Зміст1. Передмова
2. Чарівниця-сіль
3. Щоб шуба не зношувалась
4. Вироби із шкіри
5. Шкіра натуральна
6. Сумки
7. Замша
8. Догляд за замшевим взуттям
9. Догляд за джинсами
10. Вироби із шерсті
11. Догляд за шкіряною оббивкою
12. Флок
13. Трикотаж
14. Корисні поради по догляду за шкіряними меблями
15. Догляд за посудом
Передмова
Як швидко та ефективно вивести плямиЗнати, як можна позбавитися від плями, замало. Будь-який рецепт потребує попередньої перевірки на малопомітній ділянці тканини.
Виведення плями слід починати, захопивши невелику ділянку навколо неї тканиною, змоченою в очисному засобі, рухаючися до центру. Сліди після виведення плями зникнуть або зменшаться, якщо потримати тканину над парою. Щоб пляма від жиру не розповзалася, її краї посипають крохмалем.
Омега 3. ПНЖК- полиненасыщенные жирные кислоты. Рыбий жир в капсулах купить в Киеве и Украине.
Пляма від марганцівки зникне, якщо змочити її кисляком і залишити на 3-4 години.
Полотниною, попередньо змоченою у молоці, ви зможете видалити плями від чорнила, почистити клавіші музичних інструментів, дзеркало, рами картин.
Плями від фарби для волосся видаляються за допомогою розчину перекису водню з нашатирним спиртом чи розчином гідросульфіту (1 ч. л. на склянку води). Розчин підігрівають до 60оС і ваткою, змоченою у ньому, протирають пляму.
Після чищення речі обо-в'язково перуть у теплій воді з м'яким порошком.
Свіжі підпалення від праски на шовковій тканині можна видалити за допомогою питної соди, розведеної у воді до консистенції кашки. Отриману суміш наносять на пляму, дають їй висохнути, а потім вичищають щіточкою для одягу.
Ситцевий одяг, який швидко линяє, найкраще прати у відварі з пшеничних висівок. Кілька жмень покладіть у шматочок бавовняної тканини, опустіть у воду і поваріть 15 хвилин. Коли відвар трохи охолоне, у ньому можна прати виріб.
Чарівниця-сіль
Запаху риби чи цибулі легко позбутися, якщо помити руки водою, у якій розчинено щіпку солі.
Ванни, тази, протерті полотнинкою, просоченою сумішшю солі зі скипидаром, будуть як нові.
Дуже забруднені скло та кришталь також добре чистити сіллю.
Плями на скатерці від вина чи фруктового соку зникнуть, якщо їх відразу ж посипати сіллю, а потім випрати.
Килим і доріжки добре чистити губкою, змоченою концентрованим розчином солі.
Білизна буде блискучою, якщо до крохмалю додати щіпку солі.
Щоб сирі дрова розгорілися, киньте на них жменю солі.
Розпаровані капронові панчохи, що відрізняються відтінком, кип'ятять кілька хвилин у злегка підсоленій воді. Після цього вони стануть однакового кольору.
Квіти довго не в'януть, якщо додати до води щіпку солі.
Жир, особливо маргарин, не буде розбризкуватися зі сковороди, якщо її посипати сіллю.
Нарізана цибуля залишиться свіжою, якщо посипати її сіллю.
Яйця з надтріснутою шкаралупою не витечуть, а цілі - не потріскаються й добре чистимуться, якщо варити їх у солоній воді.
Щіпка солі зберігає свіжість молока; надає кращого запаху стравам з яблук; прискорює збивання сметани і яєчних білків для крему; поліпшує смак кави чи чаю.
Щоб щуба не зношувалась
• Синтетичне хутро можна прати в порошку або в шампуні. Прополоскавши шубу, закатайте її у простирадло, потім розправте і сушіть на плечиках.
• Нефарбоване хутро не терпить сусідства з фарбованим.
• Не вішайте шубу біля побіленої стіни - вапно псує хутро. Не сушіть мокре хутро на сонці чи над вогнем.
• Біле хутро добре чистити картопляним борошном, а для блиску протерти серветкою, змоченою в оцті.
