Матеріал і методи дослідження

Нами було проведено ретроспективний аналіз медичної документації 110 дітей з функціональними розладами шлунка та обстежено 120 дітей, хворих на синдром функціональної диспепсії, віком від 10 до 17 років, які лікувалися в обласній дитячій клінічній лікарні м. Івано-Франківськ. Об'єм досліджень передбачав: ретельне вивчення анамнезу та катамнезу (протягом 2 років) з метою визначення факторів ризику переходу СФД в хронічний гастродуоденіт; об'єктивне обстеження з урахуванням Римських критеріїв ІІ; загальні клінічні методи обстеження; УЗД органів черевної порожнини та моторно-евакуаторної функції шлунку; визначення вмісту в сироватці крові серотоніну і кортизолу. Інструментальні методи обстеження включали: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС); комп’ютерну внутрішньо порожнинну рН-метрію шлунку за методом В. М. Чернобрового, кардіоінтервалографію (КІГ). Комплексне психологічне тестування проводилося за методами: Айзенка, Спілбергера, стандартизованого методу базового дослідження особистості (СМБДО), Деллінгера, Люшера, «таблиця Шульте», «інтелектуальна лабільність», «оперативна пам’ять», «числові ряди», «заучування 20 слів»; вивчення рівня уваги; визначення короткочасної пам’яті. Математична модель прогнозування переходу СФД в гастродуоденіт розроблена в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, м. Київ.