкретному випадку виникають знову і знову у всіх областях соціально-політичного життя.