• Натуральне хутро, що пожовтіло від часу, можна відбілити перекисом водню, додавши кілька крапель нашатирного спирту.
• Вироби з козлика миють холодною мильною водою, потім споліскують і сушать.
• Якщо ви хочете, щоб ваша шуба носилася довше і не втрачала привабливості, не вішайте сумку на плече або на руку.
• Жирові плями на хутрі виводьте щіткою чи ганчіркою, змоченою в очищеному бензині або у спеціальному розчині.
• Хутряні вироби треба час від часу очищати від пилу і бруду - витрушувати, провітрювати і висушувати на повітрі.
Вироби зі шкіри
Речі зі шкіри мають специфічний запах. Його можна позбавитися, посипавши їх на день меленою кавою. Щоправда, цей спосіб не підходить для виробів зі світлої шкіри, так як на ній кава залишає сліди.
Дуже тонку м’яку шкіру краще протерти сумішшю з рівних частин свіжого молока та скипидару, після чого змазати її безбарвним кремом та начистити до блиску щіткою.
Широкий шкіряний або лакований пояс не можна складати. Його прикріплюють за пряжку прищіпкою для білизни до натягнутого на внутрішніх дверцятах шафи шнурка або ж згортають у нетугий клубок.
Для того щоб зробити шкіряні вироби (чи то пальто, піджак, рукавиці, сумку, канапу, чи крісло) блискучими, рекомендується протерти їх чистою фланелевою ганчіркою, змоченою в злегка збитих яєчних білках.
Шкіра натуральна
Шкіра являється природним матеріалом, що має свої власні риси та нюанси. Кожна окремо взята шкіра володіє своєю власною структурою, візерунками, складками. Ось чому кожна шкіра унікальна та оригінальна. Це тепла частинка природи. З роками шкіра набуває патини та стає більш гарною.
Для чищення натуральної шкіри необхідно використовувати замшу або м’яку бавовняну тканину. Шкіра чиститься готовими миючими засобами з поміткою “спеціально для шкіри”, або миючим розчином (20г мила, що містить лугу, на 1 л дистильованої води), який необхідно нанести безпосередньо на шкіру, але так, щоб рідина не залишилась на поверхні. Універсальні миючі засоби і хімічні речовини можуть пошкодити шкіру. При чищенні уникайте сильного тертя, яке може привести до забивання пор і утворення блискучих плям.
Чищення необхідно здійснювати не тільки на забруднених місцях, але й на всій поверхні меблів.
Шкіра на любить надмірного перегрівання, пересушування та прямого сонячного проміння . Линяючи текстиль може фарбувати світлу шкіру. Шкіряні меблі зберігають приємні на дотик якості, якщо один чи два рази на рік обробляти шкіру засобом, призначеним для догляду за меблевою шкірою.
При транспортуванні, установці та експлуатації м’яких меблів уникайте ударів і механічних пошкоджень. Акуратно зніміть пакувальну плівку. Прим’ятості м’яких елементів і складки, які можуть виникнути при пакуванні виробів, розрівняйте рукою.
Сумки
Сумки з ненатуральної шкіри треба час від часу мити теплою водою з оцтом, а потім насухо витирати м’якою ганчіркою.
Дуже забруднені сумки добре мити з додаванням прального порошку для синтетичних тканин, після чого протирати їх чистою вологою ганчіркою і сушити при кімнатній температурі.
Замша
Час від часу замшеві вироби (перед усім комірці, рукава і кишені) треба чистити шматочком чистої прогумованої тканини або грубою губкою.
Прасують вироби із замші тільки з вивороту – через суху шовкову тканину, встановивши терморегулятор праски на мінімальну температуру. Після закінчення прасування виріб чистять щіткою.
Брюки (як і спідниці) із замші слід вішати тільки за пояс, щоб не утворювалися згини.
Заяложені згини на замшевому одязі можна потерти маленькою шліфувальною шкіркою.
Свіжу жирну пляму на замші треба посипати окисом магнію або зубним порошком і почистити м’якою щіткою.
