Освітній портал MyReferatik

Загальна кількість питань: 163

Уривки

Любишь писать стихи? Хочешь, чтобы их читал весь мир? В блоге-сообществе поэтов и любителей поэзии ты сможешь не только найти великолепные стихи о жизни, спорте, любви и пр., но также опубликовать собственные литературные наработки.
1. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
1. Представницький, який в подальшому трансформувався у функціональний. Гроші – це все те, що роблять гроші. Гроші – це все те, що використовується як гроші (готівка, депозитні рахунки, поточні, страхові рахунки).
Перевагою цього підходу є те, що він показує призначення та форми грошей.
Недоліком цього підходу є те, що він лише визначає місце грошей в товарообміні без їх якісної оцінки.
2. Марксистський підхід. Гроші – це загальний еквівалент для обміну. Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту і має суспільне призначення.
Перевагою є те, що він визначає суспільне призначення грошей бути загальним еквівалентом. Він підкреслює суспільне призначення грошей через яке гроші набувають загальну споживну вартість.
Недоліком є те, що, по-перше – не відбиває вартості грошей до нагромадження вартості, по-друге, підкреслює, що гроші є елементом багатства.
3. Портфельний. Він використовує умовний портфель активів окремого економічного суб’єкту, в якому всі активи розміщені у мірі зниження їх ліквідності.
Даний портфель складається з таких активів:
- готівка
- вклади до запитань
- строкові вклади
- облігації
- акції
- будівлі, автомобілі
Гроші – це абсолютно ліквідний актив
Перевагою є те, що він підкреслює таку рису як абсолютну ліквідність.
Недоліком є те, що він прирівнює і не розмежовує поняття грошей до не грошей, таке прирівнювання призвело до квазігрошей (вексель, чек).
Гроші як гроші і гроші як капітал. Гроші як гроші викор-ся переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. Гроші як капітал викор-ся для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та викор-ти так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Цільове призначення грошей як капітал – обслуговує всі фази розширеного відтворення:
- виробництво
- обмін
- розподіл
- споживання
Відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні ек. суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг. Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді %.

2. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
Гроші є результатом розвитку товарного виробництва та обміну (основа появи грошей). Гроші є антиподом бартеру. Поява грошей обумовлена вирішенням протиріч, які притаманні товару, а саме:
- між споживною вартістю і міновою
- між конкретною і абстрактною вартістю
- між сукупно-необхідною і приватною вартістю
Є 2 теорії походження грошей – раціоналістична: гроші запроваджуються людьми як технічний інструмент для полегшення товарообміну
- гроші є соціальною умовністю
- гроші є інструментом, а не товаром
- гроші запроваджуються державою, держава гроші не утворює
Відповідно до еволюційної, вона була запропонована Смітом і Рікардо, згідно з цією концепцією гроші є продуктом суспільного розвитку товаровиробництва та обміну, вони з’являлися внаслідок ефективного розвитку як товар, який пропонується на ринку і користується суспільним попитом. Домінуюча концепція.
На найнижчих щаблях ек. розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання 2 суб'єктів ринку не збігалися. Поступово виявився продукт, попит на який найбільший – заг. еквівалент (худоба, хутра, сіль, черепашки ін.). Стихійне закріплення за одним із товарів ролі заг. еквівалента означало появу грошей в їх найпростішому вигляді.
Відбулося розмежування природної споживної вартості грош. товару і його специф. споживної вартості як грошей. Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до немат. носія. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.
Роль держави у творенні грошей.
1) вона визначає та змінює зразок купюри та її захисні форми.
2) держава створює умови обігу грошей
3) держава визначає потребу в грошах виходячи не з власних інтересів, а з потреб товарообігу
4) держава впливає на форму та якісні властивості грошей з метою ефективного функціонування грошового обігу.
Характерно, що роль держави у формуванні грошей поступово посилювалася в міру розвитку самих грошей, підвищення їх ролі і посилення вимог до них з боку ринку. На перших порах, коли сам ринок стихійно висував на роль грошей один з найбільш ходових товарів, зовнішнє втручання в цей процес було min. Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами втручання держави у створення грошей помітно посилилось. Вона взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму, установила контроль за вир-вом грошей, організувала боротьбу із фальшуванням монет тощо.

