Вступ 3
1. Неправдиве алібі як форма протидії розслідуванню 4
2. Характеристика та форми алібі 9
2.1. Поняття та види алібі 9
2.2. Зміст неправдивого алібі 11
3. Методика і тактика розкриття неправдивого алібі 14
3.1. Способи створення неправдивого алібі 14
3.2. Психологічні ознаки неправдивої заяви про алібі 15
3.3. Методика і тактика дослідження алібі. 16
3.4. Тактика допиту підозрюваного і свідків 21
Висновки 25
Список використаної літератури 26

Вступ

Компанія Серпанок пропонує вражаючі екскурсії по львову, які Ви запам'ятаєте на все своє життя. Середньовічна площа Ринок, собор Св. Юра, оперний театр, латинський кафедральний собор Св. Марії, костьоли Св. Єлизавети - всі ці місця Ви можете відвідати, замовивши комплексний екскурсійний тур по Льовову.
Із проголошенням незалежності в Україні розпочався процес творення демократичної та правової держави. Реформування всіх сфер суспільних відносин спрямоване на подальшу перебудову нашої держави, зміну підходів до захисту прав, свобод та інтересів громадян. Одним із важливих аспектів реалізації цього напряму є підвищення ефективності правоохоронної діяльності щодо дотримання прав і законних інтересів людини, яка є учасником кримінально-процесуальних відносин.
Втілення у життя принципів об’єктивного розслідування з метою унеможливлення притягнення до відповідальності невинних полягає в дотриманні вимог закону щодо перевірки всіх доказів по справі, зокрема тих, що виключають участь конкретної особи у вчиненні злочину, одним із видів яких є доведене алібі. Своєчасна, повна та всебічна перевірка заяв про алібі як виду показань учасників кримінального процесу сприяє запобіганню необґрунтованим обвинуваченням та є гарантом об’єктивності розслідування.
Повідомлення алібі є одним із поширених засобів ухилення злочинців від кримінальної відповідальності за вчинені суспільно небезпечні діяння. Сучасна злочинність, що характеризується високим ступенем професіоналізму, використовує нові прийоми протидії розслідуванню злочинів. За відсутності рекомендацій з перевірки алібі підозрюваних та обвинувачених, слідчим доводиться здійснювати заходи на власний розсуд, що відповідним чином впливає на якість досудового слідства.
Метою даної роботи є визначення та аналіз тактики перевірки заяв про алібі при розслідуванні злочинів.
Задачами роботи є:
- визначення алібі як форми протидії розслідуванню;
- визначення поняття алібі взагалі та поняття неправдивого алібі зокрема;
- дослідження різних аспектів методики і тактики перевірки алібі.

Висновки

Таким чином, алібі є доказом невинності, засноване на тому, що запідозрене або звинувачене в скоєнні якого-небудь злочину особа у момент його здійснення знаходилася у іншому місці і, отже, не могло брати участь в цьому діянні.
Під суб'єктом алібі розуміється особа, в цілях доведення невинності якого висунуто алібі. Суб'єкт висунення і обгрунтування помилкового алібі - особа, що бере участь в реалізації даного прийому протидії. У ряді випадків вказані суб'єкти можуть збігатися (90% випадків), в інших випадках (10%) - вони різні.
Розглядуючи питання про дослідження алібі необхідно розгледіти стадії і структуру дослідження алібі. У зв'язку з отриманими свідченнями висуваються дві версії:
1) алібі реальне (має місце);
2) алібі надумано (помилково).
Діяльність по дослідженню алібі здійснюється по наступній схемі:
1. Проведення грунтовного, детального допиту заявника алібі з приводу місця, де він знаходився під час скоєння злочину
2. Побудова за цими свідченнями суб'єктивної уявної моделі ситуації, в якій опинилася допитана особа, її вивчення і виведення з неї висновків, які необхідно перевірити.
3. Розробка на цій основі плану перевірки і його реалізація.
4. Допит особи, що заявила про своє алібі, по питаннях, витікаючих з результатів виконаної роботи по перевірці його заяви, пред'явлення його в необхідних випадках для пізнання іншими особами (або навпаки), виробництво очних ставок з особами, свідчення яких розходяться зі свідченнями того, що перевіряється.
5. Побудова на основі отриманих даних фактичної (об'єктивною) моделі досліджуваної у справі ситуації, пов'язаної з алібі.
6. Здійснення порівняльного аналізу суб'єктивної і об'єктивної моделей і формування виводу про їх схожість або відмінність.

Список використаної літератури

1. Архів СВ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим за 2002-2006 рр.
2. Андреев А.С. Ложное алиби и криминалистические методы его разоблачения. – автореферат. Ростов-на-Дону, 2001 г.
3. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследование преступлений – М.: Юристь, 1996.
4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., Издательство БЕК, 1997.
5. Булычев С.М. Особенности тактики допроса обвиняемого, заявившего о своем алиби. // Место и роль органов внутренних дел в системе уголовной юстиции: материалы итоговой научной конференции слушателей. - Омск; Изд-во Ом. ВШМ МВД России, 1995 г.
6. Ветров Н.И., Ляпунов Ю.И. Уголовное право. Особенная часть: учебник. – М.: Новый юрист, 2004.
7. Гутнік К. В. Тактика викриття та подолання направдивих показань. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадського. Серия «Юридические науки». Том 19 (58), № 2. – 2006.
8. Молдован А.В., Молдован В.В., Міхеєнко М.М. Кримінальний процес України: підручник. – К.: Либідь, 1999.-
9. Иногамова-Хегай Л.В., Рарог А.И., Чучаев А.И. Уголовное право Особенная часть: учебник. – М.: КОНТРАКТ, ИНФРА-М, 2006.
10. Ищенко, Е.П. Криминалистика: курс лекций / E.П.Ищенко. — М.: ACT: ACT Москва: Контракт, 2008.
11. Кирсанов З.И. Роль криминалистических методов и средств в борьбе с противодействием выявлению и раскрытию преступлений // Организованное противодействие раскрытию и рассле-дованию преступлений и меры его нейтрализации. – М., 1997.
12. Князьков А.С. Криминалистика: Курс лекций / Под ред. проф. Н.Т. Ведерникова. - Томск Изд-во «ТМЛ-Пресс», 2008.
13. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков, щ 3-е изд.,перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2005.
14. Криминалистика: Учебно-методическое пособие /Под ред. Кривошеина. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 2005.
15. Лубин А.Ф., Журавлев С.Ю. Нейтрализация противодействия расследованию // Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. – Н. Новгород., 1995.
16. Справочник следователя / В.Н. Григорьев, А.В. Победкин, В.Н. Яшин, Ю.В. Гаврилин. – М.: Эксмо, 2008.
17. Юсупов В.В. Організація і тактика перевірки алібі у досудовому слідстві.// Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2007.