Догляд за замшевим взуттям
Під час носки замша починає лисніти. Повернути їй колишній охайний вигляд можна, почистивши сумішшю теплого молока й соди (1 чайна ложка соди на склянку молока). Не менш ефективним є інший метод. Змішують 1/4 склянки нашатирного спирту й 1/2 склянки води. Залиснілі місця протирають ватяним тампоном, змоченим цією сумішшю, потім обмивають чистою водою й, нарешті, оцтовим розчином (1 чайна ложка оцтової есенції на 1 л води).
Замшеве взуття добре очищується, якщо його потримати над парою, а потім почистити спеціальною щіткою. Сильно забруднене замшеве взуття чистять мильною водою з додаванням кількох крапель нашатирного спирту. Після того як замша буде вичищена, її бажано обробити водовідштовхувальним препаратом.
Для чищення взуття із чорної замші застосовують також відпрацьовані стрічки друкарської машинки. Жирові плями із замшевого взуття видаляють бензином або присипають тальком, який через декілька годин очищають дротовою щіткою. Туфлі з коричневої замші добре чистити щіткою, змоченою в кавовій гущі, а коли підсохне - сухою щіткою.
Від вогкості на замшевому взутті з'являються негарні білісуваті плями. Позбутися їх важко, тому небажано користуватися замшевим взуттям у вологу погоду. Мокре взуття перед просушкою варто набити газетним папером і почистити щіткою. Якщо плями залишилися, їх обмивають теплою водою з милом.
А можна зробити так: взуття спочатку висушити, а потім почистити спеціальною дротовою або гумовою щіткою, яка розправляє ворс. Ворс розправиться краще, якщо потримати замшу над струменем пари, що б'є з носика чайника. Сильно заношені місця варто протерти ваткою, змоченою в нашатирі, а потім чорнильною гумкою.
Догляд за джинсами
Ви, напевно, часто ставили собі питання, чому ваші джинси полиняли або чому вони "сіли". Щоб це не повторилося, прочитайте цю цікаву і, головне, корисну інформацію.
Фахівці вважають, що оптимальний строк носіння класичних американських джинсів (мова, зрозуміло, йде про справжні, якісні) - два-три роки: за цей час вони не встигають потворно витягнутися в колінах і остаточно втратити первісний колір. Щоб джинси вам служили довго і при цьому виглядали як нові, купуючи їх, не помиліться в розмірі. Інакше, джинси втратять свою первісну форму і швидко стануть непридатними. У будь-якому фірмовому магазині продавці зобов'язані допомогти покупцеві вибрати джинси потрібного розміру і фасону.
Ніколи не віддавайте джинси у хімчистку. Хімікати швидко зроблять з них ганчірку. Близько 95% джинсів надходять у продаж вивареними, тому взаємодія хімічних речовин неминуче дасть усадження. Нормальні джинси неодмінно сідають при будь-якому пранні, але особливо важко буває в них влізти після того, як вони побувають у гарячій сушці пральної машини.
Так чи інакше, вони швидко набувають форми тіла, як тільки їх знову починають носити, не даремно гарні джинси завжди продають під гаслом "частіше переш - краще виглядають!" Якщо вам не подобається "розношувати" джинси після кожного прання, відіжміть їх і розправте на мотузці, надавши необхідної форми пальцями.
Щоб джинсова тканина довше зберігала свою фактуру і колір, при пранні бажано дотримуватися наступних простих правил:
• Перед пранням блискавку на джинсах краще застібнути.
• Джинсові вироби варто прати тільки вивернутими.
• Не можна користуватися порошками, які містять відбілювач. У воду краще додати оцту.
• При замочуванні і пранні пральний порошок необхідно розводити у воді, а не посипати ним джинсові вироби.
• Джинсові вироби варто прати окремо від інших речей.
• Не замочуйте джинси в занадто гарячій воді. Для прання досить 40С. По можливості краще прати руками.
• Сушити слід не скручуючи і не віджимаючи, а повісити і дати зійти воді.
Джинсові вироби, що мають спеціальне подвійне пофарбування overdye, яке надає їм глибокого, насиченого кольору, можуть до першого прання линяти, навіть бруднити тіло і білизну. Після першого ж прання або полоскання ці особливості, про які фірма-виробник спеціально вас попередить, не будуть вас турбувати.
Одягати вологі джинси не рекомендується, вони витягнуться у "критичних" місцях (наприклад на колінах) і ви будете виглядати не кращим чином.
Коли джинси ще трохи вологі, їх можна прасувати з вивороту. Вони стануть м'якшими, комфортнішими і виглядатимуть новішими й акуратнішими. Ніколи не робіть на джинсах "стрілок" - навіть коли штани неминуче ляжуть складками під коліном і в паху, вертикальна стрілка, яка після першого ж прасування вицвіте і буде чітко видна, розповість усьому світові про те, що у вас немає смаку.
Вироби із шерсті
Чистошерстяні тканини не такі зносостійкі й до того ж сильно всідаються при пранні. Додавання віскози робить тканину більш масивною, шовковистою. Вона добре драпірується, прекрасно пропускає повітря, але мнеться. Недолік - сильно обсипається на зрізах деталей. Плюс - має гарні гігієнічні властивості.
Для літнього одягу краще вибрати підкладку з тонкої віскози. Вона більш гігієнічна й стійка до впливу вологи. Невеликий відсоток синтетики (10 %) у натуральних тканинах робить їх міцнішими, еластичнішими. Значний відсоток синтетики погіршує гігієнічні властивості матеріалу і його зовнішній вигляд (з'являється блиск). Але є й плюси: тканини значно менше мнуться і довго зберігають охайний вигляд. Це умова є дуже важливою, адже ми носимо осінні й зимові речі під верхній одяг. При додаванні штучних або синтетичних волокон тканина набуває додаткових властивостей. Якщо до складу тканини входить лавсан, то одяг з нього не мнеться, добре тримає форму, але є менш гігроскопічним. Додавання ацетату надає пружності. Така тканина жорсткувата, при пранні трохи сідає. Якщо вона ще й не дуже щільна, то у швах можуть бути розсунення ниток. Купуючи тканину з поліамідних волокон, можна розраховувати на те, що одяг з неї буде носитися довго. Але не буде гігроскопічним. Тканини з поліефіру, як правило, дуже еластичні й термостійкі. Так само міцні, як і поліамідні, але на них швидше утворюються потертості. Тканина з поліестером стає міцнішою, краще закріплює форму при нагріванні, завдяки чому одяг з такої тканини добре тримає складки й плісе. До того ж вона не вигорає на сонці. Тканина з 100% поліестеру гарна, міцна й майже не мнеться. Однак як підкладку для літнього одягу використовувати її не варто, так як поліестер погано пропускає повітря.
Догляд за шкіряною оббивкою
Доглядати за шкіряною оббивкою досить легко, варто лише запам'ятати кілька простих правил:
• Не піддавайте шкіряні оббивки впливу високих температур.
• Ніколи не застосовуйте при чищенні шкіри мило, розчинники або хімічні засоби, якщо вони спеціально для цього не призначені.
• Не ставте меблі, оббиті шкірою, під прямі сонячні промені, якщо ви пролили на шкіряну оббивку яку-небудь рідину - чай, каву, сік, вино, жир - то відразу ж зітріть її сухою ганчіркою. При необхідності можна використовувати ганчірку, змочену у воді. Шкіра повинна просохнути природним шляхом.
• Ні в якому разі не намагайтеся мити забруднене місце водою чи миючим засобом.
Флок
Флок - це нетканий текстиль. Перша згадка про тканини, створені без використання ткацького станка, відноситься до першого століття нашої ери. Мистецтво наклеювати мілко нарізаний ворс (він і називається флоком) на цупку текстильну основу за допомогою тонкого шару смоли народилось в Китаї. Толокняний пил посипався на клеєві поверхні при виробництві флокових стінних покриттів в Німеччині в середні віки. У Франції флокові стінні покриття стали популярні в період правління Луї ХІV.
В наші дні мистецтво флокування поєднує в собі установлення взаємозв’язку принципів фізики та хімії з сучасними технологіями синтетичного волокна. Сукупність високовольтного електростатика та полімерної клейкої речовини створюють унікальний продукт-флок.
Флокове волокно звичайно наноситься на самоклейку поверхню механічним або електростатичним шляхом або обома разом. Незалежно від способу нанесення процес cкладається з наступних ступенів:
- Нанесення клейової речовини. Флокування процес розподілу флокового волокна на поверхні.