3. Форми грошей та їх еволюція. Причини та механізм демонетизації золота.
1. Натуральна речова, коли у якості грошей використовуються товари щоденного використання.
2. Товарна форма грошей, коли з початку у якості грошей використовуються товари першої необхідності (сіль), металева форма грошей (які вже могли зберігати вартість), прикраси.
3. Поява монет. Монета – це повноцінні гроші, які виготовляються із дорогоцінного метала і мають певну форму, вагу і надписи. Причиною появи металевої форми грошей як монети є ускладнення та розширення територіальних меж товарного обміну. Цей загальний ринок висуває певні вимоги до грошей, а саме:
- однорідність
- економ. подільність
- здатність тривалий час зберігати вартість
Повноцінні гроші – це ті гроші, в якій номінальна вартість дорівнює реальній вартості, тому що вони уособлюють вартість товару з якого вони виготовлені.
4. Поява паперових грошей.
Спочатку паперові гроші з’являються в обігу поряд з монетами і уособлюють вартість тих монет, замінниками яких вони є. В будь-який час гроші є розмінними. Виникають паперові гроші, як представники неповноцінних грошей, в яких номінальна вартість не співпадає з реальною вартістю і вони стають не розмінними на золоті монети. В подальшому паперові гроші імітуються державою для покриття витрат держави і цим паперовим грошам притаманне хронічне знецінення. Данні гроші є зобов’язанням держави. Процес переходу від металевих до паперових грошей отримав назву демонетизації.
Причини демонетизації:
- розширення товарно-грошових відносин, яке відбувається у зростанні обсягів суспільного виробництва.
- обмеження запасів золота у природі
- зростання вимог до скорочення витрат на виготовлення грошей
- необхідність державного втручання в процеси регулювання грошового обігу
5. Поява повністю неповноцінних грошей, які не мають власної субстанціональної вартості. До цих грошей відноситься розмінна монета, казначейські гроші, банкноти, депозитні вклади, електронні гроші і квазігроші.
Паперовим грошам притаманне хронічне знецінення, тому що вони випускаються в обіг без врахування потреб товарного обороту і не створюють каналів для їх виродження.
6. Кредитні гроші, які представляють собою зобов’язання банків.
Вони імітуються в оборот на кредитній основі, тобто з урахуванням кредитної основи, створюють канали для вилучення грошей з обороту.
Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу.

4. Неповноцінні форми грошей, їх економічна природа. Паперові та кредитні гроші.
Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості.
Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетизацію золота, підготували підґрунтя для запровадження немат. носіїв грошової суті – кредитних грошей. Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов'язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Не маючи субстанціональної вартості, усі вони застосовуються як гроші лише тому, що в ек/ контрагентів, які їх одержують як платіж, є віра в можливість використати їх для забезпечення своїх майбутніх платежів. Фактор довіри до цих форм стає вирішальним для їх функціонування як грошей, завдяки чому вони дістали також назву кредитних.
Кредитні гроші класифікуються за кількома критеріями. Залежно від форми існування виділяють паперові гроші, монету, депозитні гроші, електронні гроші, залежно від статусу емітента та характеру емісії – казначейські та банківські гроші.
Паперові гроші – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання у всі види платежів. По суті, це – завершена форма знака вартості, яка відірвалася не тільки від субстанціональної вартості грошей, а й від реальних потреб обороту, Мірилом їх емісії стає не потреба обороту в платіжних засобах, а потреба держави у фін-ні бюджетного дефіциту, Такі гроші називають ще декретними, або казначейськими. Визначальними ознаками паперових грошей є випуск їх для покриття бюджетного дефіциту; нерозмінність на золото; примусове запровадження в оборот; нестабільність курсу і неминуче знецінення.
Принципова відмінність і перевага кредитних грошей перед паперовими грошима є неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов'язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості.

5. Характеристика сучасних кредитних грошей.
Кредитні гроші класифікуються за кількома критеріями. Залежно від форми існування виділяють паперові гроші, монету, депозитні гроші, електронні гроші, залежно від статусу емітента та характеру емісії – казначейські та банківські гроші.
Паперові гроші – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання у всі види платежів.
Банківські гроші – це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов'язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості.
3 розвитком банківського кредиту і банківської справи взагалі банки стали випускати замість комерційних векселів свої зобов’язання – банкноти, які поступово перетворилися в універсальний платіжний і купівельний засіб і стали самостійним видом кредитних грошей – банківськими грошима.
Банкнота є простим векселем емісійного банку. Розрізняють 2 види банкнот:
1) класична банкнота, вона має подвійне забезпечення у вигляді товарів та золота, розмінна на золото і відносилась до сталих грошей.
2) сучасні банкноти, які мають тільки товарне забезпечення.
Депозитні гроші – це різновид банківських грошей, який; існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках ек. суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і викор-ся для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи.
Електронні гроші – це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.
«Квазігроші», або майже гроші, – це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм.