Адміністративна відповідальність контрольно-ревізійної служби України

Адміністративна відповідальність контрольно-ревізійної служби України

Загальні положення про КРУ Державна контрольно-ревізійна служба в Україні здійснює незалежний внутрішній фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади.

До складу державної контрольно-ревізійної служби в Україні входять: ГоловКРУ України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, 24 областях, містах Києві і Севастополі та 562 контрольно-ревізійних відділів в районах, містах і районах у містах.

Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в установленому порядку реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в реґіонах є юридичними особами, мають самостійні кошториси, рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України.

Завдання служби Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Органи державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:

1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.

Особливості роботи Головне контрольно-ревізійне управління України та органи державної контрольно-ревізійної служби на місцях, виконуючи свої функції, самостійно планують і проводять ревізії, перевірки та аудит.

Поле діяльності

Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1) ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій та перевірок на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать міністерствам та іншим органам виконавчої влади, державним фондам, бюджетним установам, а також підприємствам, установам і організаціям, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою; за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

4) вимагати від керівників міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, а також підприємств, установ і організацій, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, що ревізуються або перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій-звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України; при проведенні ревізій або перевірок вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду-вилучати до закінчення ревізії або перевірки оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності — довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються;

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;

7) пред’являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані міністерствами та іншими органами виконавчої влади, державними фондами, бюджетними установами, а також підприємствами, установами і організаціями, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.

10) застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» ;

11) входити з поданням до Міністерства юстиції України про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, якщо в ході проведення перевірки або ревізії фінансової діяльності такої політичної партії буде виявлено факти, які свідчать про те, що кошти, виділені з Державного бюджету України на фінансування її статутної діяльності, були використані на фінансування участі цієї політичної партії у виборах до органів державної влади чи місцевого самоврядування або на цілі, не пов’язані із здійсненням статутної діяльності.

Фінансові санкції, що можуть застосовувати органи державної контрольно-ревізійної служби України за бюджетні правопорушення:

— зупинення операцій з бюджетними коштами;

— призупинення бюджетних асигнувань;

— зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів.

Історія:

Історія Служби фінансового контролю нерозривно пов’язана з історією становлення державності, як складова її фінансової безпеки.

Входячи до складу Російської імперії Україна не мала власних органів фінансового контролю. Контрольні функції, як і на всій території Росії, виконувало згідно «Положення про місцеві контрольні установи в імперії» від 3 січня 1866 року, Управління державного контролю, яке працювало при Міністерстві фінансів. В такому вигляді цей орган фінансового контролю проіснував до 1919 року.

Керівник молодої Української держави усвідомлювали надзвичайно важливу роль контрольних функцій Міністерства фінансів, Державної скарбниці і банків. Тому за часів Директорії був створений спеціальний апарат Державного контролера з надзвичайними правами і повноваженнями.

З цього часу до 1937 року органи фінансового контролю неодноразово реорганізовувались, але функції фінансового контролю залишились незмінними.

З 1937 року до 1956 року фінансовий контроль в Україні здійснювало Контрольно-ревізійне управління Наркомату, пізніше Міністерство фінансів СРСР. В 1956 році Контрольно-ревізійне управління було створене в складі Мінфіну України.

Після здобуття Україною незалежності виникла необхідність в підвищенні ролі державного фінансового контролю і в 1993 році прийнято Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Указом Президента України від 27 серпня 2000 року № 1031 «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» Головному контрольно-ревізійному управлінню України надано статус центрального органу виконавчої влади.

Нормативна база:

контрольний ревізійний служба фінансовий

1) Бюджетний кодекс України № 2542-III від 21.06.2001

Стаття 19. Стадії бюджетного процесу Стаття 26. Аудит та фінансовий контроль Стаття 113. Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби України за дотриманням бюджетного законодавства Стаття 116. Поняття бюджетного правопорушення Стаття 117. Підстави для призупинення бюджетних асигнувань Стаття 118. Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення Стаття 119. Нецільове використання бюджетних коштів Стаття 120. Зупинення операцій з бюджетними коштами Стаття 121. Відповідальність за бюджетні правопорушення Стаття 124. Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення Стаття 125. Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення

2) Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984

Стаття 234−1. Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні

Стаття 164−2. Порушення законодавства з фінансових питань Стаття 164−12. Порушення законодавства про бюджетну систему України Стаття 164−14. Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Стаття 166−6. Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи

3) Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року N 2939-XII, який визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

4) Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року N 3781-XII, який встановлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв’язку із службовою діяльністю цих працівників.

5) Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року N 3341-XII, який визначає головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

6) Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 20.08.2000 р.

7) Указ Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері» від 25.12.2001 р.

8) Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р.

9) Указ Президента України «Про емблему державної контрольно-ревізійної служби» від 07.08.2001 р.

10) Постанова Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29 листопада 2006 р. N 1673.

11) Розпорядження КМУ «Про погашення кредиторської та дебіторської заборгованості у бюджетній сфері» від 19.10.2002 р.

12) Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю» від 24.05.2005 р.

13) Розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2005 — 2009 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158-р» від 16.11.2005 р.

14) Розпорядження КМУ «Про схвалення КонцепціЇ розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2015 року» від 22.10.2008 р.

15) Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1601-р від 23.12.2009)» від 23.12.2009 р.

16) НАКАЗИ:

11 вересня 2008 Про затвердження типових положень про контрольно-ревізійні підрозділи

11 вересня 2008 Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами

11 вересня 2008 Про затвердження Порядку застосування статті 164−12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні

11 вересня 2008 Про затвердження Порядку погодження органами державної кольно-ревізійної служби з органами державної податкової служби планів-графіків проведення перевірок суб'єктів господарювання

11 вересня 2008 Про затвердження Положення про порядок розгляду звернень та організацію особистого прийому громадян в органах державної контрольно-ревізійної служби

11 вересня 2008 Про затвердження Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі

17) Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затв. ГоловКРУ

18) Кодекс етики працівників ДСКРУ Пропозиції

Створити єдиний кодекс, який би регулював діяльність державних службовців, і до якого увійшли б і положення, які регулюють діяльність контрольно-ревізійної служби України. Один із розділів необхідно присвятити відповідальності державних службовців (у тому числі і працівників КРУ) за дисциплінарні проступки. Це дозволить кодифікувати законодавство, що регулює діяльність державних службовців та зробить його зручним, логічним і більш зрозумілим при користування.

Найбільш вдалі та обґрунтовані пропозиції, на нашу думку, у цій сфері були розроблені Пєтковим С.В.: http://pubpravo.at.ua/index/rezultati_naukovo_doslidnoji_roboti_kafedri/0−5.