Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ 4
Розділ 1. Плата за ресурси як податковий збір 5
1.1. Особливості оподаткування використання ресурсів в Україні 6
1.2. Види платежів за ресурси 14
1.3. Роль платежів за ресурси в наповненні бюджету 18
Розділ 2. Особливості здійснення плати за ресурси в Україні 20
2.1. Збір за спеціальне використання лісових і водних ресурсів 20
2.2. Плата за землю та за користування надрами для видобування корисних копалин 28
Висновки 39
Список використаної літератури 42

ВИСНОВКИ

Отже, формування доходної частини бюджету є важливим видом діяльності будь-якої держави. Україна не є винятком. Процес приватизації державної власності і становлення ринкових відносин протягом останніх років суттєво змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, все більшого значення набувають податкові методи акумуляції їх. Податки стають не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стають засобом забезпечення соціальної сфери. Певне місце в цьому процесі займає і плата за використання ресурсів.
В Україні існують такі види платежів за ресурси: податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; рентні платежі;податок з власників транспортник засобів та інших самохідних машин і механізмів; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища, збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
У системі платежів за природні ресурси важливе місце належить платі за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Плата за воду справляється на підставі нового Податкового кодексу України.
За економічним змістом плата за використання лісових ресурсів виражає фінансові відносини держави з підприємствами, організаціями та населенням з приводу передавання у їхнє користування лісових ресурсів. Її, призначення – відшкодувати витрати держави на відтворення лісових угідь.
До складу плати за використання лісових ресурсів включається плата від пня, яку вносять лісозаготівельники за відпускання їм лісу на пні, вітровальну, буреломну деревину, виручка від продажу гілок, хмизу, кори, бересту, живиці, новорічних ялинок та інших другорядних лісних матеріалів і відходів лісозаготівель. Крім того, плата за використання лісових ресурсів містить суми, виручені від продажу лісогосподарськими розсадниками лісокультурного, декоративного, плодового та ягідного посадкового матеріалу, а також виручки від реалізації лісгоспами заготівельного насіння деревних, плодових і кущових порід та від продажу вилученого у лісопорушників лісу, безхазяйної деревини і лісопродукції.
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному законодавством.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Платниками плати за користування надрами є фізичні та юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; нерезиденти та їх постійні представництва, які здійснюють в межах території економічної зони видобування корисних копалин та використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збереження приро-дного середовища, а також для створення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів.
Серед головних чинників, які зумовили необхідність податкової реформи у нашій країні, це:
1) зміна форм власності, умов економічного розвитку та соціально-економічної організації суспільства, що створює об'єктивну основу для реформування податкової системи, визначає основні напрями та цілі податкової реформи, її глибину з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку країни, формує можливості реалізації наявного потенціалу її продуктивних сил;
2) закономірний суспільний розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати податкову систему і неможливості досягнути цього оптимуму. З розвитком суспільства змінюються критерії оптимальності податкової системи, що зумовлює необхідність постійного її вдосконалення;
3) зміна концепції оподаткування, яка, як правило, має відображати об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну пріоритетів держави. Податкова система формується під впливом цілого спектра політичних інтересів і поглядів різних структурованих груп населення, теоретичних шкіл і течій.
Прийняття нового Податкового кодексу має супроводжуватися розвитком системи ефективного оподаткування ресурсними платежами, це особливо потрібно в перехідні моменти, що пов'язані з поетапним її реформуванням. Завдяки розробленню системи організації оподаткування ресурсними платежами можливо збільшити податкові надходження від використання природних ресурсів в місцеві бюджети та змінити відносини на ринку, цим самим стимулювати ефективне і раціональне використання природних ресурсів.