Рак статевого члена

Рак статевого члена — відносно рідкісне злоякісне новоутворення, що вражає різні відділи пеніса (головка — 48%, крайня плоть — 20%, стовбур). У деяких випадках може мати місце поразка відразу декількох відділів. Захворювання розвивається зазвичай у чоловіків старше 40 років, у дітей — практично не зустрічається.

Малюнок 1. — Прояви захворювання:

Пухлини статевого члена бувають доброякісними і злоякісними, а також епітеліальних і не епітеліальних. Найбільш поширені доброякісні епітеліальні пухлини.

Рак статевого члена як правило зустрічається у чоловіків з необрізаної крайньою плоттю. До сприяючих чинників відносять фімоз, хронічні процеси запалення в області голівки статевого члена і крайньої плоті.

Починається рак статевого члена з невеликого за меланома статевого члена, величиною з метастазами в лімфовузли вогнища, який можна розглядати як рак, в ході розвитку захворювання пухлина вражає шкірні покриви, головку статевого члена і переходить на кавернозну тканину.

Причини.

Токсичний вплив продуктів бактеріального розкладання смегми на шкіру крайньої плоті і голівки статевого члена (фімоз, недостатня гігієна). Ймовірність розвитку раку статевого члена у обрізаних чоловіків значно нижче. Інфікування вірусом папіломи людини 16 і 18 типів.

Малюнок 2. — Пухлина Бушко-Левенштейна:

Малюнок 3. — Бовеноідний лез:

Симптоми.

Починається рак непомітно, як правило, з невеликою еритеми — плями червоного або рожевого кольору. Типова локалізація — голівка статевого члена, але може бути і на вінцеві борозенці і на стовбурі пеніса. Бляшка безболісна, не кровить, рідко заподіює дискомфорт на початкових стадіях хвороби.

Розростаючись, первинний осередок або поширюється вшир, або набуває вигляду горбка, шишкоподібне випинання або наріст у вигляді суцвіть цвітної капусти. На цій стадії характерний больовий синдром, а також кровотеча — як правило, через травми.

Збільшуються пахові лімфатичні вузли, з’являється дискомфорт при сечовипусканні, якщо рак локалізується під крайньою плоттю — виділяється смердючий гній.

Діагностика.

Діагностика раку полягає не тільки у виявленні захворювання, але і у визначенні стадії процесу і тому повинно бути максимально комплексним.

Діагностичний пошук включає:

• — клінічне обстеження (оцінюють розмір пухлини, її локалізацію, прояв інфільтрації навколишніх тканин);
• — лабораторна діагностика: проведення зіскрібка з поверхні новоутворення з метою цитологічного дослідження;
• — пункція збільшених або щільних лімфатичних вузлів.

Інструментальні методи:

• — УЗД дозволяє оцінити розміри, глибину проростання, стан лімфовузлів;
• — МРТ дозволяє отримати більш точні дані про проростанні пухлини (у порівнянні з УЗД);
• — КТ — володіє високою інформативністю при дослідженні лімфатичних вузлів (пахові, тазові).

Прогноз.

Рак статевого члена — захворювання, що вимагає постійного спостереження у лікаря навіть після успішного закінчення лікування, оскільки можливі рецидиви — пухлина повертається в 5−7% випадків після оперативного лікування і в 50% випадків після консервативної терапії.

За статистикою, без лікування протягом п’яти років від початку процесу вмирають 97% хворих.

Середня п’ятирічна виживаність після лікування — 50%, при цьому у хворих, прооперованих на ранніх стадіях прогноз краще — виживають до 80% і вище. Класифікація раку статевого члена Jackson:

• — I стадія раку статевого члена — пухлина обмежена головкою статевого члена або крайньої плоттю;
• — II стадія раку статевого члена — інвазія в стовбур або кавернозні тіла без йди віддалених метастазів;
• — III стадія раку статевого члена — пухлина, обмежена статевим членом з метастазами у пахові лімфатичні вузли;
• — IV стадія раку статевого члена — пухлина вражає сусідні структури, неоперабельні метастази в віддалені лімфатичні вузли.

Малюнок 4. — IV стадія раку статевого члена:

Класифікація раку статевого члена за системою TNM (T — характеристика пухлини; N — стан лімфатичних вузлів; M — наявність або відсутність віддаленого метастазування):

• — Тх — недостатньо даних;
• — То — первинна пухлина відсутня;
• — Тis — преінвазивного рак;
• — Тa — неінвазивна бородавчатий рак;
• — Т1 — має місце поширення новоутворення на сполучну тканину;
• — Т2 — має місце проростання губчастого тіла або печеристих тіл;
• — Т3 — проростання уретри і передміхурової залози;
• — Т4 — проростання сусідніх органів;
• — Nx — недостатньо даних;
• — N0 — немає ураження лімфовузлів;
• — N1 — метастази виявлені тільки в одному поверхневому лімфовузлі;
• — N2 — має місце ураження декількох поверхневих лімфовузлів;
• — N3 — вражені глибокі пахові або тазові л/в;
• — Мх — недостатньо даних;
• — М0 — віддалене метастазування відсутня;
• — М1 — є віддалене метастазування.

Стадії раку статевого члена:

• 0 — Tis або Tа:
  • — Nо;
  • — mо.

I — T1:

• — Nо;
• — mо.

II — T1−2:

• — NO-1;
• — MO.

III — T1−3:

• — NO-2;
• — MO.

IV — T4:

— ураження лімфатичних вузлів і наявність віддалених метастазів не має значення.

Лікування.

Лікування раку статевого члена увазі радикальне видалення пухлини і прагнення (по мірі можливості) зберегти пеніс. Таким чином, тактика лікування багато в чому визначається стадією захворювання і гістологічним характером самої пухлини («ступінь її злоякісності»).

Терапія може включати: хірургічне лікування:

• — скальпування статевого члена;
• — ампутація (часткове видалення статевого члена);
• — емаскуляція (повне видалення пеніса, мошонки і яєчок).

Хіміотерапія та променева терапія.

Комбіноване лікування (поєднання оперативного лікування з хіміота променевою терапією).