Вступ
Глава І Перші кроки незалежності
1. Зовнішня політика України в 90-і роки ХХ століття.
2. Міжнародне визнання України
3. Україна і країни СНД
4. Членство в НАТО
5. Україна і “далеке зарубіжжя”
6. Культурне співробітництво
Глава ІІ
Украина и Россия. Сучасний стан і перспективи взаємин
1. Політичні аспекти взаємовідносин Києва і Москви
2. Організаційне забезпечення Україно – Російського співробітництва
3. Стан договірно – правових відносин
4. Україно – Російські відносини в контексті регіональної інтеграції
5. Перспективи міжрегіонального співробітництва
6. Україно- Російські відносини в економічній сфері
7. Торгівля товарами
Глава III Україна - Європейський Союз:минуле, сучасне, майбутнє
Глава IV Українські пріорітети в геополітиці
Висновки
Література.

Вступ

Геополітичні фактори належать до тих реалій, що утворюють своєрідне "навколишнє середовище" кожної держави, яка прагне визначити свій політичний курс. Вони безпосередньо впливають на національні інтереси, вступають з ними у взаємодію. Усвідомлення національних інтересів, їх розуміння та зведення до злагодженої несуперечливої системи мусить бути за умови обов'язкового врахування сучасної геополітичної ситуації. Тільки тоді можливе чітке визначення національне державних цілей, обгрунтування пріоритетних завдань, правильного співвідношення питань стратегії і тактики в межах обраного політичного курсу.
У цьому процесі Україна як молода незалежна держава прагне до створення стабільної системи міжнародного регіонального співробітництва, здатної забезпечити її політичну й економічну безпеку. Це прагнення не лише стимулює інтеграцію України у світове співтовариство за рахунок розширення міжнародних контактів, а й сприяє зростанню її впливу в різних регіонах.
Геополітичне значення виникнення в Європі нової держави України важко переоцінити. Проголошена нею мета - стати міцною, незалежною, демократичною, без'ядерною державою - не тільки не суперечить принципам побудови нової Європи, але навпаки, з огляду на її геополітичні характеристики, найкращим чином узгоджуватиметься з ними.
Усвідомлення національних інтересів України надзвичайно важливе не лише для проведення послідовної та цілеспрямованої політики у відносинах з іншими країнами, а й для вироблення стратегії розвитку своєї державності. Науковий підхід до визначення нації та національних інтересів Української держави передбачає послідовне врахування суттєвих ознак та обставин розвитку української нації у процесі її генезису, аж до сьогодення. А відтак сучасну українську націю можна розглядати у двох значеннях. У широкому - як відкриту поліетнічну спільноту, що історично склалася на території України і усвідомлює себе як український народ, як спільноту громадян Української держави.
Це не суперечить більш вузькому розумінню української нації як етнічно однорідної спільноти людей української національності, що проживають як на території України, так і поза її межами (в діаспорі). Перше віддзеркалює переважно сферу відносин державності і громадянства, а друге - походження, виховання, культуру. При з'ясуванні конкретних національних інтересів повинні братися до уваги обидва визначення.
Дотримання зазначеного підходу у визначенні нації і, відповідно, національних інтересів, а також проведення належним чином національної політики дає змогу долати національну вузькість і обмеженість, створює необхідні умови для консолідації українського суспільства навколо ідеї національної держави, в якій поважатимуться права людини незалежно від її етнічної належності. Водночас це сприяє усвідомленню громадянами України національних інтересів як своїх власних. Останнє - важливий внутрішній аспект діяльності держави щодо формування громадянського суспільства, обстоювання національних інтересів, який водночас істотно впливає на ефективність функціонування системи національної безпеки.
Помилки у визначенні національних інтересів можуть призвести і призводять до загроз державній безпеці, національній злагоді і навіть створюють загрозу існуванню нації в цілому. А відтак Україна, розробляючи власну модель орієнтації у світовому просторі, мусить мати власний погляд на події в світі, на близьке і далеке оточення, з яким вона взаємодіє як самостійний суб'єкт міжнародних відносин.
Прийняття такої моделі всіма гілками державної влади та суспільством у цілому є необхідною передумовою входження України до світової цивілізації на рівноправних засадах і основою здійснення самостійної внутрішньої та зовнішньої політики. Відсутність такої моделі викликає зневажливе ставлення до країни, змушеної йти у фарватері політики іншої або інших держав. Змінити свій імідж як одного з регіонів колишнього СРСР і здобути авторитет самостійної європейської держави можна лише в процесі реалізації головного національного інтересу України - відродження і зміцнення власної державності, відтворення національної економіки, ідентифікації громадян як громадян України.