- Чистка-видалення зайвого флокового волокна з поверхні.
- Висихання та закріплення клейкої речовини.
- Кінцеве чищення (використання щітки або вибивання).
Флоки добре чистяться ледве вологою губкою без застосування речовин, які містять в собі хлор. Не потрібно надмірно зволожувати.
Специфіка догляду за флоковими тканинами виключає чищення будь - якою сумішшю на спиртовій основі, оскільки в цьому випадку розчиняється клеєвий склад основи тканини. Частинки флоку легко витираються з тканини (флок “лисіє”).
Найпоширеніший нетканий меблевий текстиль. Технологія його виготовлення полягає в приклеюванні нейлонового ворсу до заздалегідь витканої основи. Ворсинки падають строго вертикально завдяки створенню над поверхнею основи електростатичного поля. У результаті досягається рівність покриття, а в кінцевому рахунку - і приємне відчуття м'якості. Флок і виглядає добре, і на дотик приємний, і ціна в нього порівняно з іншими видами оббивних матеріалів невисока, але не варто вибирати матеріал виключно за ціною. Найдешевші і, відповідно, не найкращі види флоку мають невисоку зносостійкість, і згодом така тканина може "полисіти". Цього не трапиться з більш якісним флоком, якого з кожним роком на ринку стає все більше. Та й набір фактур стає ширшим - довжина ворсу, різні способи нанесення малюнка, тиснення. Флоки імітують практично будь-які натуральні матеріали: шкіру, бавовну, оксамит і т.д. На цій оббивці не залишиться затягувань від пазурів ваших домашніх улюбленців, оскільки у флоків неткана основа. До того ж така оббивка легко чиститься - і за допомогою пилососа, і за допомогою звичайної м'якої одежної щітки.
Існує кілька загальних правил догляду за тканими матеріалами, дотримування яких дозволить продовжити життя вашим меблям:
- Не варто прати зйомні чохли в пральній машині, а також сушити їх за допомогою фена чи пилососа.
- Намагайтеся не пилососити оббивку занадто часто. Разом з пилом втягується дрібний ворс, через що тканина швидше втрачає свої властивості, а меблі - форму.
- При використанні засобів для виведення плям не наносьте хімічний засіб безпосередньо на оббивку - краще підкласти шматок тонкої матерії.
- Не наносьте на тканину одночасно декілька різних засобів для виведення плям.
- Після обробки дайте оббивці просохнути природним шляхом. Єдине, що бажано зробити, це промокнути мокру ділянку серветкою.
Трикотаж
За правильного догляду столову та постільну білизну можна передати у спадок. Постільна та столова білизна колись вважалася цінним родинним надбанням і передавалася з покоління у покоління. І справді, дехто з нас користується бабусиною скатертиною, котра майже не зазнала змін за багато десятиліть використання. Якщо і ми хочемо передати щось подібне у спадок нащадкам, треба дотримуватися кількох нескладних правил.
Брудну білизну не варто довго тримати невипраною: залежавшись, вона набуває неприємного запаху, якого важко позбутися.
Постільну білизну краще міняти не рідше, ніж раз на тиждень. Якщо постіль не дуже брудна, її можна прати при м’якому режимі, і вона служитиме довше. Брудну білизну кладуть у плетений кошик, а якщо в коробку – то з дірочками, щоби вона «дихала».
Для прання лляної та бавовняної білизни достатньо температури 60 градусів. При цьому знищуються шкідливі мікроби. Якщо ж постіль має синтетичні домішки і прати її треба за нижчої температури, то потрібна дезінфекція іншими засобами – спеціальним порошком, ополіскувачем. Можна просто висушити білизну на свіжому повітрі, але пам’ятайте, що кольорові речі на сонці вигоряють, а на морозі – відбілюються.
Пам’ятайте про вагові обмеження для вашої пральної машини. Коли ви її занадто напихаєте, страждає не лише машина, а й білизна.
Постільні речі або скатертини і серветки з мереживом чи старовинною вишивкою краще перед пранням покласти у наволочку. Тонкі мереживні серветки можна нашити кількома стіжками на шматок щільної тканини. Так вони не втратять форму і добре прасуватимуться.
У дорогих готелях Франції користуються для виведення плям на білизні не сучасною хімією, а «бабусиним» рецептом: труть пляму перед пранням ледь зволоженим господарським милом. Це, однак, не стосується фруктових плям – вони від мила лише закріплюються.
Вважається, що трикотаж треба прати вручну, щоб не зіпсувати. Втім, сучасні матеріали невибагливі: їх можна довірити і пральній машині (в дбайливому режимі прання). Головне, дотримуйтесь умов, вказаних на етикетці. Випраний трикотаж злегка віджимають та завертають у сухе простирадло. Прасують трикотажні, шовкові та віскозні речі не дуже гарячою праскою зі зворотного боку.
Дуже забруднені речі не кип'ятять, а замочують на декілька годин у теплій воді з засобом для виведення плям, порошком або незначною кількістю питної соди. Випраний трикотаж злегка віджимають та завертають у сухе простирадло.
Трикотажні речі, як відомо, майже не мнуться. Але це не означає, що їх можна зберігати як завгодно. Виділіть для трикотажу окрему полицю у шафі та декілька плечиків у гардеробі, ретельно складені або охайно повішені речі довше залишаться привабливими.
Якщо при прасуванні виробу з трикотажу «підпалилася» його поверхня, не засмучуйтесь. Підпалина зникне, якщо прикласти до неї на чверть години зріз сирої цибулі.
Для прання кольорових виробів з вовни, агори, мохеру ніколи не використовуйте пральні порошки, що вміщують відбілювачі.
Найкращий засіб для прання "делікатного" трикотажу – це мільна стружка (2 г на 1 л води).
Щоб при пранні відіпрати усі плями, чиніть так: розведіть у тазику з водою миючий засіб, причому розчин може бути трохи більш концентрованим, ніж звичайно. Уважно продивіться весь вироб та просочіть ділянки з плямами розчином миючого засобу. Залиште вироб на 15 хвилин, а потім періть, як звичайно.
Комір гольфу чи пуловера не витягнеться при пранні, якщо зробити по краю намітку широкими стібками суровою ниткою. Після прання просто видалити нитку.
Якщо підозрюєте, що пряжа може полиняти під час прання, то виперіть вироб, як звичайно, та покладіть на добу у холодну воду без миючого засобу. При цьому на поверхні волокон утворюється тонка плівка фарби, яка довго зберігає свій колір.
При пранні виробів з ангори додайте у воду для останнього полоскання чайну ложку гліцерину. Це надасть м'якість.
Якщо “блискавка” на трикотажному виробі стала "заїдати", натріть її милом.
Рельєфні візерунки не відпарюють праскою, інкаше вони витягнуться або стануть плоскими.
При полосканні виробів із вовни вода для першого полоскання обов'язково повинна мати ту ж температуру, що і вода для прання, інакше вовна може скататися.
Петлі для гудзиків витягнуться не так швидко, якщо змазати їх з вивороту безбарвним лаком для нігтів.
Часте прання руйнує дерев'яні гудзики. Тому прерд пранням їх обертають алюмінієвою фольгою або плівкою для харчових продуктів, що перешкоджає їх намоканню.
Кольорова вишивка знову стане яскравою, якщо перед прасуванням обмакнути лицьову сторону виробу у воду, куди додано оцет, та покласти на чисту тканину.
Трикотажні речі слід завжди прати вручну, не терти, а тільки м'ягко стискати їх. Якщо при пранні терти трикотажне полотно, на ньому можуть з'явитися катишки.
Трикотажні речі не можна замочувати надовго. І хай краще вода буде холодною, ніж занадто гарячою, бо при пранні у гарячій воді трикотажні вироби садяться та скачуються.
Якщо після прання вироб виглядає м'ятим, а Ви не наважуєтесь його попрасувати, знов намочіть та розкладіть його на рушнику, зверху накрийте сухим рушником та дайте висохнути.
Трикотажні речі слід прати в м'якій воді. Якщо вода жорстка, додайте у розчин для прання 1 чайну ложку питної соди.
Якщо вироб треба накрохмалити, то спочатку розправте його его на горизонтальній поверхні, а потім побризкайте розчином крохмалю. Ось старовинний рецепт цього розчину: 2 чайні ложки картопляного крохмалю на 1 л води. Однак значно простіше використовувати крохмальний розчин в аерозольній упаковці.
Ніколи не викручуйте вироби з трикотажу після прання, заверніть їх у рушник та потім розправте.
Високоякісну пряжу з бавовни та шовку краще за все прати дитячим шампунем або піною для ванни.
Ніколи не вішайте трикотажні вироби сушитися на мотузку: вони розтягнуться та втратять форму.
Корисні поради по догляду за шкіряними меблями:
• Нанесіть розчин (20 г мила, що не містить лугу на 1 л дистильованої води) безпосередньо на шкіру, але так, щоб рідина не залишалась на поверхні. Використовуйте чисту м`яку губку чи тканину.
• Для обслуговування шкіряних меблів переконайтесь, що Ви використовуєте лише замшу або м`яку бавовняну тканину.
• Завжди уважно читайте інструкції перед використанням будь-якого засобу по догляду за меблями.
• Не має значення, який засіб для чищення Ви бажаєте використовувати.
• Спочатку спробуйте його дію на зразку тканини чи шкіри, що обов`язково видається покупцеві після придбання комплекту м`яких меблів “ЛІВС”. Поспостерігайте деякий час за його дією на цьому клаптику і лише після того, як Ви впевнитесь, що матеріал не змінив свого зовнішнього вигляду використовуйте цю рідину безпосередньо для чищення.
• Уникайте сильного тертя, щоб не забивались пори. Пори, що заб`ються утворюють блискучі плями. Ви можете навіть пошкодити пофарбований шар, особливо якщо у Вас меблі з нубука (велюру).
• Слід чистити не лише забруднені місця, але також і всю іншу поверхню.
• Не втрачайте терпіння, якщо пляма не зникне повністю. Вона зникне з часом.
• Уникайте розчинників та детергентів будь-якого типу: ацетону, бензину, чистого спирту або будь-якого іншого детергенту. Перш за все спробуйте його дію на клаптику обивки, що додається.
• Для дбайливого догляду дуже добре підходять різноманітні засоби для виведення плям, але тим не менш шкіра може втратити свій колір.
• Ніколи не розміщуйте шкіряні меблі (та й взагалі меблі) під пряме сонячне проміння, оскільки меблі можуть вигоріти.
• Ніколи не ставте Ваші меблі досить близько до джерела тепла , оскільки шкіра може зсохнути.
• В виняткових випадках особливості шкіри деяких людей в т.ч. жирна шкіра, може пошкодити шкіряну обивку меблів.
• У випадку важкого транспортування рекомендуються спеціальні пакувальні матеріали.
• Частота догляду за меблями залежить від інтенсивності її експлуатації. Щоправда догляд повинен бути не частіше 2 разів на рік!
Для замші та нубука рекомендована більш ретельний догляд. Але інтенсивне обслуговування обох видів шкіри завжди складається з 2 процесів: чистка та захист за допомогою різноманітних засобів!
Догляд за посудом
Можна бути доброю господинею, наготувати смачних страв, але зіпсувати всю гостину невмілим сервіруванням столу чи непрезентабельним виглядом посуду (і буде, як у байці Руданського). Ну не буде красиво виглядати у надщербленій тарілці навіть шедевр кулінарного мистецтва. А тому варто мати в домашньому господарстві принаймні два столових сервізи — повсякденний і святковий (на крайній випадок, як зазвичай і трапляється, тримайте вдома звичайний набір тарілок для повсякденного вжитку і сервіз для врочистих подій). Зараз у цьому плані немає дефіциту ні щодо вибору форми, ні забарвлення, тому можна підібрати посуд і за своїми вподобаннями, і так, щоб підходив до вже наявного у вашому господарстві начиння.
Існують класичні сервізи і в стилі модерн, яскраво забарвлені і у стриманій кольоровій гамі — вибір за вами, проте, купуючи посуд, не забувайте і про практичний бік справи. Скажімо, якщо ви купуєте начиння для щоденного вжитку, то варто зупинити свій вибір на тарілках із матеріалу, що не б'ється. Варто також купити для можливої заміни додаткові предмети — насамперед тарілки і чашки. У кількості тарілок, чашок і всього іншого єдиний порадник — ваші власні потреби. Кому як не вам знати, скільки родичів, друзів і знайомих сидітиме за вашим столом!
Це саме стосується і столових приборів — їх вигляд залежатиме не тільки від ваших смаків, а й від уже наявного посуду, а кількість — від чисельності гостей, яких ви зазвичай запрошуєте (ну не бігати ж по сусідах за ложками-вилками!).
Наскільки гарно виглядатиме сервірований вами стіл, залежатиме не лише від наявності мейсенської порцеляни чи богемського кришталю, а й від того, як ви доглядатимете за своїми столовими приборами та посудом. Хтось зауважить, що про це не варт і говорити, бо ж кожна господиня, яка поважає себе, не покладе на святковий стіл масні тарілки чи мутні фужери. Проте, повірте, різні трафунки трафляються, як кажуть на Галичині. Скажімо, в одній дуже порядній київській піцерії мені подали мартіні, на поверхні якого плавали жирні плями. Після кількаразових спроб налити мені чистий сухий мартіні, він усе одно залишався жирним. Як виявилося, в напій клали шматочки льоду, що заморозили у формочці, яку мили разом із масним посудом. Іноді трапляється, що кава, яку подали у кав'ярні, пахне смаженою рибою, і все через ту саму причину — кавові філіжанки мили разом з іншим посудом. Таке може трапитися й у вашій господі, тож варто запам'ятати кілька правил з догляду за посудом:
1. Ніколи не мийте весь посуд разом. Спочатку помийте фужери, чарки, тобто все скло, потім чашки й блюдця, а вже потім решту посуду.
2. Для миття жирного посуду використовуйте спеціальні засоби, бо ж святковими сервізами ви користуєтеся не так часто, а жирна плівочка, яка може залишитися на посуді, якщо його вимили не надто ретельно, з часом стане липкою й в'язкою, посуд — тьмяним, втратить привабливий вигляд, а відмити його буде не так-то й просто.
3. Столові прибори також ретельно мийте відразу після їжі і насухо витирайте їх.
4. Скло, порцеляну і кришталь обов'язково після миття протріть чистим кухонним рушничком (щоб на них не залишалися засохлі сліди від води), і обов'язково накрохмаленим, тоді він краще вбиратиме воду, а на посуді не залишатимуться ворсинки.
5. Прибори, виготовлені з двох різних матеріалів, наприклад такі, що мають ручки з дерева, порцеляни, кераміки тощо, варто мити в ледь теплій воді, інакше метал розшириться і ручка трісне. Крім того, прибори з дерев'яними ручками не можна надолго залишати у воді, оскільки дерево може всотати в себе воду, розмокнути і почати кришитися.
6. Не можна мити одночасно в одній воді прибори з високоякісної сталі і срібла: міцніша сталь неодмінно подряпає срібло. Також не можна одночасно мити прибори зі сталі й інших металів (алюмінію, срібла тощо), оскільки вони можуть бути пошкоджені в результаті хімічної реакції.
7. Срібні чи мельхіорові прибори можуть потемніти від харчових кислот, які містяться в багатьох стравах. У такому випадку їх легко відчистити, протерши сухою ганчірочкою із зубним порошком чи звичайною харчовою содою. Також срібні речі легко відчищаються нашатирним спиртом, а потім їх ретельно прополіскують теплою водою.
8. Є ще один «дідівський» спосіб чищення срібла: у гарячий відвар від картоплі покласти срібні прибори і залишити на деякий час, потім помити у чистій воді, протираючи потемнілі місця, сполоснути у холодній воді.
Догляд за посудом із антипригарним покриттям:
– Нову сковорідку слід помити мийним засобом, висушити і лише потім ставити на вогонь.
– Мити – лише м’якою губкою, жодних металевих йоршиків – вони зруйнують покриття.
– Користуйтеся лише спеціальними лопатками.
– Небажано ставити сковорідку на сильний вогонь, найкраще – нагрівання від слабкого до середнього.
– У тефлоновому посуді не можна нарізати продукти.
|